Telegram-bot "Perevirka" is against fake news

Місто-герой. Здається, що Харків на 100% заслужив це звання, адже з початку повномасштабної війни не було жодного дня, коли місто не потерпало від обстрілів.

Жити у Харкові зараз – надскладно. Гради, смерчі – ніхто не знає, чи можна виходити на вулицю сьогодні по хліб. Ніхто не знає, чи реально забрати гуманітарну допомогу і залишитись цілим та неушкодженим. А що робити тим, кому потрібно виходити на роботу, тому що саме вони забезпечують людей необхідним?

Кожен вирішує самостійно, чи працювати під час війни, адже ніхто з підприємців не може гарантувати своїм співробітникам цілковиту безпеку. Так і живе місто: хтось потихеньку працює, хтось зміг перевезти підприємство в іншу область, а хтось хоче працювати, але не може, тому що російські окупанти розтрощили їхній бізнес.

Президент та уряд закликали українців не припиняти роботу.

В середині березня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звернувся до всіх, хто не втратив роботу чи бізнес через війну. Він зазначив, що нині державі як ніколи потрібні працюючі українці, адже вони є частиною економічного фронту.

Gwara Media поспілкувались з представниками харківського бізнесу – брендом одягу, магазином меблів та кафе. Всі вони нині працюють в різних форматах, але щиро сподіваються, що зовсім скоро повернуться до повноцінної роботи у рідному Харкові.

Бренд одягу keepstyle

28 лютого на сторінці бренду в Instagram з’явився перший пост з початку війни. У ньому йдеться: «Ми вирішили використовувати наш акаунт як ресурс для допомоги українцям під час війни».

keepstyle публікував контакти волонтерів, лікарів, відео та фото для підняття бойового духу. 15 березня бренд офіційно заявив: «Ми повертаємось!». keepstyle повернувся не просто так, а з новою капсулою «Ми з України». До капсули увійшли худі, футболки, світшот та хусток. Автори малюнків на одній з хусток – українські діти з різних куточків країни. 95% від продажу капсули підуть на підтримку ЗСУ до фонду «Повернись Живим».

PR-менеджерка keepstyle Інна Волейнік говорить: інші 5% від продажу підуть на підтримку команди. Нині штат налічує 40 працівників, які були вимушені залишити свої домівки.

«Після усіх стадій прийняття нашого “сьогодні”, після того, як 90% команди виїхали з Харкова — міста, де заснувався та жив keepstyle останні 9 років, ми готові діяти! Готові створювати, працювати, підіймати дух, збирати кошти, допомагати відбудовувати країну так, як вміємо найкраще — через креатив та одяг», — говорить Інна.

Бізнес у Харкові в умовах війни: бренд одягу keepstyle
Хустка з капсульної колекції 

Виробництво, склади — усе це було у Харкові. Саме тому бренд не відправляв основні позиції, а лише зробили передзамовлення на капсулу, яка фактично ще не відшита.

Команда keepstyle роз‘їхалась: частина перебуває в Європі, частина в західній частині України. 5 членів команди залишилась у Харкові, але вони не виходять з дому та ховаються в безпечних місцях. 

«Ми кожного дня дізнаємося, хто де і як. Працюємо, як, мабуть, усі зараз — виходять на зв’язок ті, у кого є можливість (із перервами на схови під час серен)», — каже Інна.

Цього тижня команді вдалося вивезти склад з Харкова. 

«Навіть спираючись на власний досвід ми знаємо, що люди тікали практично без одягу й після стількох днів війни люди звичайно потребують його: теплі речі, спортивні костюми та т.д.», — додає піарниця бренду.

Інна каже, що тепер «будь-які звичні процеси тепер спричиняють труднощі». За її словами, навіть для вивезення мішків з товаром з одного краю Харкова в інший пішов цілий день. А ще додає, що людей лякає подорож до складу, щоб спакувати товар. Але людей знайшли, їхню роботу координувала членкиня команди по відеозв’язку.

Кілька днів тому склад вивезли й доставили до Чернівців. 

Бізнес у Харкові в умовах війни: keepstyle
Одяг keepstyle у мішках

«Потім будемо так само доставляти свої тканини, щоби мати змогу відшивати на західній Україні речі. Тут є приміщення та є люди, які готові нам допомагати, навіть деякі члени нашої команди готові приїхати, щоби допомагати з виробництвом та працювати. Саме виробництво ми не плануємо вивозити, бо це не просто машинки, це цілі виробничі лінії та спеціально розроблене приміщення», — каже Інна.

Замовлення капсули «Ми з України» відправлять людям, як тільки налагодять виробництво.

Магазин меблів «Меблі в дім»

«Меблі в дім» є мережею меблевих магазинів у Харкові. Йдеться про 9 магазинів у різних районах міста. Нині майже всі магазині зачинені, до них немає доступу, адже вони розташовані на території торговельних комплексів та центрів. Про це розповідає співвласниця бізнесу Олена Божко.

З початком повномасштабної війни бізнес призупинив роботу. «Меблі в дім» вирішили віддавати матраци, топпери, ковдри, подушки та інше харківським лікарням, пологовим будинкам та шпиталям. Автівку для розвезення меблів віддали військовим медикам.

15 березня на сторінці мережі з’явився допис з текстом: «відпочили і буде». Попри те, що більшість працівників виїхали з Харкова, мережа відновила свою роботу через Instagram.

