Останні три століття мультимедійні винаходи одразу ставали невіддільними інструментами у роботі журналістів. У XIX це була фотографія, у XX – кінематограф, у XXI сторіччі такий статус набули 360 і VR відео.
Однак існує різниця. Фотографія, живопис та кіно транслюються на 2D поверхні, тобто на проекторі, смартфоні, ноутбуці. Попри те, що глядачі мають можливість сприйняти цю інформацію, вони не можуть пережити її. У той час як 360 і VR відео є тривимірними, тому люди залучені в історії, які вони бачать. Частково VR-контент став розповсюдженим завдяки журналістам, які захотіли розповідати історії по-іншому. Вони бажали, аби люди долучилися до важливих подій особисто.
Великою подією, що стала визначною для цього нового етапу журналістики, відбулася завдяки The New York Times. Газета надіслала своїм передплатникам 1,2 млн Google Cardboards – найпростіших VR-окулярів. Завдяки цьому глядачі змогли дивитися на сайті газети VR-історії, а одне з найвражаючих VR-відео, створене The New York Times, стосувалося і України.
Відео під назвою «Displaced» розповідає історії дітей-біженців – десятирічного українця Олега, дівчинки з Сирії та хлопчика з Руанди.
Сьогодні завдяки відносній легкості роботи з VR-контентом, відео 360 стали популярними серед світових ЗМІ. VR-історії щодня публікує The New York Times та Euronews, щотижня Al Jazzera, їх також стали часто створювати The Wall Street Journal та The Washington Post. Цікавим є і те, що головні редактори VR відділів у перерахованих ЗМІ набагато легше йдуть на комунікацію. Вони відповідають на листи з пропозиціями і зголошуються на цікаві проекти.
Динамічний ролик, зроблений компанією UNIT9, демонструє найпопулярніші локації Барселони за допомогою високоякісних камер 360°, дронів, скейтбордів й інноваційних технологій фільмування. Відео вперше було показано на Paris Motorshow. Глядачі мандрували Барселоною у 4-D кріслах, які рухалися відповідно до подій у ролику.
Інший проект, створений для ветеранів, які не можуть подорожувати. За допомогою гарнітури, люди, які пройшли Другу світову війну, мають можливість побачити і майже відчути меморіали, побудовані на їхню честь й розташовані по всій Америці. Ось тут можна детальніше почитати про цей проект.
Важливим проектом для розвитку 360 журналістики в Україні є компанія New Cave Media. Приблизно рік тому команда New Cave Media перейшла з класичної фотожурналістики до VR-сторітелінгу. Команда досі шукає нові формати та підходи. Наприклад, аби зібрати якісний матеріал, вони поїхали в Арктику й відзняли багато сферичного контенту. Зараз команда працює над тим, щоб з отриманих відео зробити географічну енциклопедію 360 VR.
“Варто пам’ятати, що створення інтерактивних 360 відео набагато складніше, ніж лінійних. До процесу монтажу додається програмування, яке приносить купу головного болю. Ми могли би викласти відзнятий матеріал на Youtube, однак нашою метою було дати глядачам більше можливостей – додатково дивитися фотографії, відео, обирати ту інформацію, яка їм цікава. Наприклад, ті, хто люблять історію, запускатиме своїми кліками мікро-наративи, а ті, хто цікавиться географією, через інтерактив виміряють відстань до Північного полюса.”, кажуть засновники компанії.
Перша VR-історія New Cave Media в Україні була відзнята у Львові для Радіо Свобода. Це було відео про Романа Кісляка, переселенця з Макіївки, який мав ДЦП та працював у Львові таксистом.
Потім, після шести місяців перемовин, The New York Times запросили компанію зробити 360 відео з України. Перша повноцінна робота, яку для них зробили, розповідала про табір «Азова» у Києві. Для щоденного 360 формату це відео було задовгим, бо тривало 3 хвилини. Зазвичай NYT робить VR відео у межах двох хвилин, але цю історію вони хотіли зробити довшою, ніж їх традиційний новинний формат.
Інший проект, що займається VR відео на світовому рівні це компанія Gloria FX.
Наприклад, в одному з кліпів зібрали разом 14 різних варіантів вихідних матеріалів, зроблено багато postFX.
В Gwara Media ми бачимо великий потенціал зйомки 360 в креативних та культурних індустріях. 360°/VR – це нова ера у сфері медіа комунікацій. Завдяки цій техніці, глядач повністю занурюється в той світ і в ту історію, яку, власне, і хотів передати автор. А ключовою відмінністю VR від інших форматів є те, що під час такого перегляду, люди переживають емпатію, адже вони самі, неначе переносяться на місце подій, хоча тілом знаходяться у себе вдома або деінде. Ідеально для більшого проникнення культурних проектів.
Екохакатон “4й Блок” орієнтувався на інновації в інфраструктурі міста, технології відповідального споживання та нові рішення, спрямовані на захист довкілля та ідеї для забезпечення кращого життя в місті та поряд з ним в більш екологичній засіб.
Для збереження досвіду хакатону ми робили 360 стрім, де можна було значно краще відчути атмосферу події.
