fbpx
    alt

    Перевір свої суперсили. Тест на визначення рівня відповідальності

    Тест

    17.10.2021

    square
    Пишеш у резюме в додатковій інформації, що ти відповідальний\а і працюєш над собою? Або взагалі ще з дитинства не можеш зрозуміти, чому вчителі і родичі, ніби заклинання, повторюють слово «відповідальність»? Він повівся відповідально, вона взяла відповідальність на себе, вони виховують у них відповідальність – про що це все взагалі?

    Пропонуємо тобі пройти наш тест і перевірити, що в тебе є спільного із цим чарівним словом – відповідальність. Для цього є особливий привід: з 2021 року в Україні 19 жовтня відзначають День відповідальності людини. 

     

    Тест – спільний проєкт  до Дня відповідальності людини Міністерства культури та інформаційної політики, Фонду родини Богдана Гаврилишина та Центру демократії та верховенства права.

    • У тебе всі ознаки застуди, але температури немає. Завтра треба на роботу. Що робитимеш?

      Залишатися вдома, коли хворієш, – це подвійна турбота: і про інших (бо насправді ознаки застуди бувають такі ж самі, як і ознаки вірусного захворювання), і про себе (якщо це застуда, то організм швидше подолає її без зайвих навантажень).
      Богдан Гаврилишин з цього приводу радив «підтримувати своє здоров’я у якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування». До речі, не забувай також про щорічні обов’язкові огляди та аналізи, а якщо на роботу все ж вкрай необхідно вийти – будь у масці!

      Бувають випадки, коли навіть запалення легень минає без температури. Тож краще таки записатися до сімейного лікаря, попередити колег і побути вдома. Так і ти краще почуватимешся (і безпечніше – адже застуджений організм відкритіший до вірусів), й інші не заразяться, якщо це все ж таки тільки на перший погляд застуда.
      Богдан Гаврилишин з цього приводу радив «підтримувати своє здоров’я у якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування». До речі, не забувай також про щорічні обов’язкові огляди та аналізи, а якщо на роботу все ж вкрай необхідно вийти – будь у масці!

    • У твого улюбленого бренду одягу розпродаж. Купиш ще одні джинси або светр, хоч і не планував\ла?

      А те, що на виготовлення однієї футболки йдуть тисячі літрів води? А праця швачки з масмаркету буває нижча від мінімальної зарплати? Ти впевнений\а в цінностях обраного бренду? А в необхідності розпродажу? А те, що без фінансового планування далеко не запливеш? Може, щось із цього таки аргумент?
      У Декларації Богдана Гаврилишина на цю тему є класна настанова: «Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле». І ще одна не менш чудова: «Економно та розумно використовуй всі ресурси».

      А те, що на виготовлення однієї футболки йдуть тисячі літрів води? А праця швей з масмаркету буває нижча від мінімальної? Ти впевнений\а в цінностях обраного бренду? А в необхідності розпродажу? А те, що без фінансового планування далеко не запливеш, – це теж не страшно?
      У Декларації Богдана Гаврилишина на цю тему є класна настанова: «Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле». І ще одна не менш чудова: «Економно та розумно використовуй всі ресурси».

    • Ти вийшов\ла прогулятися ввечері. Попереду доріжки, по якій ти йдеш, – страшна бійка. Що робитимеш?

      А тепер уяви, що невдовзі після тебе тут проходитиме хтось з дітей і злякається або що наступного разу і тобі обійти чи піти іншою дорогою не буде можливості. Люди, які влаштовують такі сутички , можуть подумати, що їм взагалі нікого боятися, крім один одного, і що можна як завгодно розпоряджатися вулицями. Якщо в такій ситуації ти зателефонуєш у поліцію і вона швидко приїде та все владнає, то вбережеш себе самого\у в майбутньому та інших, і загалом, як писав Богдан Гаврилишин у Декларації, «сприятимеш добробуту всіх членів суспільства».

