Евакуацію з північних районів Харківщини повторно оголосили у травні 2024 року. Першочергово це стосується 2 напрямків — Вовчанського та Липецького. Ситуація в цих районах лишається «надскладною» та нестабільною. Відтак, з Вовчанська вивезли понад 3 000 осіб, деякі з них були поранені. Про те, як проходила евакуація і що точно потрібно знати про неї, — розповідаємо далі.
10 травня 2024 року Росія розпочала нову хвилю наступальних дій на півночі Харківської області, тоді їм вдалося прибитися з території Бєлгородської області – на двох ділянках Харківщини: в сторону Глибокого та Лук’янців і одночасно в напрямку Вовчанська. З того часу ситуація на прифронтових територіях лишається нестабільною.
28 червня, на Раді оборони Харківської області ухвалили рішення про примусову евакуацію родин із дітьми з 24 небезпечних для проживання населених пунктів. Мова йде про Купʼянський, Ізюмський, Богодухівський та Чугуївський напрямки та, переважно, сімʼї з дітьми. За оновленими даними, з Куп’янського напрямку евакуювали 9 дітей з родинами. Проте ще 11 дітей залишаються – це села Дорошівка та Моначинівка. В ОВА розраховують, вивезти їх до кінця тижня. В той же час, фіксують випадки, коли евакуйовані поверталися і потрапляли під обстріли.
Коли варто задуматися про евакуацію?
Олег Іванов, координатор евакуації БО «Координаційний гуманітарний центр» розповідає, що усі населені пункти на півночі Харківщини, поруч з кордоном, це умовна сіра зона, а отже ситуацію тут важко передбачити. За таких обставин, жителям харківського прикордоння радять подумати про переміщення до більш безпечних зон ще до початку бойових дій поруч з населеним пунктом.
«У нас був досвід Купʼянська, де лінія зіткнення дій була більш-менш стабільною. Проте, якщо говорити про Вовчанськ зараз, то, за рік координування евакуаціями, я не бачив нічого подібного. Мова йде про авіабомби, вуличні бої, FPV-дрони. Все це створювало проблеми для нас. Не були впевнені, що всі наші екіпажі повернуться, була потреба відслідковувати оперативну інформацію і від цього залежало життя», — пояснив координатор евакуації БО «Координаційний гуманітарний центр» Олег Іванов.
Крім того, складнощі з евакуацією виникли в селі Сотницький Козачок, яке знаходиться біля кордону з РФ у Богодухівському районі. Там людям довелося виходити на евакуацію пішки, оскільки волонтери та поліція не могли заїхати до населеного пункту.
«Для ворога не є проблемою зайти в Сотницький Козачок і провести там активні бойові дії. А от нам вивезти потім населення звідти – це проблема», — додав Іванов.
Голова Дергачівської громади Вячеслав Задоренко раніше зазначав, що населені пункти району, які знаходяться вздовж держкордону, зруйновані майже на 100%. Тоді ж він закликав населення евакуюватися, аби убезпечити себе та родину.
Проте деякі місцеві жителі попри небезпеку все одно вирішують залишатися вдома. Саме тому на Раді оборони Харківської області ухвалили рішення про примусову евакуацію родин із дітьми з 24 небезпечних для проживання населених пунктів. Мова йде про Купʼянський, Ізюмський, Богодухівський та Чугуївський напрямки. В «Координаційному гуманітарному центрі» згадують випадок, коли сімʼя з 6 людей та 2-х дітей не хотіла виїжджати, вмовити їх вдалося лише під час останньої поїздки в населений пункт.
Єдиний вихід — говорити і пояснювати людям, чому евакуація потрібна
На прикордонних пунктах є проблема відсутності українських ЗМІ. А визначити рівень небезпеки самостійно складно. Тому основним методом для волонтерів, поліції чи рятувальників, які проводять евакуацію, лишається діалог. Є висока потреба в поясненнях для населення, чому це відбувається, говорять волонтери.
«Ми просто починаємо з людьми спілкуватися і пояснювати, що потім буде важко зібрати речі, буде високий ризик небезпеки. Звісно, важливо не лякати, а попереджати. Проте є деякі населені пункти на півночі, проживання на яких несе пряму загрозу для життя», — розповіла представниця БФ «Єдність та сила» Наталія Сергієнко.
На які умови можуть розраховувати евакуйовані?
Наталя розповідає, що важливо показати людям, що вони не залишаться самі та отримають необхідну допомогу.
- Евакуюватися можна подзвонивши на гарячу лінію Координаційного гуманітарного центра Харкова +380 68 083 68 08 або на сайті.
- При територіальних центрах надання соціальних послуг також працюють пункти «Допоможи ближньому», в яких можна отримати одяг та взуття для чоловіків, жінок, дітей та підлітків. Консультації проходять за адресою: м. Харків, вул. Серпова, 4-б. Графік роботи: пн – чт – 09:00 – 18:00; пʼятниця – 09:00 – 17:00.
- Маломобільні групи населення та людей з дітьми закликають до переміщення в більш безпечні частини України. Зокрема пропонують 200 місць на розміщення на Закарпатті. Є можливість для дітей там відвідувати школи офлайн та бути більш соціалізованими.Для ВПО гарантують захист та допомогу на всіх етапах. А логістика відбувається безкоштовними потягами до місця призначення. Звернутися можна на гарячу лінію гуманітарного центру «Проліска» 093 202 22 32 та 096 404 10 34, з 9:00 до 18:00.
- Крім закарпаття пропонують так само Криворізську та Тернопільській області.
Наразі цей процес продовжується, а за словами голови Харківської ОВА із 10 травня з Липецької, Вовчанської та Купʼянської громади евакуювали 12 101 людину.
Читайте також
- З початку масової евакуації: з Вовчанська вивезли понад 3 тис осіб. Наразі вивезення людей в більш безпечні райони відбувається силами Нацполіції, ДСНС та понад 60 залученими благодійними орнанізаціями.
- У Сотницькому Козачку, після заходу російської ДРГ, люди, які хотіли виїхати, були вимушені йти до місця евакуації пішки. Волонтери не могли потрапити до села через безпекову ситуацію, тому людям варто думати про евакуацію завчасно.
Актуальні історії з Харківщини
Надсилаємо щотижня
