Лише в 1992 році, вже в незалежній Україні, на місці розстрілів почали будувати меморіал. Перша черга відкрилась у 2002-му — тоді в Дробицькому Яру з‘явився знак менора, алея та пам‘ятник-монумент. У 2005 році запрацювала і зала з так званою Чашею скорботи, де можна було ознайомитись з тисячами імен загиблих людей, оприлюднених на дошках з мармуру.
Кілька років тому директорка меморіального парку
Ірина Ференцева та дослідник і куратор
Євген Котляр замислили проєкт із діджиталізації та оновлення залу. «Це потрібно для того, аби модернізувати носій пам'яті для сучасної генерації», — розповідає куратор. Ініціативу підтримав Фонд Конрада Аденауера і фіналізувати оформлення простору
планували в грудні минулого року.
Ми, Gwara Media, відвідали Меморіальний парк “Дробицький Яр” та поговорили з командою про те, що вдалося наразі втілити. Також ми запитали у відвідувачів про враження від інтерактивних елементів.