Рішення українського парламенту та президента Зеленського узалежнити антикорупційну інфраструктуру викликала обурення як в українського суспільства, так і в ЄС. Президент вже зареєстрував законопроєкт, який має відновити незалежність НАБУ і САП, однак шкоду стосункам з Євросоюзом та євроінтеграції вже нанесено.
22 липня люди в багатьох містах Україні стали виходити на акції за те, щоб Зеленський ветував законопроєкт №12414.
Законопроєкт підпорядковував генпрокурору Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), покликані викривати корупцію високопосадовців і доводити справи до суду. Це позбавляє їх незалежності в оголошенні підозр й розслідуванні справ, адже генпрокурора призначає президент.
Чому сильна антикорупційна інфраструктура в Україні важлива для ЄС
Створення НАБУ у 2014 році вимагав Міжнародний валютний фонд для фінансової підтримки реформ в Україні.
«Незалежність українських антикорупційних інституцій — наріжний камінь для імплементації кластера «Основи» для сходження в ЄС. Це була одна з семи реформ для здобуття статусу країни-кандидатки, також в Плані дій щодо лібералізації візового режиму й мікрофінансування від ЄС», — сказала Ґварі Олена Галушка, голова і співзасновниця ICUV («Міжнародний центр української перемоги»).
Речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє відзначив ці інституції як ключові для реформи в Україні й сказав, що лише незалежними вони зможуть ефективно боротися з корупцією і зберігати довіру суспільства.
22 липня Зеленський таки узалежнив НАБУ і САП, відмовившись ветувати законопроєкт. У своєму вечірньому повідомленні він сказав, що антикорупційні органи лишатимуться, але їх очистять від російського впливу.
Нардепка Анастасія Радіна у розмові з Kyiv Independent сказала, що їй важко зрозуміти, як положення закону протидіють ймовірним російським агентам в НАБУ і САП. Раніше трьом з приблизно 700 детективам НАБУ видали підозри у державній зраді й співпраці з державою-агресором. Однак про російський вплив в законопроєкті не йшлося.
Катерина Мусієнко, експертка з євроінтеграції ANTS («Мережа захисту національних інтересів»), розповіла Ґварі: для Європи це рішення щодо антикорупційної інфраструктури було шоком як політичним, так і особистим.
«Вони просто не очікували, що, враховуючи всі ті зобов’язання, які Україна взяла на себе, ми зможемо так от просто “відкатити” все назад буквально за 24 години», — сказала Мусієнко.
Олена Галушка вважає, що за такого «відкату» реформ складно уявити прогрес української євроінтеграції.
«На жаль, такі дії дають сильні аргументи скептикам для кампаній проти євроінтеграції», — каже Галушка.
Матеріальні наслідки
На протестах проти рішення позбавити незалежності антикорупційні органи України люди говорили, що їм увірвався терпець. Це, на думку Олени Галушки, підштовхнуло ЄС до дій.
«Європейський Союз побачив протести, побачив, що українське суспільство не влаштовує ситуація, що воно сказало “годі”, “досить”. Європейський Союз і європейські партнери також включились із критикою цього кроку», — сказала Галушка.
Окрім того, після підписання законопроєкту №12414 Єврокомісія зменшила транш для проєкту Ukraine Facility, який стартував у лютому 2024. Закладені в нього €50 мільярдів, які підуть на стабілізацію економіки під час війни, ЄС планував передати Україні протягом чотирьох років.
«Цей інструмент створили для підтримки державного бюджету як фонд відновлення, — каже Мусієнко. — Плюс [планувалось — ред.], що він після війни працюватиме як канал. Розрахунок був у тому, щоб після війни інші кошти заходитимуть через нього».
25 липня речник Єврокомісії Гійом Мерсьє оголосив, що в межах четвертого траншу фінансової допомоги за Ukraine Facility пропонують виділити €3,05 млрд євро, а не €4,5 млрд, як планувалося.
Де-юре гроші з Ukraine Facility не повʼязані з незалежністю антикорупційних органів. Четвертий транш урізали через те, що Україна виконала 13 з 16 обіцяних реформ, повідомила «Європейська правда» Серед невиконаних, за словами Мерсьє, одна з реформ стосується децентралізації, друга — закону про реформу Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а третя — відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.
Однак обидві експертки, з якими ми спілкувались, повʼязували зменшення цього траншу з ліквідацією незалежності НАБУ і САП.
Урізання 1,5 млрд як механізм стримування стало шоком для Києва, каже Мусієнко.
«Тобто якщо ви не допрацьовуєте реформи, ми вам тоді не доплачуємо пропорційно до розміру, скільки ви не допрацьовуєте, — пояснює вона. — І мені здається, що Київ ніколи не серйозно не сприймав це як загрозу. Тобто вони думали, що реально до урізання траншів не дійде».
ЄС, каже експертка, зреагував надзвичайно і незвично швидко. Як він реагуватиме надалі, за відсутності реформ і незалежності НАБУ й САП, прогнозує Мусієнко:
«Якщо будуть далі серйозні “відкати”, у ЄС є дуже багато інструментів: від безвізу, який дали, по суті, за антикорупційні реформи, до економічних угод».
Мусієнко резюмувала: Україна все ще може отримати кошти з Ukraine Facility, якщо виконає реформи. Однак шкоду стосункам з Євросоюзом вже нанесено.
