П’ять історій відповідальності або яке бажання загадати на рік прийдешній

19 жовтня в Україні вперше на державному рівні відзначили День відповідальності людини. Це не просто ще одне свято в нашому національному календарі. Це чудова можливість розповідати про власні добрі вчинки, а також про тих українців та українок, які наповнюють відповідальність щирими намірами та діями, у своїх професійних сферах активно поширюють відповідальну поведінку.

Фонд родини Богдана Гаврилишина, що ініціював відзначення Дня відповідальності людини, з цієї нагоди розпочав інформаційну кампанію #я_відповідальність, у межах якої вже було знято відеоролик про українську молодь. У передсвятковий час підведення підсумків 2021-го та складання планів на 2022-й, ми обрали 5 історій про дії молодих людей, які безперечно надихнуть вас вписати відповідальність у список особистісних цілей на рік прийдешній.

«Це приємно розуміти, що люди на тебе покладаються», – Михайло

Михайло – учень 10-го класу, волонтер руху «Молодь за мир». Юнак розповідає, що волонтерство має важливе значення в його житті: «Ми прагнемо покращити наші міста, університети та школи, поширюючи культуру миру та солідарності, починаючи з бідних, дітей, літніх людей, тих, хто самотній та не має дому». Разом із колегами-волонтерами Михайло навідує людей похилого віку, допомагає безхатькам, влаштовує свята й навчання для діток ромської національності.

Усе це – прості відповідальні дії молодого юнака, але вони здатні покращити добробут багатьох інших людей. «Я хочу бути відповідальним для себе, щоб розуміти, що я можу виконати ту роботу або те прохання, яке мені доручили», – коментує Михайло.

«Ми відчуваємо відповідальність перед людьми, які нас дивляться», – Олександра Гонтар

Відповідальність посідає особливе місце і в особистому, і в професійному житті Олександри Гонтар, ведучої та журналістки Телебачення Торонто. «Це радість від суб’єктності у житті, зваженості у вчинках та контролі можливих наслідків», – розповідає дівчина. Вона зазначає, що відповідальність – це вибір: «Тоді коли ти обираєш бути вільним і відповідальним – ти відчуваєш, що маєш вплив на своє життя та усе, що його наповнює».

Прикладом і особистої, і журналістської відповідальності для дівчини є команда Телебачення Торонто: «У плані відповідальності мене завжди надихає та мотивує наша команда… Ми відчуваємо відповідальність перед людьми, які нас дивляться, ми хочемо доносити правильні цінності та в далекостроковій перспективі – змінювати суспільство».

«Настрій створює мотивацію до відповідальних дій», – родина Красавцевих

Богдан і Тетяна Красавцеви – засновники громадської організації «Екологічна нація», мета якої просування екосвідомості серед дітей та молоді через творчість та освітні проєкти. «Відповідальність для нас – це глобальні дії, до яких входить поширення екологічних знань серед українців. Саме тому ми створюємо унікальні літературні та мистецькі проєкти про збереження довкілля та проводимо екозустрічі з дітьми та студентами», – розповідає Богдан.

Свого сина Євгена батьки також надихають власним прикладом: «Удома ми сортуємо сміття, і син захотів собі у дитячу кімнату кілька місяців тому контейнери для пластику та скла. Ми придбали коробки, обклеїли їх жовтою та зеленою стрічкою, і тепер він жбурляє туди відповідний тип сміття».

Головне – створювати вдома сприятливу атмосферу, яка буде надихати розвивати в собі корисні звички й відповідальну поведінку: «Відповідальність для нас починається з домашніх звичок, а саме: економії води та світла в побуті, користування бамбуковими зубними щітками та безфосфатними засобами для миття посуду. Відтак відповідальність поширюється на інші сфери, серед яких підтримка здорових стосунків у суспільстві…», – кажуть у родині.

«Кожного дня йти до своєї мети, не зраджуючи внутрішньому “я”», – Ярина Єлейко

Ярина Єлейко є учасницею національної скаутської організації України «Пласт». «Молодь, що виховується в цій скаутській організації, виростає всебічно розвиненою, організованою, та дотримується правильних принципів протягом усього життя. Тут виховуються свідомі, відповідальні, повновартісні громадяни й громадянки місцевої, національної та світової спільноти», – розповідає дівчинка.

Про відповідальність як можливість приносити користь своїми вчинками Ярина Єлейко знає ще з дитинства: «Я пам’ятаю, коли була ще маленькою, приймала участь у благодійних ярмарках. Ми всім селом збиралися на галявині, куди кожен приносив щось цікаве. Хтось продавав солодощі, а хтось, для прикладу, одяг. Ми збирали кошти на коляску для хлопчика з інвалідністю. Вже тоді я розуміла всю важливість цієї події і приносила свої малюнки та іграшки на ярмарку».

«Відповідальність починається з себе за себе…», – Олена Вєдєрнікова

Олену Вєдєрнікову без перебільшень можна назвати суперлюдиною, яка у своїй щоденній діяльності поєднує турботу про рідних, виховання дітей, управління мережею приватних шкіл. У такої людини точно мають бути суперсекрети тайм-менеджменту чи техніки антивигорання. Але єдиний суперсекрет Олени – це відповідальність, яку не треба шукати деінде, а тільки в собі: «відповідальність починається з себе за себе..», – каже Олена.

«Ми в нашій країні народили 4-ох дітей, поставили на ноги доньку з ДЦП, епілепсією та поствакцинальною енцефалопатією, побудували 7 приватних шкіл, витримали всі локдауни, падіння курсів долара, революції, всиновили собаку з притулку та коня із забою. Я – волонтерка та громадська діячка, я вижила за народження передчасно народженого сина і змогла його вигодувати та дати йому здорове життя, я пережила 2 операції на нирки, будучи кандидаткою на трансплантацію обох та справилась з обома, я маю 2 вищі освіти, пакет курсів з підвищення кваліфікації та профільного розвитку...», – ділиться Олена Вєдєрнікова особистою історією. Історією сили та відповідальності, яка починається в кожному з нас, але на нас самих не закінчується. Вона розвивається далі, щоб мати позитивний вплив і на наше оточення, спільноту, громаду.

Справді, відповідальність – це те, що вже є в кожному з нас і, водночас, те, чого ми продовжуємо прагнути. Для героїв та героїнь цієї статті вона стала життєвим вибором, щоденною звичкою, доброю справою. Чому б і нам усім у передчутті свята не загадати собі на новий 2022-й рік трохи більше відповідальності в особистому, професійному та громадському житті?

Знаємо ще одну історію, яка точно надихне не чекати змін, а почати творити їх уже зараз. Це історія життя й діяльності Богдана Гаврилишина, автора Декларації відповідальності людини, викладена в книзі «Залишаюсь українцем». «Я переконаний: надзвичайне можливе, якщо ви лише відчуєте цей стан», – казав Богдан. Відповідальність – сама по собі не диво, але через наші дії точно здатна ним стати.