      А тепер уяви, що невдовзі після тебе тут проходитиме хтось з дітей і злякається або що наступного разу і тобі не вдасться обійти чи піти іншою дорогою. Люди, влаштовують такі сутички , можуть почати думати, ніби їм взагалі нікого боятися, крім один одного, і що можна як завгодно розпоряджатися вулицями. Якщо в такій ситуації ти зателефонуєш у поліцію і вона швидко приїде та все владнає, то себе самого\у в майбутньому та інших, і загалом, як писав Богдан Гаврилишин у Декларації, «сприятимеш добробуту всіх членів суспільства».

    • А якщо ми тебе запросимо стати волонтером, погодишся?

      Волонтерство варто сприймати як активний відпочинок. До того ж можна обрати таку громадську організацію, державну установу або культурну інституцію, діяльність якої близька твоїм інтересам або відповідає твоїм поглядам. Волонтери потрібні не тільки в лікарнях і соціальних проєктах, а й у музеях, галереях, медіа. «Допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги», – написано в Декларації Богдана Гаврилишина.

      Так, робота має бути оплачена. Відповідальність працедавця – це взагалі окрема і не менш важлива тема. Проте загальна світова тенденція зі зменшення обов’язкових робочих годин пов’язана, зокрема, і з тим, щоб звільнити для працівників час на громадську діяльність. «Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління», – говорив про це Богдан Гаврилишин.

    • Ти вирішив\ла влаштувати собі діджитал-детокс, видалив\ла всі соцмережі і хочеш завантажити натомість у смартфон чи айфон побільше електронних книжечок. Де їх шукатимеш?

      Не хочеться моралізувати, але торенти – це зло. Над кожною книжкою працює сила-силенна людей: автор, коректор, редактор (іноді і літературний, і науковий), головний або випусковий редактор, верстальник, маркетолог, друкарі. Якщо книжка є в продажу, то краще оплатити працю всіх цих людей. Саме через піратство, різновидом якого є стягування з торентів, українські видавці не поспішають пропонувати електронні варіанти книг. Проте загалом е-видань за цілком доступною ціною вже є чимало. «Будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами», – хай ці слова Богдана Гаврилишина надихають тебе обходити торенти десятою дорогою.

      У просунутих інтернет-книгарнях є функція «придбати і подарувати другові». І це не просто так. Звісно, ми й паперові книжки позичаємо одне одному, проте, якщо є можливість підтримати українське книговидавництво, то краще купити собі ще один е-примірник. Як написано в Декларації відповідальності, «сприяй добробуту усіх членів суспільства».

    • Уяви, що в тебе є квартира, яку ти хочеш здати в оренду. Про переваги нотаріально затвердженого договору, сподіваємося, і так усе зрозуміло. Питання про потенційних мешканців: першими тобі телефонують іноземні студенти, які й українською майже не володіють. Що скажеш?

      Добре, що ти «толерантно ставишся з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв», але радимо й не нехтувати можливістю узаконити орендодавство, це теж хороша справа. Чому? Передусім тому що всі (і тут-земці, й іноземці) завдяки такому договору впевнені у своїх правах та обов’язках. Правила полегшують життя: наймодавець не боятиметься, що його «кинуть», адже в разі чого може притягти того, хто винаймає приміщення, до відповідальності в суді, а винаймач буде спокійним, що від нього не вимагатимуть того, що не прописане в договорі. «Будь законослухняним», – написано в Декларації.

      Е, ти серйозно? «Свої» можуть влаштувати те ж саме, що й не «свої». Це залежить аж ніяк не від національності. «Будь толерантним та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв», – радив Богдан Гаврилишин.

    • А якщо ми тебе покличемо на мітинг за права тварин, наприклад, проти шкуродерень, прийдеш?

      Насправді це дуже класно – не боятися зібратися на вулиці, щоб відстояти свої погляди, адже маєш на це законне право. Є країни, де немає такої можливості, де і з правами людей кепсько, не те що тварин. Мітинги впливають на рішення влади, а такі величезні зібрання, як Майдан, і приймають їх замість влади.
      «Допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага», – написано в Декларації, а прийти на мітинг – це якраз про власні можливості.

