У Варшаві відбулась 133 виїзна сесія Робочої групи ООН із питань насильницьких або недобровільних зникнень із родинами полонених та зниклих безвісти військових.
На зустріч обговорювали привернення уваги до необхідності підтвердження перебування в полоні безвісти зниклих військових та з’ясування місць перебування полонених військових, розповіла координаторка спільноти родин полонених та зниклих безвісти військових 4-ї окремої танкової бригади Світлана Білоус.
Жінка зазначила, що в Робочої групи є механізм підтвердження полонених і з’ясування їх місцезнаходження через подачу запитів до постійного представництва РФ у Женеві, однак він практично не застосовується.
Тому під час обговорення, намагалися з’ясувати, що потрібно робити для більш ефективної роботи Робочої групи та чи планують вони покращувати її.
«Просила подавати запити до постійного представництва РФ щодо всіх військових, щодо яких звертаються рідні хоча б протягом двох місяців після подачі заяви до них», — розповіла Світлана.
Річ у тому, що Робоча група ООН може робити запити на представництво Росії в Женеві щодо підтвердження, чи є людина в полоні. Але як пояснює Світлана, група цього не робить. Представники кажуть, що в них великий об’єм роботи.
«Але такий механізм у їх мандаті існує. Тобто, фактично, вони не виконують свій мандат. Через велике навантаження, бо багато зниклих і зниклі ж це по всьому світу є, не тільки в Україні», — коментує Світлана.
Водночас члені Робочої групи роз’яснили, що наразі РФ практично не відповідає на їх запити.
Тож координаторка звернулася до них, з проханнями, висвітлювати інформацію щодо кількості поданих запитів та кількості наданих відповідей РФ на своєму сайті та інших медіа. Члени Робочої групи пообіцяли це робити.
Світлана пояснює, що такі з’їзди відбуваються три рази на рік. Це була виїзна сесія Робочої групи ООН у Варшаву. До цього координаторка була на одній із таких сесій онлайн і каже, що тоді кілька місяців писала звернення, щоби потрапити. Щоб туди потрапити хоча б онлайн, координаторка кілька місяців писала їм звернення.
На тій сесії онлайн, вона говорила про свого чоловіка, щоб Робоча група подала заявку, однак досі цього не сталося.
Тож на цій зустрічі спільнота зазначила, що хоче, аби група відновила свою роботу та активніше подавала запити і використовували цей механізм для з’ясування місцеперебування полонених або зниклих безвісти військових.
Робоча група ООН з насильницьких або недобровільних рішень – це один з інструментів для пошуку зниклих безвісти осіб на непідконтрольній території України, а також на території РФ. Звернення рідних будуть розглянуті на Раді ООН з прав людини.
Про спільноту
Світлана почала вивчати систему пошуку зниклих безвісти. Вона також стала розшукувати військових, які зникли в одному місці та в один час з її чоловіком. Це об’єднало її з іншими сім’ями 4-ї танкової бригади. Так утворилася спільнота родичів полонених та зниклих безвісти військових. Як зазначає Світлана, вони діляться між собою корисною інформацією, матеріалами для звернень до пошукових органів, а також підтримують одне одного. Нині в спільноті близько 280 сімей з усієї України, які шукають своїх рідних.
Читайте також