Чи можливо відновити довіру між ЄС і Україною?
Чи Україна відновить довіру? Залежить від того, чи дослухаються вони до «людей з картонками», експертів і європейських партнерів.
До минулого тижня в ЄС існував мораторій на критику прогресу України в реформах. Позиція європейських партнерів, за словами Олени Галушки, була такою: не озвучувати вимоги стосовно реформ, а повністю фокусуватися на безпеці, захисті від російської агресії в публічній площині й приватних зустрічах.
«Пріоритет номер один — вижити, бо якщо ми втратимо країну, то не матимемо місця проводити реформи, — каже Галушка. — Але внутрішні реформи — це про нашу стійкість і спроможність. Зараз у Європі в нових електоральних циклах посилюються праворадикальні партії, партії, які критикують Україну та ЄС. У таких умовах нам потрібно в середньо- та довгостроковій перспективі шукати все більше внутрішніх ресурсів в Україні й ставати все менш залежними від зовнішньої допомоги».
Боротьба з корупцією прямо впливає на українську обороноздатність і можливість захищатись у війні в довгостроковій перспективі, вважає Галушка.
Ліквідація незалежності НАБУ і САП підважила довіру ЄС до України. Мусієнко каже, що тепер голосувати за українські резолюції в Європарламенті буде складніше. Зокрема, бо члени Європейського парламенту, які особливо не розбиралися у внутрішніх колізіях української політики, але підтримували Україну у війні проти Росії, тепер знають: Київ здатен на сумнівні рішення.
На думку Мусієнко, зараз ЄС, експертам та українській громадськості важливо «натиснути й витягнути максимум з ситуації», не зупиняючись на законопроєкті Зеленського.
«ЄС показує нам зараз досить м’яко, що 1,5 млрд — це лише початок. Тобто якщо не буде прогресу, то буде подальша ескалація. Можуть бути зовсім інші рівні включення», — сказала вона.
Мусієнко стверджує: варто використати це вікно можливостей, поки владу «дотисли» й ззовні, й з боку ЄС.
Медіа з посиланням на джерела в ЄС почали писати: якщо депутати не ухвалять закон про відновлення незалежності НАБУ і САП або намагатимуться відновити їхню часткову незалежність, Євросоюз призупинить надання кредитів з заморожених російських активів. Також ЄС зупинить фінансування з Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку.
Перед цим опозиційні нардепи, як-от Ярослав Железняк з партії «Голос» писали, що, окрім НАБУ і САП, ЄС тепер слідкуватиме за призначенням голови Бюро економічної безпеки (БЕБ). За його інформацією, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто спитала Зеленського про це у недавньому дзвінку.
Після протестів по Україні народні депутати написали законопроєкт, який ліквідовує усі поправки до законопроєкту №12414 (після прийняття він став законом #4555).
Зеленський вніс майже ідентичний законопроєкт, але з регулярними перевірками НАБУ і САП на поліграфі та дозволом співробітникам НАБУ виїжджати за кордон лише у відрядження. Також законопроєкт передбачає призначення прокурорів САП без конкурсу. Експерти з Центру політико-правових реформ рекомендують затвердити законопроєкт опозиції.
Розгляд цих законопроєктів призначено на 31 липня.
Закон про реформу АРМА Володимир Зеленський підписав одразу після повідомлення, що його непідписання — одна з причин зменшення траншу Ukraine Facility.
«Закон про АРМА підписали — тепер потрібно призначити фіналіста конкурсу до БЕБ. Також критично важливо, щоби зупинили переслідувати активістів й тиск на незалежні медіа», — каже Галушка.
Кандидата на посаду голови БЕБ, якого запропонувала незалежна комісія, уряд має призначити до 31 липня. Бюро створене для розслідування та запобігання економічним злочинам й протидії тіньовій економіці. Без призначення голови БЕБ урядом держава може втратити близько $5 млрд від МДФ.
Мусієнко відмітила дві причини зацікавленості ЄС в українській антикорупційній інфраструктурі. По-перше, Євросоюз має звітувати за інвестиції в Україну перед виборцями. По-друге, Україна дотична до оборонних проєктів, зокрема спільного оборонного союзу.
«Це прагматизм з одного боку, бо вони ж розуміють, що не підготують Європу до війни без України. Тобто в них зараз ставка не тільки на євроінтеграційний трек, а ще й на оборонний».
Мусієнко каже, що її організація та інші експерти й експертки попереджали ЄС про можливий «відкат» реформ з боку української влади, але ті не реагували на попередження.
Вона наголошує, що зараз ЄС буде важливо дослухатися до українських спеціалістів і реагувати швидко. Особливо це важливо, коли США відійшли від прогнозованого залучення в допомогу Україні і Європі.
«У цьому світі вже, коли у вас така глобальна роль, то має бути план А і план Б, чіткі наслідки й більш злагоджена прогнозована політика. Тоді [спостерігатимемо — ред.], як ЄС кристалізується як сильний геополітичний актор під тиском цих обставин навколо».
 |  |  |  |
|---|
 |  |
|---|
Проєкт профінансовано урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через гранти Visegrad Grants від International Visegrad Fund. Місія фонду — просувати ідеї сталої регіональної співпраці в Центральній Європі.
Проєкт також підтримує Міністерство закордонних справ Республіки Корея.
