Пенсійна реформа передбачає, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки.

Впровадження обов’язкового пенсійного накопичення і реформа Фондового ринку та ринку капіталів — серед ключових пріоритетів роботи Уряду у 2023 році.

«Україна вже багато років має проблему з наповненням Пенсійного фонду. Працездатного населення стає менше, кількість пенсіонерів збільшується. Війна зробила ситуацію критичною. Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки», — наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Кошти йтимуть на рахунки з трьох джерел:

  • внесок роботодавців;
  • внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах;
  • добровільні внески громадян.

Таким чином буде реалізовано на практиці право кожного українця на достойну пенсію.

Як працює накопичувальна пенсійна система

Ця система, в якій пенсіонеру платять не інші люди (платники податків через пенсійний фонд), а він сам збирає собі на пенсію, поки працює. Протягом життя людина або її роботодавець робить відрахування з її зарплати, ці гроші інвестуються, або, наприклад, зберігаються на депозитному рахунку і приносять дохід. Саме на них людина живе на пенсії.

Плюс у тому, що на таку систему менше впливають демографічні тенденції. Навіть навпаки: оскільки люди залишаються активними й працездатними до похилого віку, вони можуть довше збирати та в результаті сформувати собі пенсію більшого розміру.

Негативний момент — люди з низьким доходом не зможуть відкладати достатньо грошей і опиняться на пенсії у вкрай вразливому становищі. У такому разі, найімовірніше, тільки держава зможе забезпечити їм гідну старість.

Європейський досвід

У багатьох країнах пенсійна система змішана – солідарна-накопичувальна. Самі громадяни або їхні роботодавці роблять відрахування до пенсійного фонду країни, частина цих грошей йде на виплати нинішнім пенсіонерам, а інша частина – на їхню власну майбутню пенсію.

У Франції, як і в багатьох інших країнах Європи, державна пенсійна система заснована на 2-х рівнях: основному і накопичувальному. При розрахунку основної суми береться до уваги середня заробітна плата француза. Додаткова частина залежить від суми бонусів, приписаної майбутньому пенсіонеру його підприємством після звільнення.

Усі працюючі французи відраховують до Пенсійного фонду 16% своєї зарплати. Якщо за офіційно влаштованих громадян половину суми платить роботодавець, то представники творчих професій і бізнесмени самі платять усю суму.

Базову пенсію зазвичай рахують як 50% від середньої заробітної плати за 25 найбільш вдалих фінансово років, при розрахунку враховується інфляція. З урахуванням власних накопичень у приватних пенсійних фондах французи можуть розраховувати на суму, що досягає 80% зарплати.

У пенсійній системі Фінляндії основну роль відіграє розподільча система. Розподільчий елемент ділиться на базову і страхову частину. Базова частина гарантує мінімальний розмір державної пенсії. І тут уже ми бачимо подвійну складову, де держава відповідає лише за частину пенсії.

Страхова частина децентралізована і формується шляхом внесків в одну з обраних схем у страховій компанії або пенсійному фонді. Схеми бувають галузеві, окремих підприємств і навіть соціальних груп.

А що в Україні?

Цьогоріч на покриття дефіциту Пенсійного фонду направлять 232,9 млрд грн – майже 10% від усіх запланованих видатків.

Досі десятирічні намагання держави трансформувати пенсійну систему зводяться нанівець. За час незалежності це вже п’ята (!) ітерація пенсійних законопроєктів голосувалися у Верховній Раді, але жодного разу не отримали підтримки депутатів.

В Україні на 10,7 млн працюючих українців, які сплачують ЄСВ, припадає 10,8 млн пенсіонерів, що отримують виплати в межах солідарної системи, і це співвідношення продовжує змінюватися на гірше. Запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення є одним із критично важливих чинників, спрямованих на покращення ситуації.

За розрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, у 2050 році внески до Пенсійного фонду робитимуть 9,7 млн працівників, яким доведеться утримувати 11,7 млн пенсіонерів. Тобто на одного працездатного українця припадатиме більше одного пенсіонера.

Підписуйтесь на нас у Telegram і Facebook, переглядайте YouTube та TikTok.