З 17 лютого у прокат українських кінотеатрів виходить фільм «Носоріг» — друга повнометражна ігрова стрічка кримського режисера, колишнього в’язня Кремля Олега Сєнцова. 

З інтерв’ю членів команди цього міжнародного проєкту ви можете дізнатися, що робота над твором почалася ще десять років тому, у виробництві брали участь Україна, Польща та Німеччина, світова прем’єра відбулася 9 вересня 2021 року — у конкурсній програмі «Горизонти» 78-го Венеційського кінофестивалю, прокатні права придбали різні країни, зокрема Великобританія, Франція, Італія, а також — американська стрімінгова платформа Netflix.

Відомо також, що у листопаді минулого року «Носоріг» отримав «Бронзового коня» — головний приз Стокгольмського міжнародного кінофестивалю, а виконавець головної ролі визнаний найкращим актором. Є у фільма й інші нагороди.

Власне, Носоріг — прізвисько головного героя, який народився у Кривому Розі десь наприкінці радянських часів, а у 1990-ті став бандитом. Роль виконав непрофесійний актор — доброволець «Азову», лідер неформального молодіжного руху «Гонор» Сергій Філімонов.

12 лютого на передпоказ «Носорога» до Харкова завітали двоє членів команди — режисер і сценарист Олег Сєнцов та генеральний продюсер Денис Іванов.

Ми розпитали у кожного, як українському фільму потрапити на Netflix, які враження на публіку справляє фільм, а також — що глядачі мають обов’язково знати про проєкт.

Олег Сєнцов

Чи можете ви порадити, як українському фільму потрапити на Netflix?

Потрібно зняти хороше кіно. Таке, яке люди захочуть дивитися ще і ще раз. Кіно, з якого люди виходять з впевненим відчуттям емоцій, а не сорому за те, що вони побачили. 

Тобто ви продовжуватимете знімати і, можна припустити, у вас ще будуть такі ж успішні кейси?

Я не знаю, які будуть кейси. Кіно може бути вдалим і невдалим навіть у дуже великих режисерів, а я ще не великий режисер. Якими будуть наступні фільми — я не знаю. Знаю лише, що буду їх робити з максимумом, на який я маю можливості. 

Це вже не перший передпоказ. Ви вже більш-менш розумієте реакцію аудиторії на ваш фільм. Розкажіть про це.

Люди віку 35+ застали 1990-ті, для них це спогади. Комусь більш близькі, комусь — менш. Але будь-яких глядачів, що пам’ятають 1990-ті — всіх їх щось чіпляє, як ностальгічні спогади. А загалом люди реагують на це кіно як на реалістичне, жорстке поєднання про страшні часи нашого життя. Тому що я зайшов в цю історію ще через кримінальний сюжет, в якому дійсно є бандити, і де відбувається деромантизація кримiнального світу. Це певним чином впливає на людину під час перегляду.

Це як американські гірки: проїхатися, прокачатися адреналіном. Цей фільм саме такий.

Я так розумію, що це був ваш творчій задум — діяти через шокування аудиторії певною мірою…

Навіть не через шокування. Я там не смакую насилля, бо не фанат насилля та кримінальних драм взагалі. Просто якщо я за щось беруся, то намагаюсь показати це максимально правдиво, щоб досягти певної мети. Мета — це не стрілялки, не бандитські куртки, кров і вбивства. Мета — показати історію людини, у якої тоді не було вибору. Як вона живе та що робить з цим. Це про дійсно поганого хлопця, не про хороших бандитів. 

Під час промокампанії ви постійно спілкуєтеся з журналістами. Вони ставлять багато питань про проєкт, але, можливо, є щось, що не спитали, а ви б хотіли донести цю інформацію?

Такого немає. Все, що можна сказати: чекаємо усіх українців 17 лютого в наших кінотеатрах. Тому що робота велась 10 років, над проєктом працювало багато людей. В нього вкладено багато грошей, енергії, часу. Хочеться, щоб люди оцінили, і кожен виніс свою думку з цього фільму. 

Денис Іванов

Чи можете ви дати якісь поради, як українському фільму потрапити на Netflix?

Зняти гарне кіно. Погане кіно не попадає нікуди — ані на фестивалі, ані на Netflix, ані до кінотеатрів. 

А що таке «гарне кіно» для вас? 

Мені здається, що справжнє цікаве кіно має бути унікальним і універсальним — я завжди це кажу. Наприклад, «Носоріг». 

