28 лютого російські війська взяли Херсон в кільце. На сьогоднішній день місто перебуває в окупації. Серед “в’язнів” залишилося і багато артистів, які або виступали до війни в Херсоні, або не встигли виїхати на контракт.

Якщо поети можуть писати вірші у сховищі, художники можуть малювати будь-де, то артистам без сцени вкрай важко.

Ця історія про еквілібриста, артиста цирку Івана Замуренко. Вже понад 10 років він займається еквілібристикою і виступає у складі колективу Jin Roh. З перших днів війни Ваня опинився у самому епіцентрі подій: він живе поруч з Антонівським мостом. Саме там на початку вторгення велися запеклі бої. Коли вони скінчилися, місто вже взяли у кільце, а після окупували.

artist
Іван Замуренко

– Чи були в тебе якісь плани на майбутнє до початку вторгнення?

Планів особливо не було, я намагаюся жити сьогоденням. І, як показала практика, це вірне рішення. Один мій друг, а їх у мене вкрай мало, вважав, що “стабільність” – ілюзія. І те, що відбувається сьогодні, дає розуміння, що він правий.

Уявіть, живете ви, працюєте в офісі, отримуєте стабільний прибуток. У вас будинок, сім’я і начебто життя налагоджене. Але ось прийшла війна. Думаю, далі кожен і сам розуміє, які збитки країні та людям завдають ці події.

Але засмучуватися не варто. З цього багато хто винесе урок і ми станемо сильнішими.

На питання, чи думав залишити Херсон, Ваня відповів категорично: 

У наш час, коли чуєш постріли, вибухи, бачиш результати боїв на вулиці – це лякає. Проте, заспокоївшись, я зрозумів, що тікаючи звідси я ніби втечу від усього, що мені любо. Фізично я буду в більш безпечному місці, але все одно хвилюватимусь за знайомих та близьких, за тих, хто залишився. Мої думки будуть тут, у себе вдома.

Страх – нормальне почуття, коли ти стикаєшся з невідомістю. І мені страшно, але я відчуваю, що прийняв правильне рішення, залишившись. Можливо, я зможу допомогти комусь тут.

З 2020 року Ваня веде інстаграм акаунт присвячений еквілібристиці: ділиться власними знаннями та порадами. 

– Чи думав монетизувати свої знання у зв’язку з війною?

В одній з публікацій я додав реквізити для тих, хто захоче допомогти, оскільки ситуація складна. Але натомість я пропонував допомогти людям своїми знаннями. Навіть якщо мене запитували просто так [тобто безкоштовно – прим.ред.] – я все одно допомагав.

Моя сторінка в Instagram створена з наміром ознайомити та допомогти абсолютно безкоштовно, саме тому я і назвав свою сторінку Handstands Open Source. У перекладі – “відкрите джерело”. Іноді я також проводжу індивідуальні заняття, але за це беру небагато.

Фото зі сторінки Вані

Ваня багато років тренується в колективі Jin Roh. До війни вони виступали в Україні та за кордоном.

– Яка ситуація зараз у тебе в колективі?

Я не підтримую зв’язок із дорослими хлопцями. А ось із молодшими дружу. Багато хто з малюків залишився, тільки парочка поїхала за кордон.

Останнім часом ми почали збиратися у залі та тренуватися хоча б по дві години. Небагато, звичайно, але це допомагає відволіктися від того, що відбувається. Відчувається “тяжкість” атмосфери в залі, але особисто я був дуже радий побачитися і потренуватися з колегами.

Як артисти, які опинилися в окупації чи просто не можуть працювати, намагаються виходити з ситуації?

Думаю, більшість, і я серед них, намагаються жити далі. Зараз на всіх чиниться великий тиск, тому головне завдання –бути у гарній ментальній формі.

Волонтерство, онлайн тренування, допомога по дому, навіть написання віршів допомагають. Головне зайняти себе.

Не заплющувати очі на те, що відбувається, не вдавати, що все гаразд, але саме зайняти себе справою.

Тому кожен зараз навантажує себе роботою, щоб не ув’язнути в цьому. Кожен зараз робить великий внесок у майбутнє, піклуючись про ментальне здоровʼя.

Місто функціонує, служби працюють, люди обʼєдналися. У всьому є плюси, але це не означає, що потрібно спеціально заплющувати очі на мінуси.

Наприклад, ціни, мародери, війська рф під вікном. Але це інша історія.

Ось так виглядають тренування, коли ти не можеш залишити домівку

– А як поводиться ком’юніті артистів взагалі? Є якась підтримка?

Підтримують всі, не лише артисти. З боку еквілібристів, очевидно, підтримка найсильніша. Мені писало дуже багато артистів із пропозицією допомогти житлом, грошима, іншим. Дуже приємно.

Так само багато постів із протестами, та й просто приємні слова підтримки. Дякуємо всім за це!

– Загалом, як війна вплинула на твою діяльність?

Поки що не знаю. Я не працюю зараз і це проблема. Тренуюсь теж мало, через це втрачаю форму. Але я не втратив віру в те, що хочу займатись еквілібристикою. І це означає, що я зробив вірний вибір 10 років тому.

Через події навкруги я більше занурився в механізми еквілібристики, в теоретичну складову. Намагаюся допомогти тим, хто теж хоче навчитися мистецтву.

Читайте також наш матеріал Мистецтво на війні. Як евакуювали колекцію музею Харківської школи фотографії.

Теги:

#нова реальність - військова