      Так, старі шуби – це проблема. Її можна віддати людям, які не мають дому і дуже мерзнуть взимку, а якщо вона в поганому стані – використати як наповнювач іграшок, наприклад, або як килимок для тварин у притулку. Шуба вже давно не є символом розкоші чи краси, радше – це символ жорстокості й нерозумності. Куртка з якісної мембранної тканини і високотехнологічних утеплювачів – прекрасний замінник. Богдан Гаврилишин закликав «зберігати біологічне та зоологічне різноманіття», а хутряна індустрія цьому аж ніяк не сприяє.

    • У державній лікарні просять здати доброчинний внесок. Даси?

      Якщо просто заохочують стати доброчинцем, то на це можна реагувати як завгодно, але якщо йдеться про примус («Ідіть заплатіть у кабінеті номер п’ять тисячу гривень, а тоді прийдете знову з підтвердженням про оплату» чи щось подібне), то це вже корупція. Усі державні лікарні отримують фінансування, і часто облаштування й оснащення лікарень буває в поганому стані не тому, що на це бракує коштів, а тому, що ними керують некомпетентні менеджери. Якщо таки є бажання пожертвувати гроші на розвиток конкретної лікарні, радимо робити це через касу (а не в конверті) і перевірити потім на сайті закладу, куди ці гроші витратили. Економічний добробут, про який Богдан Гаврилишин писав у Декларації, неможливий без прозорості всіх фінансових операцій.

      Розуміємо тебе: коли ти сам\а хворієш або хворіє хтось із близьких, то це стрес. Дуже складно зберегти спокій і холодний розум у подібній ситуації. Часто люди роблять такі «доброчинні внески» тільки тому, що не можуть раціонально приймати рішення, бояться за своє життя і здоров’я або за життя і здоров’я рідних. Вони можуть навіть не звернути уваги на те, що ніхто не дав їм квитанції, і тим більше не перевірити потім на сайті закладу, на що ці внески пішли. «Внесок» у конверті – це корупція. Розірвати це замкнене коло можна тільки якщо буде достатньо людей, які стежитимуть за прозорістю всіх фінансових операцій. А без цього економічний добробут, про який ідеться у Декларації відповідальності людини, не настане.

    • Уяви: ти хотів\ла попрацювати вдома, але під вікном почався страшенний шум. Коли ти виглянув\ла, то побачив\ла, що спилюють твій улюблений абрикос. Що робитимеш?

      Так, передусім це їхня відповідальність. Однак громадська пильність – це потужна річ: якщо щоразу у спилювачів хтось проситиме показати документи, а тим, хто їх немає, викликатимуть поліцію, то це має відбити охоту незаконно псувати дерева. За цією ж логікою у супермаркетах і подібних закладах працює охорона: страх бути спійманим багатьох зупиняє перед крадіжкою.
      «Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях», – заохочував Богдан Гаврилиш у Декларації відповідальності людини. «Звісно, якщо маєш для цього достатньо сил і можливостей», – додаємо ми від себе.

      Розуміємо тебе: час – безцінний ресурс, дуже шкода витрачати його на щось незаплановане. Проте все ж заохочуємо відволіктись, спуститися вниз і запитати у спилювачів, чи мають вони відповідні документи (акт і ордер). Якщо є тільки акт, то цього не достатньо. Якщо спилювачі ігнорують тебе або не мають жодних документів, викликай поліцію. Докладно, що говорити і як діяти в цій ситуації, читай у нашій статті «Пиляти не можна залишити». Сподіваємося, вона надихне тебе на активну громадську позицію, до якої і Богдан Гаврилишин заохочував у Декларації відповідальності людини.

    • У твої двері стукають сусіди, пропонують об’єднатися в ОСББ. Погодишся?

