Що таке «Зелена книга» від Коаліції дієвців культури та навіщо її читати працівникам культурних індустрій? 

Олена Мигашко - 09 Лютого 2022 | 17:05

Коаліція дієвців культури — це організація, яка утворилась восени 2021 року як відповідь на ряд резонансних обговорень та непрозорих, маніпулятивних конкурсних процедур у культурних інституціях та закладах культури. Апогеєм цих маніпуляцій для спільноти й майбутніх засновників став скандальний конкурс на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду, що проводився двічі. Організацію утворили екс-заступниця міністра культури та авторка низки законів Ірина Подоляк, критикиня й редакторка Дарія Бадьор, співзасновниця Dota.fund Ольга Сагайдак та екс-директор Довженко-центру Іван Козленко.

Коаліція, за задумом засновників, має функціонувати як платформа для об‘єднання і адвокації інтересів культурного середовища, спільного вироблення рішень. Про це йдеться у маніфесті організації, який, до речі, підписала також і команда Gwara Media.

Фрагмент маніфесту

З того часу Коаліція об‘їздила з дискусіями та презентацією кілька міст (Львів, Київ, Харків, Дніпро та інші) й створила «команду оперативного реагування».

У січні цього року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» дієвці культури випустили так звану «Зелену книгу». Це — аналітичний довідник, автори й авторки якого проаналізували наявне українське законодавства у сфері культури і виділили ряд ключових проблемних зон, які стримують розвиток культурних індустрій.

Той факт, що бюджетування й управління у сфері культури є почасти неефективним, непрозорим та непропрорційним, вочевидь, відчувають на собі не лише працівники, а й так звані споживачі культурних послуг. (В оновленому законі «Про культуру» поняття «культурного блага» замінило поняття «культурної послуги» — див. визначення ось тут). Разом з тим, це відчуття часто супроводжується браком інформації або й просто абстрактними, неточними уявленнями про те, як функціонує культурна сфера в Україні, якою є структура органів, що реалізують політику в цій сфері та у який спосіб вони це роблять. За таких справ дуже легко почати нарікати на життя й делегувати відповідальність за незадовільний стан музеїв/ бібліотек/ низькі зарплати тощо будь-кому — від свого керівництва чи керівництва конкретного закладу до Мінкульту або Офісу президента в цілому. 

«Зелена книга» дає громадянам, дотичним до культури й креативних індустрій, уявлення про те, що впливає на стан сфери — від законодавства і наявних стратегій розвитку до структури міністерств, які опікувались культурою у різні періоди. Вважайте, що перед вами — спроба ряду людей опрацювати за вас стоси малочитабельних документів бюрократичних структур і зібрати з них той необхідний мінімум, який підвищує awareness культурного працівника. 

Так, довідка містить чотири розділи: «Управління у сфері культури», «Фінансування сфери культури», «Людський капітал» і «Спадщина». Вона зачіпає різні сектори — музеї та їхні фонди, бібліотеки, театри, історико-культурні пам‘ятки, а також аналізує різні фактори — зв‘язок з вищою освітою та ринком праці, процес оподаткування тощо, — які впливають на діяльність секторів.

Зокрема, працівникам культурних і креативних індустрій (як у великих інституціях, так і самозайнятим), буде корисно ознайомитись з підрозділами «Освіта в сфері культури та мистецтв» і «Оплата праці». У розділі «Людський капітал» також йдеться про те, як сформувався контраст між умовами та правовою захищеністю у державному секторі й незалежному; як «кар‘єрні сходи», які пропонує сьогодні державний сектор, з їхніми «щаблями» у вигляді звань та нагород перетворились на політичний важель без практичного й ціннісного змісту для сфери.

В цілому «Зелена книга» дає картину розуміння державою поняття «культура» і відповідає на питання, чому ми живемо у реаліях, за яких середня зарплата працівника культури є меншою за середню зарплату в Україні на 28 %.

Коаліція дієвців культури у Dnipro Center for Contemporary Culture

Крім іншого, довідка — це також і одна з небагатьох спроб окреслити розвиток післямайданних культурних інституцій (зокрема, Українського культурного фонду). Аналіз недалекого минулого і чекап пройденого етапу є вкрай важливим і, на жаль, непопулярним форматом дискусії як у парі «громадськість — влада», так і в парі «культурні індустрії — споживач послуг».

Запропонувати або розширити список тем для досліджень, ініціювати обговорення можна на сторінці Коаліції дієвців, що є відкритою для дискусій і пропозицій.

Авторки довідки — аналітикиня Оксана Заболотна та аналітик Олег Савичук. Редакція: Ірина Подоляк, Іван Козленко, Ольга Сагайдак, Ірина Чужинова та Дарія Бадьор.

Завантажити «Зелену книгу» можна за посиланням.

Якщо переймаєтесь долею культурних та креативних індустрій в Україні — читайте також наш матеріал «Подякуй взагалі, що тебе взяли». 6 історій про роботу в українській культурі.

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.