У циклі статей для Gwara Media я описую різні типи міст: культурне, крафтове, креативне, циркулярне, місто-спільноту. Цього разу докладно розповім про креативне місто.
Чому креативне місто – це не тільки творчий простір
Нагадую, що такий поділ міст на типи зумовлений переходом економіки від індустріальної до постіндустріальної. З кінця 1990-х років індустріальні міста почали працювати над створенням у себе творчого простору та формуванням нового класу – креативного класу міських мешканців.
На думку доктора Рейчел Ґренжер, креативне місто може бути «енергійним місцем, яке залучає творчих працівників, інтелектуалів, а також забезпечує інфраструктуру та соціальні простори, необхідні для активної підтримки творчої економічної діяльності».
Дослідження британських міст Лестер та Лондон визначило такі риси креативних міст:
– креативні міста повинні не тільки залучати творчих працівників та інвестиції, але й забезпечувати, щоб їхня унікальна креативна екосистема була динамічною, враховувала місцеві особливості та зв’язок з глобальними процесами;
– креативні міста вливають кошти у сферу креативних індустрій;
– креативні індустрії можуть мати різний рівень «входження» до них, відповідно – відбувається соціальне творче розшарування, вилучення окремих груп з творчої економіки;
– у таких містах з’являються окремі райони, орієнтовані на творчі індустрії.
За якими показниками зрозуміло, що місто – креативне
Відповідно до моніторингу культурних та креативних міст 2019 р., проведеного Євросоюзом, існує окремий блок індикаторів для ілюстрації креативної економіки європейських міст – це передусім розвиток економічних елементів, а саме:
– робочі місця в креативному секторі, особливо в секторі цифрових технологій, медіа, розваг, професійна освіта і підвищення кваліфікації. Окремо розглядаються можливості і динаміка створення нових креативних секторів як здатність міста реагувати на зміни технологічного ринку;
– інновації та інтелектуальна власність, зокрема дизайн-патенти, ІКТ-патенти, наукові розробки відповідно до цілей стійкого розвитку, тобто наскільки місто сприятливе для інновацій.
Аналіз креативної економіки міст неможливий також без аналізу брендів, особливо в аудіовізуальному секторі, програмуванні, моді. Крім цього, необхідно враховувати кількість креативних хабів та просторів, витрати на культуру та частку культурних і креативних продуктів у ВВП міста.
Серед висновків звіту є спостереження, що креативна економіка краще розвивається у великих містах. Це пов’язано з більшою щільністю та можливостями зв’язку. Якщо творчі фірми розташовані поряд, то це ефективно з погляду міжгалузевої синергії, адже сприяє обміну знаннями та інноваціями.
Найкраща комбінація
Ідеальний містом 2019 р. для розвитку креативної економіки мало б стати поєднання Парижа (креативні робочі місця), Будапешта (робочі місця в нових секторах креативної економіки) й Ейндховена (інтелектуальна власність і патенти).
Наприклад, Будапешт відомий своїм статусом креативного міста дизайну ЮНЕСКО. Упродовж 2015–2019 роках місто реалізувало декілька проєктів, спрямованих на розвиток дизайну як індустрії:
- – 2015 року там відбувся Світовий день дизайну спільно з Міжнародною радою товариств промислового дизайну (ICSID). Назва заходу, проведеного 2015 року, – «Перевизначити дизайн» – була одночасно програмою: організатори поставили за мету розробити нове визначення промислового дизайну;
- – 2016-го (і відтоді щорічно) – Будапештський тиждень дизайну про різноманітність стосунків між людиною та її навколишнім середовищем під гаслом «Дизайн – анатомія». Подія залучила 50 000 відвідувачів, було проведено 230 подій;
- – 2017-го – StartUp Guide – подія, головним чином спрямована на підтримку малих творчих підприємств, що працюють у галузі дизайну;
- – 2018-го – Тиждень моди в Будапешті від Угорського агентства моди та дизайну. Центрально Європейський Тиждень моди в Будапешті організовується двічі на рік, у ньому представлені дизайнери з сусідніх країн, країн вишеградської четвірки та Італії;
- – 2019-го – Будапештський саміт моди та техніки мав на меті надати можливість молодим талантам та міжнародним дизайнерам дебютувати.
У планах міста на 2020–2024 рік (попри пандемію) – продовження традицій дизайн-освіти спільно з Університетом мистецтва та дизайну Мохой-Надя, проведення тематичних подій та виставок (тижнів дизайну та моди), створення регіонального хабу креативних міст Центральної Європи та Західних Балкан.
Так, Будапештський тиждень дизайн у жовтні 2020 р. був проведений у змішаному форматі онлайн/офлайн.
Креативні міста в Україні
Які міста в Україні можна вважати креативними або такими, що розвивають креативний сектор та намагаються зробити його частиною міської економіки? ЮНЕСКО тільки два українських міста визначає як креативні:Львів та Одесу. Утім, за звітом Крістіни Фаріньї про розвиток креативних індустрій в Україні, основні події у сфері міських креативних індустрій відбуваються передусім у великих містах: Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі. З’являються також окремі ініціативи в Івано-Франківську, Запоріжжі, Вінниці.
На прикладі Рівного можна теж досліджувати розвиток креативного сектору. На гербі міста за часів СРСР були зображені квітка льону (один з найбільших льонокомбінатів того часу) та хімічна колба (поруч міста працює хімічне підприємство «Азот»). Сьогодні ж Рівне – це не тільки про це. Тут відбувається Форум культурних індустрій (2015 р.), щорічний міжнародний джазовий фестиваль АртДжаз, Волинський тиждень дизайну, Форум «Територія креативних індустрій» (регулярний за підтримки місцевого бізнесу). У Рівному також розвиваються та картуються сучасні креативні бізнеси (текстиль, заклади громадського харчування, туризм, ІТ-кластер), створено Майстерні міста за підтримки Управління стратегічного розвитку та інвестицій Рівного.
І хоча більшість цих подій та ініціатив підтримує міська влада, допоміжними в розвитку креативних індустрій міста можуть стати ініціативи зі створення міського фонду культури. Проєкт фонду культури Львова – це одна з нещодавніх ініціатив Інституту стратегії культури (ІСК) – конкурсної програми додаткових можливостей для середовища культури: інституцій, незалежних гравців, митців, діячів культури. Фонд створено для вирішення проблем недофінансування базової інфраструктури та культурних продуктів, створення механізмів фінансування культурних ініціатив на конкурсній і незалежній основі, введення пріоритету на підтримку інноваційних проєктів.
