У День музики в Харкові проводили культурні заходи на 14 локаціях. Музика в місті лунала просто неба і в закладах: концерти організували власники установ, культурні менеджери й музиканти, які бережуть традиції. У театрально-концертному центрі в цей день зібралися поціновувачі унікальної танцювальної імпровізації. За п’ять хвилин до початку вистави до зали заходять люди із квітами, що після виступу подарують танцюристам. Гості займають зручні місця, поступово гасне світло. На сцені з’являється ведуча — і всі погляди спрямовують на сцену.
У Харкові в межах Kharkiv Music Fest відбулася прем’єра вистави In C німецької трупи Sasha Waltz & Guests на музику композитора-мінімаліста Террі Райлі.
Композиція In C була написана в 1964 році для будь-якої кількості інструментів та складається з 53 музичних фігур, які можна вільно грати й повторювати в рамках усталених правил. Твір поклав початок напрямку мінімалізму в музиці.
На початку заходу було вступне слово від представників фестивалю та хореографки Саші Вальц. Прозвучали слова артдиректора фестивалю Віталія Алексейонка, який не зміг потрапити на подію. Він розповів, що із Сашею та берлінською трупою почали обмірковувати співпрацю для Kharkiv Music Fest ще два роки тому.
«Це унікальний проєкт, Саша Вальц — одна із найзнаменитіших хореографок у всьому світі. Її ім’я звучить у всіх куточках планети, а постановки можуть відбуватися одночасно на кількох континентах. До цього її роботи ніколи не ставили в Україні. Сьогоднішній виступ — це важливий крок не просто в музичній співпраці нашого фестивалю, а і для трупи та культурної дипломатії», — було сказано від імені артдиректора.
Виставу створили під час пандемії у 2021 році. Тоді, коли все було закрито, а проводити репетиції було неможливо в одному приміщенні, команда Саші розробила концепцію, де кожен танцівник може вивчати рухи, не виходячи з дому. Лише на фінальній стадії всі учасники проєкту зустрічаються в одній залі.
Це допомогло згуртувати танцівників трупи за роботою під час локдауну, схожа місія в Україні — об’єднати незалежних артистів із Харкова та Києва спочатку в репетиційних залах, а потім — на сцені. Загалом до трупи увійшли танцівники з різних груп та з абсолютно різними навичками: є ті, хто вже має великий досвід, й ті, хто лише починають свій шлях у професії.
Так, упродовж двох місяців митці по відеозв’язку тренувалися в трьох містах одночасно: Харків, Київ та Берлін. Заняття онлайн проводив хореограф із трупи Sasha Waltz & Guests Орландо Родрігез. Ще окремо танцюристи вивчали рухи по відео, а потім обговорювали з куратором.
На сцені гасне світло на яскраво червоному фоні з’являються перші силуети артистів. Ще до початку відтворення композиції танцівники розпочинають плавно переміщатися та відтворювати певні хаотичні рухи.
У кожного артиста на сцені своя партія, але всі вони поєднані спільною грою. А завдяки імпровізації щоразу виходить унікальний твір.
З першими нотами музики вмикається світло — глядачі спостерігають за яскравими костюмами артистів: жовтий, зелений, червоний, рожевий та темно-зелений. Паралельно на фоні змінюється колір. Таким чином, коли танцюристи рухаються, відбувається гра з кольорами.
Головною ідеєю композиції є свобода з погляду як музики, так і хореографії. Адже там є рухи, які передають це почуття. Проте щоби поринути в атмосферу та зрозуміти її, необхідно прийти та побачити все на власні очі, розповіла виконавча директорка фестивалю KharkivMusicFest Марія Горбонос.
Виступ нагадує єдиний організм, коли кожен герой взаємодіє один з одним, водночас виконуючи різні танцювальні зв’язки.
«У танці є структура, і попри те, що ми розходимося, усе одно є чітка комбінація. Тобто прописана кожна деталь. Мені подобається, що все побудовано на взаємодії. Тут неможливо танцювати із самим собою та бути закритим. Важливо бути в моменті з іншими. Мені здається, що тут і закладається ця ідея, що ми маємо бути уважнішими один до одного. І я відчуваю, що зараз ми вже працюємо як один організм», — ділиться враженнями Артем із київської трупи.
«Це вистава з певними імпровізаційними рамками. У нас дуже багато по структурі може бути відкритих моментів, коли танцівники самі вирішують як взаємодіяти, формувати малюнки по сцені, де робити паузи, де бути більше в русі, — розповідають кураторки трупи з Києва та Харкова Юлія та Світлана. — Це така перша музична демократична структура без диригента. Тобто музиканти мають свою партитуру, але вони можуть відігравати свою партію, не керуючись диригентом».
І хоча перформанс називається демократичним та дозволяє танцівникам рухатися вільно, Юлія зазначає, що їй не вистачає свободи. «І це логічно: у виступі є правила, як і в соціумі. Будь-де є закони, стереотипи тощо. Це якраз історія, як знайти свободу в цих обмеженнях».
Кураторці з Харкова Світлані навпаки цікаво, що у виставі є чітка структура: «Вона дуже конкретна, у нас є опції, яких ми маємо дотримуватися, саме так ми отримаємо свободу».
Натхнення, лідерство та солідарність — це принцип In C. Цікаво, що С — це нота, до якої написано всі 53 музичні патерни. Це найсвітліша нота у всій музичній гамі, що відображає перформанс на сцені.
За лаштунками перформансу
Напередодні вистави журналісти Ґвара Медіа завітали на репетицію танцюристів, які розповіли, що на тренування в одній залі було лише 3 дні. Увесь час вони працювали онлайн і лише в неділю, 18 червня, танцюристи з Харкова та Києва зустрілися наживо.
«Тренування наживо пройшли дуже добре, адже ми все одно трохи були знайомі між собою та спілкувалися один з одним поза репетиціями, — додають Світлана та Юлія. — Коли зібралися разом, було круто, адже ми обмінювалися досвідом: київська команда вносила корективи до харківської та навпаки».
Вистава дійсно стала важливою подією для артистів, адже останній рік був досить важкий — більшість заходів відбувалася онлайн. Цей перформанс допоміг зібрати танцюристів разом.
Якщо брати до уваги, що концепція вистави про свободу готувалася саме в умовах пандемії, то в наших реаліях «про свободу» звучить інакше, як і об’єднання, каже Юлія.
«І це прикольно, що ми сприймаємо та танцюємо відчуваючи ці поняття по своєму».
Цікаво спостерігати за танцівниками на репетиції. Вони зосереджені на процесі, тож лише на п’ятихвилинній перерві вдається поговорити з учасниками.
Зустрічаю під час перерви харків’янку Аліну, яка зараз представляє київську трупу:
«Цікаво, що на початку року я була в Берліні й хотіла потрапити там на цю виставу, але за певних обставин не змогла. А вже зараз я маю можливість побачити цей проєкт ізсередини й стати його частиною. Я знаю всі підводні течії, що за чим будується. Сьогодні в нас третій день об’єднаних репетицій. І ми стали згуртованішими, більше взаємодіємо один з одним», — розповіла танцівниця.
Читайте також
- Фестиваль класичної музики KharkivMusicFest: як звучить прифронтовий Харків.
- Як харків’яни відзначили День музики. Вчора, 21 червня, у Харкові відзначили День музики в межах міжнародного фестивалю Fête de la Musique, який проходить щороку у більше ніж 120 країнах. У цей день люди в усьому світі виходять на вулиці грати музику.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
Актуальні історії з Харківщини
Надсилаємо щотижня
