Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав указ, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) про річний мораторій на перевірки бізнесу. Це перше рішення оновленого уряду, про яке заявила нова прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, заступивши на посаду.
Ґвара Медіа з’ясували, наскільки ефективним може бути мораторій і що саме в рішенні уряду викликає занепокоєння серед підприємців, політиків та активістів.
Що передбачає новий мораторій?
Це не перша спроба уряду контролювати безпеку українського бізнесу. У січні 2024 року Володимир Зеленський запровадив «фактичний мораторій» на перевірки бізнесу строком на три місяці, який забороняв планові перевірки, а позапланові — лише в особливих випадках.
У червні 2025 року, під час Форуму влади та бізнесу, президент заявив про «тривалий мораторій».
«Держава розуміє, що саме економічне зростання має наповнювати бюджет, а не просто тиск і вичавлювання коштів з економіки», — заявив Зеленський на Форумі.
Уже 20 липня прем’єр-міністерка заявила, що уряд і РНБО готуються запровадити річний мораторій. Вона пояснила, що це рішення має дати більше свободи українському бізнесу та вивести економіку України з тіні.
Від 21 липня діє Указ Президента №538/2025, який дає завдання для Кабінету Міністрів: ідентифікувати санкціонованих осіб та стягнути їхні активи, захистити інвесторів (особливо з іноземним капіталом), запустити цифрову систему контролю. Також заплановано заборонити всі непланові перевірки без чітких підстав — винятком є лише бізнеси, які продають алкоголь, тютюн, пальне.
Верховній Раді РНБО рекомендує прискорити розгляд законопроєктів про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження, компенсацію інвестицій через податки, реформу державного нагляду, відповідальність посадових осіб контролюючих органів та використання заарештованих російських активів.
Правоохоронним органам рекомендовано переглянути кримінальні провадження, відкриті проти бізнесу. Йдеться про те, чи справді були потрібні обмеження, які наклали на ці підприємства. Якщо таких підстав немає — справи мають припинити, щоб не тиснути на бізнес. Прокуратура наразі проводить аудит всіх відкритих справ, 30% вже опрацьовано.
Також РНБО закликає постійно контролювати дії прокуратури, щоб не допустити зловживань, порушень прав та незаконного втручання в роботу бізнесу.
Секретар РНБО Рустем Умєров уточнив, що новий мораторій стосується лише «необґрунтованих перевірок».
Уряд, за документом, прагне прибрати штучні перешкоди, які блокують бізнес, і не допустити появи нових безпідставних проваджень. «Бізнес має працювати. А держава — не заважати», — наголосила Свириденко.
Чому це рішення викликає обурення у деяких народних депутатів?
Такі спроби держави регулювати безпеку для бізнесу викликали низку обурливих реакцій. Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що опублікований текст документа відрізняється від «пафосних» анонсів.
«Це все або є, або було і не спрацювало», — прокоментував нардеп.
Народний депутат Юрій Левченко наголосив, що влада четвертий рік «продовжує гратися в дико-ринкову економіку під олігархічним соусом», не звертаючи увагу на приклад державного планування Росії, яка в той час переводить економіку на воєнні рейки.
За його словами, рішення РНБО буде «затягувати паски» самозайнятим, дрібним та малосереднім підприємцям, тоді як великі бізнеси отримають ще більше можливостей уникати сплати податків, створювати для своїх працівників гірші умови праці та нищити екологію.
Як на мораторій реагують бізнеси та активісти?
«Це рішення у політичній науці має цілком конкретну назву — популізм», — вважає кандидат юридичних наук і співзасновник ГО «Соціальний Рух» Віталій Дудін.
Він наголошує, що такі рішення, попри абстрактність, показують не дуже хороші сигнали. Особливо під час війни, коли суспільство має бути згуртоване, а держава — виступати засобом згуртованості. У цьому випадку держава хоче підігравати лише одній невеликій частині суспільства — власникам бізнесу, які хочуть бути спокійними за долю своїх капіталів, зазначив Дудін.
Ухвалення таких рішень у воєнний час, каже Дудін, суперечить тому, що має відбуватися, коли державний бюджет потребує максимального наповнення для розвитку оборонної сфери.
«Не можна казати бізнесу: “Розслабтеся і не думайте про завтра”. Навпаки, повинні бути максимальні вимоги», — додає експерт.
На його думку, бізнес має усвідомлювати, що він несе високу відповідальність за майбутнє цієї країни та заходи, які збережуть її суспільство.
Водночас президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак вважає, що мораторій доцільним під час війни, адже це дозволяє бізнесу звільнити ресурси для оборонної економіки та адаптації до воєнних ризиків. Це, на його думку, допомагає підтримати бізнес на прифронтових територіях.
Проте Чумак наголошує, що прозорість та контроль — важливі, щоб мораторій не став прикриттям для зловживань великими структурами та інструментом для тиску на «білий бізнес».
«Бізнес хоче працювати за правилами — але ці правила мають бути чіткими, справедливими й передбачуваними», — коментує Спілка Українських Підприємців (СУП).
СУП зазначає, що мораторій на перевірки для бізнесу — це рішення, яке може мати як позитивний ефект, так і викликати питання. З одного боку, під час війни бізнесу потрібне «вікно безпеки» — можливість працювати без надмірного адміністративного тиску.
Однак Спілка зазначає, що без чітких і прозорих правил це рішення може створювати простір для зловживань, особливо коли не зрозуміло, кого перевіряти можна, а кого — ні. Це породжує плутанину, втрату довіри та корупційні ризики.
Наскільки мораторій буде ефективним?
В’ячеслав Черкашин, експерт з податків та директор Інституту соціально-економічної трансформації, в коментарі для УНІАН назвав формат нового мораторію «дуже незвичним», адже замість прямих заборон він містить доручення та рекомендації.
«Усе зазначене свідчить про більш політичний та іміджевий характер документа, що дає багато маневру для його формального виконання», — зазначає Черкашин.
Олександр Чумак вважає, що неможливо прямо сказати, коли мораторій запровадять. Це відбудеться після виконання всіх доручень відповідним органам, яких згадує в указі президент. Оскільки доручення дають різним органам, то терміни та синхронність їхнього виконання під питанням.
«Наприклад, Верховній Раді доручено прийняти низку законопроєктів, деякі з них лежать без руху з 2021 року. Тим часом ВР йде у відпустку», — каже Чумак.
Саме це викликає обурення серед підприємців та громадськості — адже очікування прозорості й реального спрощення перевірок зіткнулося з бюрократичною інерцією й невтіленням.
Віталій Дудін вважає, що такі рішення не підуть на користь економіці України. Адже замість того, щоби перезапустити ті чи інші інституції — наприклад призначити керівника в Бюро економічної безпеки (БЕБ) — й зробити всі умови для їхнього належного функціонування, влада діятиме централізовано, не делегуючи повноваження. На думку експерта, це призведе до повторення кризових явищ на наступному витку історії, можливо, з гіршими наслідками.
Читайте також
- «Ми повертаємось до системи, яка була за Януковича»: Верховна Рада проголосувала за обмеження незалежності НАБУ і САП