      Загальні збори членів ОСББ обов’язково проводити раз на рік. До того ж в умовах карантину часто всі питання вирішують або письмово, або дистанційно (для цього треба мати електронний підпис). Переваг значно більше: співвласники самі все вирішують, на спільній власності вони можуть навіть заробляти, наприклад, здавати фасад в оренду, а, крім цього, брати участь у різних міських програмах. Ключові слова тут – свобода і спільнота (напевно, невипадково вони збігаються з ключовими словами Декларації відповідальності людини).

      А їх насправді багато. По-перше, співвласники самі все вирішують: якими будуть внески, що ремонтувати, хто постачатиме комунальні послуги. По-друге, на спільній власності вони можуть навіть заробляти, наприклад, здавати фасад в оренду. По-третє, це простір для крутих ініціатив: можна разом сортувати сміття і за виручені кошти щось вдосконалити або податися на програму з енергоефективності. Ключові слова тут – свобода і спільнота (напевно, невипадково вони збігаються з ключовими словами Декларації відповідальності людини).

    • Медіа, статті якого ти регулярно читаєш, просить підтримати на патреоні. Перекинеш трохи грошей?

      Спробуємо пояснити. Медіа – це дуже важливий елемент у пазлі під назвою «Громадська відповідальність», про яку йдеться і в Декларації. Журналісти стежать за тим, що відбувається в державі, аналізують події, підсилюють голоси тих, кого треба почути, а останнім часом не тільки описують певні проблеми, а й шукають способи їх вирішення. Медіа може заробляти саме на себе, наприклад, через продаж газет / журналів, онлайн-підписку, розміщення реклами. Проте навряд тобі подобається читати сайт, де виринає безліч реклами, а паперові видання, де сторінки з рекламою можна швидко перегорнути, поступово зникають. Тож медіа шукають нові способи заробітку, зокрема звертаються за підтримкою до читачів.

      Більшість українських медіа так і роблять. Проте виросло покоління читачів, яке готове витратити час на вивчення програм партій і відповідно до цього зробити свій вибір, а от передвиборчої агітації бачити не хоче. Тому є медіа, які працюють з рекламою зовсім в інший спосіб: знаючи коло зацікавлень своїх читачів, вони креативно рекламують саме те, що їм мало б сподобатися, і у відповідному форматі. Патреон для медіа – класний спосіб відчувати читацьку підтримку і вдячність, а також мотивація працювати так, щоб не порушувати журналістську етику. Як написано в Декларації, «дій згідно з моральними та етичними принципами».

    • Нарешті відпочинок на дачі! Але запах якийсь жахливий і абсолютно нічим дихати – хтось палить траву чи листя. Що робитимеш?

      Розуміємо тебе: на відпочинку відповідальність хочеться «вимкнути». Однак іноді це неможливо. Підпали трави чи листя – саме такий випадок. Звісно, передусім це відповідальність тих, хто палить. Можна почати з того, що пояснити сусідам, як шкодять вони довкіллю: забруднюють повітря, знищують комах і дрібних гризунів, руйнують саму екосистему. Намагайся говорити ввічливо й переконливо. Якщо ж сусіди налаштовані агресивно, викликай поліцію, адже самовільне спалення листя та сухої трави – поза законом. Хай тебе надихають слова Богдана Гаврилишина: «Економно та розумно використовуй всі ресурси, уникай забруднення біосфери. Допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття».

      Є кілька варіантів. Перший, найпростіший – просто залишити все на землі. Можна згребсти листя до коренів дерев, щоб таким чином утеплити їх. В Україні такий клімат, що до весни усе згниє, а якщо і ні – то зелене все одно проросте. Другий варіант – компостна яма: скинути все туди, щоб гнило. Потім компост можна використовувати як природне добриво. Палити траву, листя, солому, картоплиння і тим більше сміття – це означає руйнувати біосферу: забруднювати повітря, знищувати комах і дрібних гризунів, псувати корені дерев. Богдан Гаврилишин навпаки заохочував «економно та розумно використовути всі ресурси, уникати забруднення біосфери, зберігати біологічне та зоологічне різноманіття». Хай і тебе це спонукає до турботи про довкілля!

    Висновок з тесту

    Ви відповіли на 0питань з0

    patreon