З одного боку, це кримінальна драма. І це універсальний жанр, який розуміють по всьому світу, оскільки ця стрічка дійсно виходить на найбільших територіях світу. Вона куплена в Великобританії, Франції, Німеччині, Польщі, Італії. А з іншого боку, вона має бути унікальною, тому що «Носоріг» — це український фільм. У ньому розмовляють українською мовою, там є українські реалії. Мені здається, ось це поєднання і робить цей конкретний фільм унікальним і універсальним. Якщо такої унікальності, універсальності вдається досягнути з іншим жанром або іншим фільмом, знайти інтонацію, яка буде зрозуміла і сподобається не тільки локальному, а й світовому глядачу, тоді можна говорити про міжнародний успіх картини в тому чи іншому форматі. 

Вже відбуваються передпокази. Ви бачили враження глядачів. Який він — відгук на фільм «Носоріг»?

Якщо казати про українських глядачів, то дуже потужні відгуки від людей, які пам’ятають 1990-ті. Бо люди впізнають героїв того часу, впізнають реалії. Я бачу, як глядачі розуміють, що це не просто кримінальна історія про бандитів, а певним чином притча. В ній є суттєвий філософський підтекст про те, що відбувається.    

Журналісти ставлять багато питань, але, можливо, досі щось упускають важливе? 

Цим фільмом ми хотіли б показати, що в Україні є талановиті режисери.

З іншого боку, ми б щиро хотіли створити прецедент, коли успішною може стати не тільки локальна комедія, а й фільми інших жанрів, бо не все можна звести до великої ржаки.

Нам би хотілось, щоб ці експерименти були і в інших режисерів теж.  

Фінансовий бік питання

Ми не стали питати митців про джерела фінансування проєкту «Носоріг». Хоча історія нетривіальна, її можна знайти у вільному доступі. Так, ще далекого 2012-го Сєнцов виграв фінансування на двох пітчингах: 3,9 млн грн виділило Держкіно (50% від загального кошторису) і грант у 25 тис. грн — компанія UDP. Тобто тоді автор планував витратити на реалізацію проєкта близько $1 млн.

Наступного року режисер отримав грант еквівалентний 3,2 млн грн від німецького кінофонду Medienboard Berlin-Brandenburg

У роки ув’язнення Сєнцова економічна та політична ситуація змінювалася — загальний кошторис збільшився до 50 млн грн, тобто приблизно до $1,85 млн. У 2020-му Держкіно пропорційно збільшило свій внесок. Подібно до нього вчинило і керівництво Medienboard Berlin-Brandenburg, підвищивши підтримку до 4,8 млн грн. 

Участь у фінансуванні проєкту також приймали кінофонд Ради Європи «Єврімаж» (еквівалент 8,6 млн грн) і Польський кіноінститут (еквівалент 7,5 млн грн). Крім того, Держкіно у 2021 році виділило 260 тис. грн на просування стрічки на Венеційському кінофестивалі. 

До речі, сам Сєнцов вказує, що стрічка буда б іншою, якби він зняв її до ув’язнення.

Онлайн-прем’єра «Носорога» на Netflix запланована на кінець весни. За словами Дениса Іванова, умови придбання американською стрімінговою платформою розголошувати не можна.

Forbes підкреслює, що суми не розголошуються завжди, але в українських продакшенах виданню розповіли, що право на показ однієї серії може коштувати від $5 тис. до $25 тис.

Свого часу Netflix також придбав неігрову стрічку Аліси Коваленко «Домашні ігри» (2017), створену у копродукції із Францією та Польщею. Режисерка повідомила Forbes, що не отримуватиме від цього грошей — їх зазвичай розподіляють між сейлз-агентом, українським дистриб’ютором та Держкіно.

За даними сервісу kinobaza.com.ua, поки на Netflix доступний лише один фільм з оригінальною українською аудіодоріжкою — це неігровий «Зима у вогні: Боротьба України за свободу» (2015). 

Всього в кінотеатрах країни цьогоріч можна буде подивитися 13 українських стрічок, створених за підтримки Держкіно. Судячи з відкритих джерел, закордонний прокат поки заплановано лише для найуспішнішого фільму на торішніх кінофестивалях «Стоп-Земля», наймасштабнішого українського фільму року «Довбуш» та найдорожчого анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня»

Фото: Олексій Єрошенко

Зі списком кінотеатрів, що показуватимуть стрічку, можна ознайомитись на сайті компанії «Артхаус Трафік».