Some people — це формація, яка 8 років об’єднує людей, проєкти сучасної культури та креативних економік у Харкові та по всій Україні. На її рахунку проєкти Sneaker Mate, rap.ua, Buro22, Тиск та ssweep. А зараз команда відкрила Центр нової культури в Харкові. У планах він має стати для містян магнітом, що збиратиме людей та спонукатиме їх творити нову українську культуру.
Концертний майданчик, виставкова зала та аудіовізуальний театр
Центр знаходиться в приміщенні колишнього заводу, на вулиці Іванівській, 1. Бетонну, стриману будівлю легко помітити через яскраве, неонове світло з вікон — всередині облаштовується мультижанровий простір [різноманітні автономні проєкти, об’єднані в одній локації — ред.].
Гостей центру зустрічає, електронна музика, бар та зона для відпочинку. Далі, за великими дверима, розташована головний івент майданчик — тут двічі на місяць проходять шоукейси [культурно-розважальний захід, де виступають представники формацій об’єднані за музичними форматами — ред.] незалежної української музики дружніх формацій зі всієї країни та театральні вистави. Зібрані з івентів кошти команда витрачає на будівництво нових локацій та розвиток центру.
«Також нещодавно у нас відбулася прем’єра вистави театру “Нафта”, на двох презентаціях яких був солдаут. Навіть додаткові місця довелося виділити. Для нас це знак, що потрібно розвиватися та надати людям те, за чим вони так скучили за час війни», — розповідає один зі співзасновників проєкту Антон Назарко.
Неподалік головної сцени будуватиметься виставкова зала — велике приміщення з білими стінами та стелею, що відбивають червоний колір софітів. Тут, говорить Антон, свої роботи презентуватимуть митці з Харкова та всієї України.
Ще одна цікава локація – аудіовізуальний кінотеатр-каскад. За задумом команди тут проводитимуть кінопокази, мистецькі лекції, аудіовізуальні перфоменси та філософський клуб.
— У самій залі ми розмістимо великий екран для аудіовізуальних перфомансів та показу фільмів, а навпроти нього побудуємо каскад, який стане місцем для глядачів.
Ідея створити таку локацію прийшла через нашу постановку «ТИСК.Досвід». Ця вистава була побудована на взаємодії саундпродюсера і візуал артиста з глядачами тільки шляхом звуку і зображення. За годину вони проводили глядачів крізь спектр емоцій — від тривоги перед початком повномасштабного вторгнення до мрій про майбутнє України після війни. Ми проїхали з цим перфомансом по 8 українським і 4 європейським містам. Втім, нам дуже важко було знайти простір облаштований для таких перфоменсів. Тому вирішили створити його самостійно у межах Центру нової культури.
Також на цій локації ми плануємо влаштовувати філософські клуби, на які будемо запрошувати сучасних філософів, викладачів університетських кафедр. Головна ідея — щоб ми зовсім різним харківським мистецтвом говорили про одні й ті самі важливі речі.
Книгарня, зала для фотовиставок та коворкінг
Наступна локація — книгарня, де Some people планують проводити презентації книг, літературні вечори та зустрічі. На другому поверсі будують виставкову залу для фотографів та мистецький коворкінг — робочий простір, де люди творчих професій зможуть не лише комфортно працювати, а й ділитися ідеями, досвідом і створювати нові проєкти.
— Хочеться, щоб коворкінг був місцем, що об’єднає всіх людей, які формують громадянське суспільство Харкова. В місті залишилось багато творчих особистостей, але їм здається, що їх мало, бо немає таких місць-магнітів де вони б могли разом дискутувати, розвиватися, ходити на концерти, зустрічі та просто спілкуватися. Ми хочемо створити такий простір.
Зараз команда будує Центр власним коштом, але сподівається що найближчим часом знайдеться можливість і грантової підтримки проєкту.
— Ми завжди за діалог з будь-якою владою — місцевою, обласною або державною. Вони кажуть, що хочуть нам допомогти. Цей плейс не про політику, а про культуру, і головне, щоб ми змогли його добудувати. На мою думку, будь-яка влада має сприяти розвитку таких місць, адже ми допомагаємо їм зробити Харків кращим.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Харків майбутнього – який він?
