Українські студії та архітектурні бюро сьогодні все частіше отримують престижні міжнародні нагороди та входять у шорт і лонг-листи найвідоміших у світі премій — серед них International Design Awards, Dezeen Awards, Red Dot Award та інші. Тим не менш, попри креативну спроможність і кількість талановитих проєктів ревіталізації, реконструкції тощо, громадський простір наших міст залишає бажати кращого: хаотична забудова, незавершені ЖК, «одноразові» МАФи й розвалені хрущівки поряд з престижними gated communities — таким сьогодні є обличчя міської України.
Проблеми із забудовниками, маніпуляції на міських бюджетах і недофінансування — все це й ще купа інших сумних бюрократичних нюансів залишають вартісні проєкти на стадії ідей, а страшні мегаломанські приклади «покращення» — на стадії недобудови.
Один з факторів, що впливає на будівництво, — небайдужість громади. Адже про черговий гучний скандал із забудовником суспільство й ЗМІ з часом забувають, тож після кількох мітингів і публікацій сумнозвісні довгобуди або плани реконструкції перетворюються на привидів міста, з якими ми звикаємо жити.
Ми у Gwara Media зібрали для вас 10 найбільш цікавих та амбітних проєктів трансформації міського простору, які варті того, аби стежити за їхньою долею.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», Київ
У 2019 році міжнародне журі, до складу якого входили, зокрема, Віталій Кличко та Віктор Пінчук, а також ряд архітекторів і засновників закордонних компаній (Девід Аджайє, Янош Карас, Кьєтіль Торстен та інші), обрало проєкт нашумілого Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Переможцем стала команда Querkraft Architekten — архітектурного бюро з Австрії, разом з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design. За їхнім задумом, на місці трагічних подій 1941 – 1943 років мав розташуватися напрочуд масштабний, унікальний для Східної Європи експозиційний центр, архітектурне рішення якого обігрувало шлях виходу з темряви підземелля на світло.
Вже у квітні 2020 року, після раптової зміни команди та обрання Іллі Хржановського художнім керівником, гендиректор центру Максим Яковер заявив, що концепція проєкту-переможця змінюватиметься.
В цілому приватний Меморіальний комплекс має на меті створити в Києві цілий музейний ансамбль, включно з цетром досліджень та центром реабілітації. Який остаточний вигляд матимуть музеї та коли саме вони будуть завершені, враховуючи бурхливі дискусії щодо проєкту меморіалу, — відкрите питання.
Минулого року тут вже відкрили інсталяцію «Стіна плачу» Марини Абрамович, синагогу «Місце для роздумів» архітектора Мануеля Герца, а першим музейним простором у 2022-му році має стати «Курган» від берлінської студії SUB.
Гостиний двір, Київ
До 2012-го року в Гостиному дворі розташовувались різні гуртки та організації (серед них, наприклад, і Театр на Подолі), однак цього ж року його виключили з переліку пам‘ятників архітектури і Київрада дозволила перебудувати приміщення під торгівельно-офісний центр. Таке рішення викликало протести, що, врешті-решт, надовго заморозило будь-яке будівництво і на роки законсурвувало споруду в тому вигляді, у якому її пам‘ятає більшість: як огороджене зеленим парканом і вкрите слоганами недобудоване щось.
У 2021-му історична будівля, на реконструкцію і відкриття якої містяни чекають ось вже десять років, перейшла до управління Міністерства культури та інформаційної політики. Коли це відбулося, Олександр Ткаченко написав у своєму телеграм-каналі, що його команда має намір перетворити простір на сучасний музей та культурний хаб. Творці ж уже існуючого проєкту реконструкції заявили, що їхня робота все ще актуальна і може слугувати різним цілям.
Так, план від архітектора Андрія Миргородського та майстерні Проєктні системи ЛТД включав у себе зони для кафе, супермаркету, коворкінгу, майданчики для проведення подій — ознайомитись із ним детальніше можна ось тут.
Кондитерська фабрика імені Крупської, Харків
Майже три роки тому архітектурне бюро Drozdov&Partners розробило і представило проєкт трансформації території навколо старої кондитерської фабрики імені Крупської в районі Гончарівка. Проєкт одного з найвідоміших бюро України мав назву «Цукерка». Він передбачав цілий комплекс різних споруд загальною площею у 10 тис. квадратних метрів.
Автори проєкту планували зберегти більшість автентичних стін напівзруйнованих будівель, передбачили площу біля набережної, поєднання офісів та житлових приміщень з громадським простором (зокрема, для виставок, подій та інших активностей).
Чи втілиться колись цей проєкт оновленої вулиці Конторської — поки невідомо.
Завод «Львівприлад», Львів
Наприкінці минулого року у Львові заявили, що ревіталізуватимуть будинок на Сахарова, який є частиною колишнього заводу «Львівприлад». Головна архітекторка компанії «Зелемінь» Наталія Зінчук запевнила, що основна мета нових співвласників — зберегти естетику старої промислової будівлі. Новому комплексу частково змінили цільове призначення: на перших поверхах тут розміщуватимуться офіси й магазини, а на верхніх — житло бізнес-класу.
До цього будинок мали реконструювати як «адміністративно-виробничий комплекс», однак тоді, у 2018-му, після погодження умов та обмежень реконструкція так і не почалася.
Оновлена споруда має стати частиною великого житлово-офісного кварталу. Так, наприклад, на місце інших корпусів «Львівприладу» вже збудували бізнес-кампус LvivTech.City.
