Запускаємо відсьогодні рубрику, де писатимемо про цікавих українських митців, які тільки починають творчий шлях, – #нові_імена.
Перша, про кого ми розповімо у цьому форматі, – Маша Вишедська, художниця із Бахмута.
Маша почала малювати в дитинстві. Деякий час ходила в художню студію і намагалася опанувати фарби, але значно більше її приваблювала графіка, тож студію вона покинула. У старшій школі Маша подивилася «Мандрівний замок Хаула», і це аніме перевернуло її уявлення про красу догори дриґом. А далі були мурали, комікси, сторінки в соцмережах, піші фотоекспедиції… Докладніше про все це – у нашій розмові.
Ти займаєшся стріт-артом. Із чого все почалося? У яких містах можна знайти твої роботи?
Перша робота на стіні з’явилась у моїй кімнаті в гуртожитку в Луганську у 2014. Приїхала моя найкраща подруга забирати документи, і мені від радості зірвало дах, я вирішила намалювати дерево. Потім його довелося зафарбовувати. А першу свою роботу в місті я зробила на дверях спортзалу медичного коледжу, я намалювала там гори, хмарки й овечок. Перша серйозна робота з’явилась у FreedomHUB, там планували зробити антикафе, і мене разом ще з однією дівчиною запросили створити ескізи. Я створила їх сама, а ця дівчина потім допомагала мені з деталями, коли ми вже малювали на стінах.
Мої роботи є у Бахмуті (понад 10), Святогірську, Краматорську, Добропіллі (було 6, але залишилася 1, інші згоріли), Сєвєродонецьку, Старобільську, Маріуполі, Києві, Любліні. Також у більшості обласних міст, Слов’янську, Рубіжному і в Ґданську я залишила свій тег і намалювала нас з моїм хлопцем Ростиславом.
Знайти їх доволі складно, я залишала їх у непомітних місцях, які не відразу кидаються в очі, але в збережених сторіз усі ці місця є.
Найбільша моя робота розташована у Бахмуті на вул. Горбатова, 30. Це цоколь дев’ятиповерхівки. Повз цей мурал щодня проходить дуже багато людей, дехто досі фотографується.
У соцмережах ти також викладаєш комікси. Може, маєш у планах книжку з ілюстраціями?
Я почала малювати комікси ще в універі – це були якісь штуки-мінуткі, каламбури тощо. Але не було якихось персонажів. Коли ми почали жити з Ростиславом, якось самі собою з’явились наші персонажі, тому що розповісти щось про нове життя хотілось, а часто фотографувати й фотографуватись я не наважувалася. Спочатку це був блокнотик, який я назвала «Наш Фотоальбом». Туди вмістився весь перший рік спільного життя. Потім ми купили айпад, і я почала домальовувати нас у реальні фотографії, а тоді створила серію, яка лягла в основу моєї першої персональної виставки. Тепер я малюю вже повноцінні комікси на основі якихось буденних ситуацій. Не знаю щодо книги, але це ідеальний формат для сторіз в інстаграмі.
Також я завела окремий канал у тік-току для анімованих коміксів, коли програма, в якій я малюю, додала функцію кадрової анімації.
Про книги із цими персонажами я думаю в плані якихось колаборацій. Наприклад, один письменник зі Слов’янська хотів зробити книжку про етикет з моїми ілюстраціями, і я запропонувала йому зобразити різні ситуації з моїми персонажами.
Чи намагаєшся ти комерціалізувати своє мистецтво?
Так, звісно, бо я не хочу йти заробляти гроші десь в іншому місці. Мені більше нічого не цікаво було б робити. Ми подаємося на все, що потрапляє в поле зору, співпрацюємо з громадськими організаціями. Час від часу трапляється якийсь фріланс. Також у мене є сторінка на патреоні. Там можна оформити підписку на будь-яку необтяжливу суму, і вона буде списуватися з картки. Зараз в мене є два патрони.
Чи є якісь плани наступних проєктів?
Так, у мене багато планів. Восени я планую провести стріт-арт лабораторію в місті, вона мала бути ще у квітні-травні, але через карантин довелося перенести.
Ще ми обдумуємо проєкт зі створення скульптур у посадці біля Північного ставка – це наша відповідь топіарним фігурам зі штучної трави, які останнім часом з’явилися в місті. Також я хочу зібрати в одному місці, десь на пустирі, скульптури із шин, щоб вийшов такий парк-кунтскамера, але ще не знайшла спосіб, як це зробити коректно, хоча є декілька ідей. Я хочу розширити свою серію #адаптаціяреальності: хотілося б ходити в піші експедиції і залишатися в різних містах на кілька днів, щоб відзняти їх і те, що поруч із ними. Навіть подали цей проєкт на стипендію від УКФ, чекаємо на співбесіду тепер. У мене ще багато планів і ідей! Вони постійно змінюються і доповнюються.
Розкажи докладніше про #адаптаціяреальності. Що це за проєкт, як він виник?
Він розпочався восени 2018 року під час зустрічі у Костянтинівці від Гараж Генг і Гете-інституту. На цій зустрічі зібрали 5 команд з різних міст Донецької та Луганської областей і 5 команд митців із Києва і Німеччини. Нам потрібно було придумати й реалізувати якийсь проєкт. Врешті ми вирішили здійснити артекспедицію: побувати в 5 обласних містах та в 5 провінційних (міста тих команд, що були запрошені тоді на зустріч) і створити на основі цього серію графіки.
Якщо маєте на увазі когось зі своїх знайомих, хто б міг стати героєм рубрики #нові_імена, пишіть нам на пошту: [email protected].
