Президент підписав законопроєкт №9559-д, який офіційно розширює повноваження органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки та оборони. Документ повернувся до Верховної Ради 28 травня, через 702 дні після ухвалення парламентом у червні 2024 року.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Закон усуває суперечності в бюджетному законодавстві, які фактично забороняли громадам напряму закуповувати техніку й обладнання для армії.

Тепер міські, селищні та сільські ради зможуть офіційно фінансувати придбання автомобілів, дронів, засобів РЕБ, амуніції та будівництво фортифікацій із місцевих бюджетів. Також врегульовується статус голів громад, які очолили військові адміністрації.

Один із авторів закону, нардеп Роман Лозинський, зазначив, що документ потенційно відкриває «додаткові десятки мільярдів гривень на Сили оборони з місцевих бюджетів». Його колега Ярослав Юрчишин зазначив, що раніше ради нерідко витрачали кошти на другорядні потреби саме через ризик покарання за «нецільове використання» при спробі допомогти армії.

У квітні 2026 року рух ЧЕСНО проаналізував, як обласні центри фінансували Сили оборони у 2025 році. Дослідження зафіксувало, що стаття 85 Бюджетного кодексу забороняла планувати оборонні видатки як пряму статтю бюджету, тож громади діяли «на свій страх і ризик».

Харків виконав план фінансування оборони лише на 81,7%, спрямувавши 217 млн грн. У відсотковому відношенні це менш як 1% загальних видатків — один із найнижчих показників серед обласних центрів.

За даними ЧЕСНО, лідером за часткою військових видатків у 2025 році стала Вінниця — 17,6% міського бюджету, або 1,49 млрд грн. Місто поєднувало субвенції, прямі закупівлі та придбання військових облігацій.

До підписання закону існувало лише три законодавчо дозволені способи підтримки армії з місцевих бюджетів: забезпечення добровольчих формувань, субвенції державному бюджету або конкретній військовій частині та купівля військових облігацій. Прямих закупівель техніки й обладнання серед них не було.

Читайте також