Завод «Автонавантажувач», Львів
Цей проєкт від студії дизайну та архітектури O. M. SHUMELDA на території старого ремонтно-інструментального заводу є переможцем останнього конкурсу Ukrainian Urban Awards. Команда студії запропонувала варіант перебудови старих будівель на комплексний центр з простором для подій та зустрічей. Проєкт передбачає мистецькі ремісничі студії на першому поверсі, виставкові приміщення та коворкінг на другому, лекторій, кафе, відкриту терасу та зелений простір на третьому і четвертому.
Дізнатись більше про актуальні плани з перебудови «Автонавантажувача» можна на сайті Львівської міської ради.
ТЦ «Дитячий світ», Київ
Навесні минулого року з‘явилась новина, що будівлю «Дитячого світу», яка є яскравим прикладом радянського модернізму, змінять та розширять: так, оригінальний фасад планували повністю знищити і зробити різнокольоровим, а на даху облаштувати парковку на 133 машиномісць. Оприлюднені фото та плани будівлі викликали обурення і згодом у прес-службі ТЦ заявили, що будуть проводити архітектурний конкурс, а варіанти проєктів представлять на розгляд людям.
У конкурсі перемогла ідея архітектора Дмитра Аранчія та його команди. На думку Edelburg Develompent, які оголошували результати конкурсу, цей проєкт є прикладом ефективного компромісу між забудовником та громадою.
В оновленому «Дитячому світі» мають органічно поєднати історичний фасад будівлі з сучасним та залишити в якості бази впізнаване концептуальне рішення — ритмічну, «ребристу» лаконічну поверхню.
Музей Івана Марчука, Київ
Створити «Культурний центр художника Івана Марчука» планував ще Віктор Ющенко у 2005 році, минулого ж року указ про створення такого підписав Володимир Зеленський.
Не так давно Іван Марчук у своєму facebook-профілі сам опублікував варіант архітектурного плану музею — він викликав купу різних думок та реакцій, як, власне, й сама ідея виділення державних коштів на окремий музей для художника.
Опублікований проєкт створила Майстерня музейних проєктів Олександра Антонця з міста Суми. Ця ж майстерня раніше вже працювала над концепціями Вінницького музею, Городоцького музею та інших подібних закладів. Чи створять таки центр Івана Марчука у Києві після спроб двох президентів — побачимо у найближчі роки.
Завод Ріхерта, Київ
Одна з візитівок київського Подолу — це напівзруйнований, закритий пивний Завод Ріхерта, де до 2006 року виробляли солодові екстракти. Він знаходиться прямо поруч з клубом на Кирилівській, неподалік від арт-центра Closer.
Більше двох років тому студія SHOVK презентувала концепцію його ревіталізації: на їхню думку, завод можна успішно перетворити на «громадський, культурний, рекреаційний та інфраструктурний центр», який підвищить цінність квадратних метрів ЖК неподалік.
Поки що цей проєкт не взялись втілювати — детальніше з ним можна ознайомитись на сайті студії.
Комплекс «Київпроєкту», Київ
За часів УРСР ця будівля була головним архітектурним цехом столиці — левова частка Києва, яким ми його знаємо у ХХ столітті, була спроектована саме тут.
Про реконструкцію самого «Київпроєкту» активно почали говорити у 2019-му: тоді компанія SAGA Development, що взялась за реновацію, влаштувала відкриту дискусію з жителями міста про бачення та майбутнє корпусу. Вже на наступній дискусії забудовники запропонували добудувати три скляні поверхи над фасадом, перетворити 16-поверхівку на житловий простір та прибрати фонтан. Втім, у 2020 році тут сталася пожежа і приблизно з того періоду комунікація з жителями міста обірвалась.
Минулого року суд арештував ділянку «Київпроєкту», де вже почалася реконструкція. Зокрема, через те, що в центральній зоні міста будівлі мають бути не вище 9-ти поверхів, в той час як у новому комплексі фактично запланували аж 24 поверхи. На той момент у «Київпроєкті» вже почали продавати квартири — з вартістю можна ознайомитись на сайті.
Президентський університет, Київ
Минулого року Володимир Зеленський підписав указ про створення Президентського університету — абсолютно нового вищого навчального закладу на території ВДНГ. Цей проєкт вже встигли охрестити «найдорожчим освітнім експериментом в історії України». За попередніми оцінками будівництво «університету майбутнього», де планують випускати українських ілонів масків, обійдеться у 7,2 мільярда гривень.
На сьогодні під будівництво університету виділили близько 16 гектарів землі на території ВДНГ — там зараз розташовані 19 та 21 павільйони, простір «Музей науки» і приватна школа. ЗВО має поєднати сучасну освіту й інноваційні дослідження: проєктом передбачено 11 корпусів разом з апарт-готелем, лікарнею та навіть вертолітним майданчиком.
За планом, університет має почати набір студентів вже 2023 року — до цього часу вже мають бути сформовані програми, укомплектований штат викладачів та завершена перша черга будівництва (зокрема, навчальний корпус та апарт-готель). У проєкт мають залучити не лише державні кошти, а й приватні закордонні інвестиції.
Хоч Міністерства освіти та науки і вважає будівництво нового закладу «точкою перезавантаження всієї освітньої системи», громади і журналісти дискутують, чи не перетвориться цей проєкт просто на черговий незавершений довгобуд.
Якщо цікавить тема оновлення міського простору — читайте також наші матеріали про сакральну архітектурну в сучасних містах та процес створення муралів.
