6 грудня у Харкові прощаються з дитячим письменником Володимиром Вакуленком, якого російські військові вбили в Ізюмі під час окупації.

На церемонію у Свято-Дмитрівському храмі прийшли його 14-річний син Віталій, родичі та знайомі. 

Церемонія прощання /Олександр Магула / Gwara Media

Володимир жив у селі Капитолівка за Ізюмом разом із 14-річним сином з аутичним розладом. Російські окупанти викрали письменника у березні й до кінця листопада його доля залишалася невідомою. Місяцями його шукала родина, розслідувачі Truth Hounds, колеги-письменники/ці з Українського ПЕН, журналісти та волонтери. І лише наприкінці осені батьки письменника дізналися, що їх сина вбили та поховали в Ізюмському лісі. 

Церемонія прощання / Олександр Магула / Gwara Media

Поліція Харківщини отримала фотодокази й результати ДНК-експертизи, які свідчать, що письменника застрелили із пістолета Макарова.

Вітчим Василь Ігнатенко розповідає, що це дуже велика втрата для всієї родини: мати залишилася сама, сину важко, адже він ніколи не розлучався з батьком. Хлопець має складну форму аутичного розладу – не говорить і потребує постійної опіки. Василь відзивається про пасинка, який вірив у вільну Україну, і все це виливалося в його твори. 

Син Володимира Вакуленка Віталій з бабусею / Олександр Магула / Gwara Media

«Він як публіцист писав дуже цікаві статті. Вірші в нього були хоч не великі, але змістовні, – каже вітчим, – от прочитайте його збірку “Татусева книга”, він писав їх для свого сина. Це не просто вірші, – це його душа. У його книзі відчувається батьківська любов».  

Василь також повідомив, що щоденник про окупацію на Ізюмщині передали до Харківського ЛітМузею. Хочеться залишити тут рядок з його воєнного щоденника, який опублікували, з дозволу мати письменника у медіа Лівий Берег: «Звикаєш до всього, головне, ким ти в усьому цьому залишаєшся».

Мати Володимира, Олена, говорить – зараз для неї найважливіше, зберегти людську пам’ять про сина. 

Церемонія прощання / Олександр Магула / Gwara Media

«Володимир постійно шукав правди, допитувався, не сидів на місці. Мав важкий характер, але ставився до всіх з повагою і був приємним співрозмовником», – ділиться спогадами про автора його односелець Володимир Цигаленко. 

Церемонія прощання / Олександр Магула / Gwara Media
Церемонія прощання /Олександр Магула / Gwara Media
Церемонія прощання / Олександр Магула / Gwara Media

Поховали письменника на Харківському міському цвинтарі № 2.

  • В Ізюмі хочуть перейменувати одну з вулиць на честь вбитого окупантами письменника Володимира Вакуленка.
  • «Татусеву книгу» письменника Володимира Вакуленка перевидадуть у Львові.