З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зафіксовано 647 інцидентів пов’язаних з вибухами небезпечних предметів серед цивільного населення, повідомив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України полковник Руслан Берегуля під час пресбрифінгу в Media Center Ukraine – Укрінформ.

«Внаслідок цього постраждало 950 осіб з них загинуло 289 осіб тому і 661 особа зазнала якраз скалічення або поранення, тому наша основна задача – це припинити те, щоб цивільне населення страждало і разом ми спільними зусиллями будемо здійснювати всі ці заходи. Щоб позбавити нашу територію від цих наслідків жахливих наслідків які нам залишила Російська Федерація», – додає Руслан Берегуля.

Наприкінці лютого 2024 року у ДСНС повідомляли, що внаслідок підриву на мінах в Україні загинуло 277 осіб, з них 14 – діти. Щодо поранених, то їх було понад 600 осіб, з них – 74 дитини.

Основні зусилля зосереджують на очищенні від вибухонебезпечних предметів доріг у населених пунктах, сільськогосподарських земель, об’єктів критичної інфраструктури, ліній електропередачі на деокупованих територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей.

Однією з найбільших проблем на звільнених територіях є протипіхотна міна – ПФМ-1

ПФМ-1 (протипіхотна фугасна міна) «Лєпєсток» чи «Пелюстка» — це протипіхотна міна натискної дії радянського виробництва. Вона майже точно копіює американську міну BLU-43/B «Dragontooth». Міна була прийнята на озброєння Радянської армії в 1975 році.

Вона може встановлюватися вручну або за допомогою спеціальних мінних загороджувачів. Ця міна може бути замаскована під траву або листя. Вона спрацьовує, коли людина натискає чи наступає на неї, що призводить до серйозних травм або загибелі.

Рятувальники нагадують, що мінна небезпека залишається високою. Якщо ви помітили будь-який підозрілий предмет чи вибухівку, одразу повідомте за номером телефону — 101.

Забороняється:

  • торкатися предмета й пересувати його;
  • користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
  • заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
  • торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

На цю тему

Розмінування прифронтових територій Харківщини. Один день із саперами — фото та відео. Журналісти Ґвари провели день із харківськими саперами у Прудянці, де розмінувальники знайшли та підірвали близько 30 мін «пелюсток».

Розмінування України: скільки територій очистили від мін станом на грудень 2023 року — інфографіка. З такою ж швидкістю розмінування для повного обстеження України включно з окупованими територіями потрібно приблизно 210 років.