Дмитро Булах дійсно проходить службу у військовій частині Нацгвардії з минулого року, цю інформацію підтвердила пресслужба бригади, у якій він служить.

Там зазначили, що не можуть назвати посаду Дмитра через майбутній слідчий процес.

«Кримінальних чи адміністративних правопорушень щодо Дмитра не маю. Навпаки — маю тільки гарні та позитивні відгуки від командування на цього військовослужбовця», — прокоментували в пресслужбі.

Нагадаємо, що вечері 11 квітня Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України провели обшук вдома у Дмитра Булаха, депутата Харківської міської ради, одного із засновників ГО «Харківський антикорупційний центр» та військовослужбовця Нацгвардії.

За словами речника територіального управління ДБР у Полтаві Олександра Білки, працівники ДБР за матеріалами СБУ здійснюють досудове розслідування за фактом можливих зловживань під час зарахування на службу військовослужбовців.

«У межах цього розслідування Бюро з’ясовує можливе перевищення повноважень командуванням однієї з військових частин Нацгвардії, яка дислокується на Харківщині. 10 квітня 2024 року ДБР та СБУ провели санкціоновані слідчі дії у вказаній військовій частині та за місцем проживання одного з фігурантів, який є представником антикорупційної громадської організації. Зазначаємо, що кримінальне провадження жодним чином не стосується діяльності громадської організації. Під час обшуків речі, які стосуються діяльності ГО, не вилучалися», — відповів Олександр Білка в коментарі журналістам Ґвара Медіа.

Водночас колега Дмитра та співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін вважає, що це може бути тиск на громадську організацію. Оскільки це вже не перший випадок, коли в Україні на громадських активістів та журналістів органи державної влади намагаються впливати через мобілізаційні кейси.

«Таку саму тенденцію ми бачимо й по Дмитру Булаху. Ми також вбачаємо тиск на його діяльність як депутата міськради й голови ХАЦу, та й на роботу антикорупційного центру. Органи влади кажуть, що це не стосується Харківського антикорупційного центру, однак ми бачимо: це стосувалося того, що Дмитро є відомим депутатом у місті та громадським діячем. ХАЦ постійно публікує матеріали розслідування щодо діяльності й обласної влади, й міської. Тому говорити про те, що це питання виключно військових справ, — це лукавство з боку органів влади», — сказав Євген Лісічкін.

Євген Лісічкін також заявив, що за Дмитром уже стежили раніше, аби вручити повістку щодо візиту до ТЦК, а коли Булах мобілізувався, то за ним стежили містом. У результаті все завершилося обшуком.

«Ми вбачаємо в цьому тиск і пресинг, який був і в інших містах України. Це стосується голови ЦПК Віталія Шабуніна, розслідувача “Слідство.інфо” Євгенія Шульгата, головного редактора Руху “Чесно” Олександра Саліженка», — додав Євген.

Володимир Рисенко, юрист Харківського антикорупційного центру додав, що надалі вони працюватимуть у межах чинного законодавства щодо цього питання, однак впевненості, що це був останній обшук — немає.

«Є певна процедура, якої ми маємо дотримуватися. Відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу та кримінального процесу позицію повинно формувати обвинувачення. Лише після цього захист може коментувати ці рішення», — зазначив Володимир.

Юрист пояснює, що для проведення обшуку необхідна ухвала слідчого судді. Ухвала виноситься на підставі клопотання органу слідства про проведення обшуку. У цьому клопотанні повинно бути обґрунтування, які дії були проведені, що саме вони не змогли знайти та чому проводився обшук. Цього в ухвалі немає.

«Обшук — це остання дія для слідства, щоб отримати доказ. Тобто їм потрібні певні обставини проходження військової служби Дмитра Булаха. Ці документи знаходяться у військовій частині. Щодо того, як він мобілізувався, проходив ВЛК та як зарахували в конкретну частину, куди призначили — усе це можна з’ясувати в Міністерстві оборони та військовій частині. ДБР мало можливість спочатку зробити туди запити, щоб їм надали ці документи, а якщо не надали — приїхати до частини та вийняти певні документи щодо цих обставин. КПК передбачає, що якщо вони [ДБР — ред.] іншими способами не можуть отримати інформацію — приїжджають з обшуком. А вони одразу приїхали з обшуком, до того ж додому до Дмитра, де в нього на руках знаходиться лише військовий квиток. Жодних інших документів щодо проходження служби у військовослужбовців не може бути», — розповів Володимир Рисенко.

Юрист також зауважує, що є підозри щодо тиску, оскільки в червні 2023 року повістку Дмитру вручили співробітники Департаменту стратегічних розслідувань при Національній поліції разом із працівниками Київського ТЦК у місті Харкіів. Департамент стратегічних розслідувань, як зазначає Володимир, до мобілізації немає жодного відношення.

«Коли Дмитро мобілізувався, то, згідно з ухвалою за повідомленням СБУ, кримінальне провадження почали в серпні 2023 року. В ухвалі написано, що Дмитро ухилявся від військової служби шляхом приїзду на шикування. Це нісенітниця. Якщо він приїхав на шикування, то як він ухилявся? Мені не зрозуміло, можливо, якісь пояснення будуть у клопотанні», — уточнив Володимир.

Журналісти Ґвара Медіа також звернулися за коментарем до представників СБУ, однак наразі відповіді не отримали.

Харківській антикорупційний центр — це громадська організація, яка займається антикорупційною діяльністю та фактчекінговими проєктами. Їхня місія — працювати над викоріненням корупції в Україні та впливати на процес розвитку та оновлення Харкова.

Читайте також

  • Зеленський пропонує прирівняти корупцію до держзради: яка ситуація у Харкові.