Бізнес у Харкові в умовах війни: Меблі в дім
Частину своїх меблів бізнес віддає лікарням та військовим

«Працювати у звичайному довоєнному режимі ми не можемо. Але наші мужні харків’яни почали нам писати, що їм все одно потрібні меблі і пора вже нам працювати. Тому ми вирішили працювати через інстраграм і пропонувати меблі по собівартості до яких ми маємо доступ, так як не знаємо, що буде завтра. Ось так і працюємо, дуже малою командою, а клієнтів в інстаграмі консультує один із власників бізнесу», — говорить Олена.

«Чекаємо, коли зможемо працювати повноцінно, коли закінчиться війна, повернуться наші робітники і запрацюють фабрики, а поки що працюємо так», — додає співвласниця мережі.

Олена говорить: бізнес, який залежить від фізичних магазинів, дуже страждає. А радити всім відчиняти свої магазини ніхто не може, адже існує великий ризик потрапити під обстріли по дорозі на роботу або в самому магазині.

«Кожен вирішує сам — ризикувати йому чи ні. Зараз дуже рятують соцмережі та наявність інтернет-магазину. Якщо є можливість працювати хоча би частково за допомогою цих інструментів — це набагато безпечніше і може підтримати бізнес на плаву», — каже Олена.

Бізнес у Харкові в умовах війни: Меблі в дім
Машина «Меблі в дім»

Своєю роботою власники «Меблі в дім» хочуть подати приклад іншим.

«Ми сподіваємось, що потрохи харків‘яни почнуть працювати, кожен день відчиняється все більше і більше крамниць, ми це бачимо, головне — подати приклад і почати ланцюжок», — каже Олена.

Кафе ЕНОТ coffee

Коли у Харкові з’явилось кафе з єнотами, про нього дізнались всі. Барт і Ліза – головні герої, заради яких люди йшли випити каву саме в це місце. 24 лютого, коли почалась повномасштабна війна, кафе ще працювало, але на роботу нікого йти не змушували, каже власник закладу Марк Колесніков.

«Працівникам ми сказали, що вони можуть виходити на роботу за бажанням. Цей день ми пропрацювали від початку і до кінця. Тоді ж ми розрахувались з усіма співробітниками – з тими, хто прийшов і з тими, хто не прийшов, щоб у нас не було заборгованостей. На жаль, але наступного дня ми були вимушені повністю закритися», – згадує Марк.

Поки Харків обстрілюють, єноти Барт і Ліза живуть у кафе. Для них є спеціальна кімната з шумоізоляцією, адже єноти надто боязливі – їх лякає будь-який шум та галас.

 «Під час війни не попрацюєш, каву не поробиш», – додає Марк.

Бізнес не функціонував місяць. Нині в кафе Марк працює разом зі своєю дівчиною, але не за гроші.

Кафе «Енот» вирішили робити безкоштовну каву всім, хто цього забажає.

Марк каже, що це своєрідний соціальний вклад. Додає, що не може в такий час брати з людей гроші за каву.

«Війна з точки зору бізнесу неймовірно жахлива. Для бізнесу вона в декілька разів складніша, ніж для звичайних людей. Звісно, це моє суб’єктивне бачення, але я б хотів навести приклад – кафе моїх знайомих», – ділиться власник.

Кафе друзів Марка розташовано на Майдані Конституції. Нещодавно вони відсвяткували рік роботи. Під час обстрілів міста російські окупанти знищили цю точку.

«Точка була повністю взята в кредит, під 20% річних в доларах. Борг за рік, оренда, зруйноване приміщення… Людина витратила всі гроші і залишилась з грошовим обов’язком, який треба повертати. Звісно, ми сподіваємось і чекаємо, що вже скоро війна закінчиться, адже чим швидше це скінчиться, тим легше буде бізнесу виходити з цього скрутного становища», – говорить Марк.

«Розумієте, бізнес думає на роки вперед. Треба буде десь шукати гроші, щоб повернутись і відбудувати все. Нам потрібно буде дати людям роботу і зарплатню, тому що ми створюємо робочі місця, а вже потім покривати свої збитки. Перші місяці будуть найважчими – так було з локдаунами, коли ми спочатку майже не бачили відвідувачів, адже всі люди працювали і намагалися якось покращити своє матеріальне становище», – додає Колесніков.

Марк сподівається, що держава підтримає підприємців. Кілька днів тому йому прийшли 6500 тисяч гривень одноразової допомоги за програмою «Єпідтримка». Більше половини з них він вже витратив на податки:

«Позавчора я заплатив 3500 податків. Так, сказали, що можна не платити, але я не думаю, що за кілька місяців нам скажуть, що ці податки нам прощають. Як свідомий громадянин я розумію, що треба наповнювати бюджет, щоб у державі були гроші».

Бізнес у Харкові в умовах війни: єнот кафе
Єноти Барт і Ліза

Підприємці Харкова поки не розуміють, коли повернуться до повноцінної роботи. В принципі, так само, як і підприємці з інших регіонів України — особливо тих, де точаться запеклі бої. 

Кожен з представників харківського бізнесу, чиї історії ви прочитали, щиро вірить в те, що вже незабаром Харків заживе «на повну». В українців є мотивація, вони продовжують жити та працювати попри повномасштабну війну. Люди підтримують один одного і не дають залишитись зі своїми проблемами сам на сам. Люди впевнені, що головне – не опускати руки й продовжувати підтримувати нашу країну всіма способами. Величезна підтримка — це те, що ми бачимо в кожному кутку нашої країни.

Читайте також наш матеріал Війна триває, але маємо працювати. Як знайти роботу в Україні та за кордоном, де ми розповідаємо про платформи та сервіси з актуальними вакансіями для українців.

Цю історію опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.