На прикордонні Харківської області протягом останніх кількох місяців активізували будівництво оборонних рубежів та створення системи інженерних загороджень для захисту від можливого російського наступу.
Ці роботи ведуться коштом державного бюджету. Якщо українські військові будують сотні кілометрів укріплених окопів уздовж першої лінії фронту, то цивільні підрядники займаються облаштування вже наступних – другої та третьої ліній оборони. За словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, фортифікації будують неподалік від кордону з РФ – на Вовчанському напрямку.
«Щодо фінансування [будівництва фортифікацій – прим.авт.], ми отримали першу частину – більше 3 млрд грн. Після 24 лютого 2022 року ми почали це. І в нас цей процес відбувається постійно. Спочатку ми зводили кругову оборону міста Харкова, коли ворог фактично знаходився на околицях міста. Ну і далі по руху вже наших збройних сил і по мірі звільнення Харківської області. Зараз ми проводимо фактично роботу щодо посилення та нарощення таких споруд», – пояснює Синєгубов.
На запитання журналіста Ґвари щодо недобросовісних підрядників, які не змогли вчасно розпочати та виконати такі роботи начальник Харківської ОВА відповів, що дійсно був один такий підрядник. Його замінили на початку будівництва, однак конкретизувати, що це за підприємство він відмовився.
Так виглядає будівництво взводного опорного пункту згідно з проєктами Міноборони – споруджують ходи сполучення, облаштовують укріплення, бетонні споруди для ведення вогню та бліндажі. Вже проведено майже 100% земляних робіт. Залізобетонні конструкції слугують захистом під час ведення вогню.
Про фортифікації
Наприкінці лютого 2024 року Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОВА виклав 97 закритих публічних закупівель на суму 2 105 696 565 гривень на будівництво фортифікаційних споруд. Тоді в обґрунтуванні вказувалося про що інформація щодо закупівлі носить за своєю суттю військові дані, а їх оприлюднення може призвести до використання проти суверенітету та незалежності України.
На початку березня 2024 року видання The Wall Street Journal опублікувало статтю про «недостатню підготовку фортифікаційних споруд в Україні перед наступом Росії». Американські журналісти розповідали, що кампанія України з будівництва фортифікаційних споруд не дала значних результатів, а українські військовослужбовці, які виконують бойові завдання, змушені рити окопи, часто під обстрілами. Однак тоді мова йшла про Авдіївський напрямок на Донеччині.
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якій обговорювали будівництво фортифікацій. Зокрема, за підсумками Ставки, Зеленський 11 березня заявив, що Україна будує 2000 кілометрів фортифікацій у три смуги.
Читайте також
З початку повномасштабної війни на фортифікації Харківщини виділили понад 5 млрд грн. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов у відповіді на запитання журналіста Ґвара Медіа розповів про будівництво фортифікаційних ліній у Харківській області, проте не назвав терміни та ступінь готовності цих робіт.
За його словами, роботи йдуть за планом, у 2022-му році на оборонні споруди з обласного бюджету пішло 100 мільйонів гривень та ще 200 млн грн – з державного. Далі ще 300 млн, 450 млн та 1 мільярд гривень – це лише за 2022-2023 роки.
У лютому 2024 року Уряд виділив на будівництво захисних рубежів у Харківській області 3,9 мільярда гривень. Усього із загальної суми з резервного фонду майже 3 млрд грн спрямовано Міністерству оборони та Держспецтранспорту. Ще понад 16 млрд грн було виділено обласним адміністраціям: Харківській області — 3,9 млрд грн; Запорізькій області — 1,3 млрд грн; Донецькій області — 1,2 млрд грн; Херсонській області — понад 1,2 млрд грн.