До війни Some people активно розвивали фестивальну культуру Харкова, намагалися відродити його славу як реп-міста та формували музичний код у рамках проєкту «ТИСК».
— Ця електронна формація виникла три роки тому. Музика, яка дуже притаманна Харкову. Тут завжди був хіп-хоп, джангл-вечірки, ламане музло. І саме місто таке бетонне, урбаністичне. Назва нашого проєкту цілком відображає місце, де він формувався. До війни ми встигли привезти у Харків багатьох українських та закордонних артистів, зокрема, британських. Бо хочемо, щоб Харків відродив славу реп-міста.
Майбутнє Харкова творці Some people вбачають у поєднанні українськомовного, різнопланового, європейського унікального звучання.
— На мій погляд, Харків перебуває у вкрай цікавій точці своєї історії. Місто — це не лише стіни, а й соціальна та культурна взаємодія. Повномасштабне вторгнення зруйнувало сталі зв’язки. Розірвані звичні форми спілкування і стосунків, замість довоєнного впливу російської культури та музики залишилась пустота. Це означає, що місто починає формуватися заново, і часу чекати поки закінчиться війна — немає. Тут і зараз є шанс зробити Харків таким, яким би хотіли його бачити. Ми будуємо цей плейс, щоб заповнити порожнечу новими соціальними зв’язками та українською творчістю.
Культура. Волонтерство. Культура.
Раніше головний штаб Some People розташовувався на вулиці Квітки-Основ’яненка. В тому ж приміщенні знаходились ще хімчистка Sneaker Mate, редакція порталу rap.ua та кав’ярня. Другого березня 2022 року, штаб постраждав внаслідок російського обстрілу.
— Для нас це місце означало більше, ніж дім. І коли його зруйнували, ми були розбиті. Але швидко зібралися, почали волонтерити та вирішили йти далі.
Попри повномасштабне вторгнення, частина команди Some People лишилась у місті та продовжили надавати гуманітарну допомогу харків’янам. Інші переїхали до Львова і вже за три місяці відкрили там новий Sneaker Mate — перший на заході країни та вже п’ятий на рахунку команди.
– Наше волонтерство розпочалось після початку повномасштабної війни. До цього Some People займались виключно культурою. Втім, завдяки цій діяльності, люди довіряли та радо допомагали нам. Наприклад, ми писали, що шукаємо машину — наступного дня вона вже була. Так само нам безплатно надали приміщення для складу гуманітарної допомоги. То були не друзі чи знайомі, а просто харків’яни, які нас знали та хотіли підтримати. Ми швидко створили свою волонтерську організацію, розвозили гуманітарну допомогу, а коли ситуація в місті стала більш стабільною, зрозуміли, що маємо продовжити те, що робили до вторгнення.
Культурний голод Харкова, плани та виклики
Команда Some people повернулась до Харкова за рік після руйнації штабу. І одразу почала створювати новий культурний простір для містян. За словами Антона, люди були спраглі до культурних подій попри увесь жах, що відбувався навколо.
– Трапилася дуже кльова історія у грудні 2022 року. У Харкові до цього не було жодного великого заходу з початку повномасштабного вторгнення. Ми анонсували першу подію, і у цей день сталося влучання у ТЕЦ. У місті зникло і світло, і мобільний зв’язок. Хотіли скасувати захід, але не мали змоги навіть розіслати СМС з повідомленням про це, тож вирішили проводити івент. Не думали, що люди в принципі прийдуть, але, на наше здивування, зал був забитий. Подія стала відправною точкою. Ми зрозуміли, наскільки людям важлива культура, навіть під час війни. Особливо під час війни. Атмосфера єднання, надихає людей і працює в найтемніші часи.
Зараз на шоу-кейси Some people приходять близько 300 людей. До війни, запевняє Антон, таке було дуже рідко.
На сьогодні команда працює над тим, аби підготуватися до зими та придбати генератор, що спроможний забезпечити простір електроенергією на весь день.
— Якщо взимку будуть повторюватися блекаути, хочеться місту давати багато нового, щоб об’єднуватися та об’єднувати людей. Плануємо, щоб у разі відключень люди могли прийти до нас грітися, працювати, спілкуватися та розвиватися.
Читайте також:
- «”Варта” — театр, який говоритиме виключно про війну». Артем Вусик про театральне мистецтво, рефлексію на Харків та «Щур».
