По всьому світові сьогодні резиденції стають неабиякою можливістю для нових митців або професіоналів у своїй сфері проявити таланти. Для України явище резиденцій відносно нове, проте за їхню підтримку вже взявся Український культурний фонд з програмою «Навчання. Обмін. Резиденції. Дебюти». Сьогодні ми поговоримо про Дуже Цифрові Резиденції, які також відбулися за підтримки УКФ. Далі – що розповідають організатори не лише про результати, але й виклики впродовж резиденцій.
Резиденції змогли
«Я перший раз організовую резиденції. У мене не було жодних очікувань, окрім того, щоб створити щось чудове. Найбільшим викликом було створити онлайн-формат резиденцій. Заявку ми надсилали в січні, і, коли прийшло літо, а ковід ще не пішов, ми жартома перекидувалися між організаторами хештегом #бувсічень. Чесно, я не вірив у такі резиденції. Потім ідея скомбінувати два формати (70% онлайн, 30% офлайн) виявилася дуже ефективною», – Сергій Прокопенко, координатор харківських резиденцій.
«Це мій перший раз в організації саме резиденцій. Найбільший виклик – організувати онлайн- і офлайн-досвід для резидентів, яким потрібно буде створити ідеї через 3D-сканування, моделювання онлайн і зібрати їх у воркшопи офлайн. Найважче працювати з групою людей тільки онлайн і поєднати в таких умовах ідеї робіт учасників і їхні очікування», – Яна Бойцова, головна координаторка резиденцій в Одесі та Харкові.
Ковід повпливав на проведення резиденції кардинально та зробив цей формат дуже експериментальним. – Федір Бойцов, куратор одеських резиденцій
Резиденції поєднали
Було складно поєднати сучасне мистецтво з культурною спадщиною. – Сергій Прокопенко
Резиденціям вдалося поєднати не лише онлайн- і офлайн-формати, але й культурну спадщину із сучасним мистецтвом. Під час резиденцій було створено 15 артоб’єктів. Роботи одеських учасників присвячені темі збереження архітектури та скульптури. Наприклад, команда резидентів з Одеси засканувала голову Дюка де Рішельє та створила з її 3D-моделі копію. Концепція роботи полягала в тому, щоб мешканці міста Одеси, для яких символ Дюка є звичним і які звикли бачити його у повний зріст, змогли б розгледіти зблизька риси обличчя очільника міста біля моря. Ця скульптура показує, що історичні об’єкти насправді набагато ближчі до нас, а ми – до них. Близькість з архітектурою допомагає відкрити очі на проблеми стану, в якому перебуває культурна спадщина. У цьому відео куратори розповідають, як залучити митців до проблем культурної спадщини.
Це круто, що молоді митці можуть думати про ці проблеми культурної спадщини. – Яна Бойцова
Резиденції шукали
Однією із цілей резиденцій було дослідити нові шляхи використання цифрових технологій для мистецтва та медіа. За підтримки кураторів відбувалася робота над концепціями і 3D-моделями, проводилося сканування місцевої культурної спадщини. Наприклад, харківські резиденції сфокусувалися на медіапродакшені, і однією з робіт була інтерактивна скульптура «Капсула часу», що її створила художниця VeraDG за підтримки кураторської команди.
Тепер на вході у Харківський економічний університет розташована капсула часу – послання, закодоване для майбутніх поколінь, яке має бути відкрите у 2111 році. Зайшовши в хол університету, кожен може навести смартфон на QR-код, відсканувати та побачити в доповненій реальності золоту спіраль, яка крутиться, та всередині якої – серце. Також, увімкнувши звук, можна цілком зануритись у скульптуру. «Подорожувати» всіма роботами харківських резидентів ви можете тут.
Резиденції об’єднали
«З одного боку, це добре, тому що в нас не було досвіду, як навчити людей за короткий термін в онлайн-режимі, тому що таких знань потрібно навчити ще в інституті. Однак, з другого боку, це виявилося дуже складно та мало деякі нюанси… Ми набирали в резиденції людей вже з попереднім досвідом роботи в 3D, але виявилося, що це ще «розмитіше поняття», ніж ми собі уявляли.
Тобто ми були змушені декількох людей вчити чогось одного, а паралельно інших – чогось іншого.
Це зробило наше координування набагато інтенсівнішим та цікавішим. Нашому проєкту пощастило, адже всі куратори майже на одному високому рівні у 3D-моделюванні та водночас мають свій експертний досвід у професійних галузях. Наприклад, куратор Докунов Дмитро має досвід професійного фотографування та кінооператорства, а Алік Кадум, архітектор, має досвід у параметричній пластиці.
Нам було дуже цікаво бачити, як люди ділилися на групи до того чи того куратора під час онлайн-тренінгів. Це нам дало уявлення, яких знань з 3D резидентам не вистачало, та відповідно до цього легко локалізувати та змінити ситуацію на краще. Дуже ефективно резиденти працювали в майстернях, пліч-о-пліч допомагаючи одне одному. Ми сподіваємося побачити сформовані під час роботи тендеми в майбутньому». – Федір Бойцов.
Цікаво, що резиденції почалися з того, що ніхто не знав одне одного, не знав технології роботи. Упродовж резиденцій учасники змогли розібратися зі своїми ідеями та власне з процесом цифрового виробництва. І це круто, бо ніхто не може зробити це наодинці. Наприклад, коли ти скульптор, то можеш допомогти комусь у виробництві у фізичному світі, тоді як 3D-модельєр допоможе з проєктом у цифровому. – Яна Бойцова
Після резиденцій
«Ми все ще думаємо, що робити далі. У майбутньому це міг би бути спільний цифровий проєкт з “Піксельованими Реальностями”, можливо, ті самі резиденції, але на постійній основі. Потрібно переосмислити все, чого ми навчилися, поки творили. Коли ти на резиденціях, то ти просто рухаєшся далі та створюєш. І коли ти створюєш, у тебе немає часу думати і обмірковувати те, що відбувається навколо. Під час зими можна обговорити, який вигляд могла б мати бізнес-модель резиденцій у майбутньому», – Сергій Прокопенко.
«Я думаю, що зараз я можу бачити нові можливості для такого типу резиденцій. Ми сподіваємося, що все це дистанціювання навчить нас чогось новому в тому, як краще кооперувати одне з одним», – Яна Бойцова
Ви також можете прослухати дуже цифрові подкасти, в яких ми намагалися задокументувати та передати вам атмосферу резиденцій.
