Почнемо з простого. Якщо ви хворієте, що вам важливіше: вилікуватись чи отримати довідку про захворювання? Звісно, вилікуватись, хай там як воно називається. В той же час, точний діагноз допомагає підібрати ефективне лікування.
Така логіка діє й у випадку з інформаційно-психологічними спеціальними операціями (ІПСО). Бо визначити ІПСО – це одна справа, а як її нейтралізувати – інша. Але про все по черзі.
Що таке ІПСО?
ІПСО — це сплановані дії з поширення інформації на іноземну аудиторію задля досягнення певної цілі, впливу на емоції, критичне мислення, почуття та дії цільової групи людей.
Абревіатура розшифровується як «спеціальна інформаційно-психологічна операція». Такі операції проводяться в рамках психологічної війни. Психологічна війна використовує пропаганду та різні види інформації задля впливу на думки, емоції, погляди та поведінку опозиційної групи. Наприклад, в усіх своїх повідомленнях рф стверджує: Крим не окупували, він нібито «повернувся додому».
Психологічна війна базується на тому, що люди живуть емоціями та піддаються впливу одне одного в соціумі. Якщо ми поглянемо на інформаційний простір, то можемо побачити: коли ваша ідея перемагає, за вами йдуть люди – солдати, цивільні, спостерігачі або виборці, які поділятимуть ваше бачення реальності. Якщо ж ваші ідеї програють, то саму битву ви можете програти ще до її початку.
рф програла війну в Україні ще у лютому. Як пише американський політолог Пітер Сінгер, в плані інформаційних операцій росії боялися найбільше, адже рф йшла інформаційною війною на демократії, втручалась в хід більш ніж 30 національних виборів (від Угорщини, Польщі й до Брекзиту чи виборів президента США у 2016), підтримувала теорії змови (від Q-Anon до брехні проти вакцини від коронавірусу) та виправдовувала військові дії від Грузії до Сирії.
Вікіпедія подає поряд з ІПСО також термін “іпсошник” — типовий прихований агент РФ, який прикидається українцем та розповсюджує паніку […]
Коли усе це почалося?
Сьогодні цей термін з’являється в інфопросторі дуже часто. Хоча це не означає, що до 24 лютого жодної ІПСО в Україні не було. До повномасштабного вторгнення термін не мав широкого поширення, ба більше, протягом 5 років його використання було стабільно обмеженим.
До початку 2022 року термін «ІПСО» зустрічався переважно на профільних ресурсах (наприклад, АрміяІнформ). Вже в лютому 2022 на початку війни фахові українські кола почали говорити про ІПСО проти України (наприклад CERT-UA, Департамент кіберполіції Національної поліції України). У цей самий час ворожі російські ресурси також почали звинувачувати Україну в проведенні ІПСО (наприклад, про обстріл садка на Луганщині вони писали, що це нібито ІПСО від України).
Експерт з психологічної війни Пол Лайнбарджер розповідав: насправді, війна завжди починається задовго до початку бойових дій та триває деякий час після їх припинення. На відміну від традиційної війни, коли армія воює лише з армією противника, психологічну війну ведуть проти мільйонів цивільних, які не можуть дати здачі.
рф багато років веде психологічну війну проти України, намагаючись залишитися невпізнаваною.
Шукаємо ІПСО скрізь
Коли ми починаємо шукати елементи ІПСО в будь-якому фейку, ми схильні додумувати та фантазувати. Це створює напругу, нездорову атмосферу в суспільстві, надто враховуючи, що Україна у стані війни. Такий стан можна порівняти з нав’язливим пошуком міток на початку повномасштабного вторгнення.
Ми не можемо достеменно знати, чи є та чи інша дезінформація елементом ІПСО. У нас немає деталей певної операції (бо їх знає лише той, хто проводить операцію). Тим не менш, і ЗМІ, й звичайні користувачі радо підхоплюють цей термін.
Така поведінка сприяє закріпленню в нас схильності до конспірологічного мислення та затвердженню «зовнішнього локусу». Простіше кажучи, установки «хтось цим усім керує». Так ми самі собі шкодимо, знижуємо свою волю до спротиву та плекаємо відчуття безсилля: нібито є страшне й потужне, несхоже на вже знайомий фейк, чим керують «зверху».
Цей термін має застосовуватися фаховим колом, яке може визначити наявність ІПСО, а найголовніше – вірно відреагувати та нейтралізувати її дію. Термін належить експертам, ймовірно військовим та спецслужбам, які використовують його за призначенням, мають на це усі підстави та розуміють наслідки використання. Так, коли його вживає голова СБУ – це вже інше, ніж коли це роблять журналісти, фактчекери, або представники OSINT-спільноти.
Коли цей термін вільно вживають фахівці нібито з протидії дезінформації, вони також ставлять під сумнів свій професіоналізм. Бо щоб маркувати щось як ІПСО, потрібно мати вагомі докази.
Україна діє на випередження, повідомляючи про операції рф, у тому числі про ІПСО з боку рф. Тому ми також можемо припустити, що роздмухування тези, ніби нас скрізь оточує іпсо, та вільне поводження з військовим терміном можуть бути вигідні рф.
То як перевіряти інформацію правильно?
Ми усі знаємо, що інформація може бути викривленою, маніпулятивною, або повністю вигаданою — фейком.
Ми отримуємо інформацію завдяки журналістам та блогерам через призму їхньої подачі. Якщо журналісти систематично спотворюють інформацію на користь зацікавленої особи (наприклад, канали Медведчука) або просто є непрофесійними, у пересічного читача чи глядача може сформуватись викривлена картина світу. Адже не кожен має час та бажання перевіряти дані — тому такою важливою є робота фактчекера.
Тим не менш, завдяки критичному мисленню, медіаграмотності та цінностям (права людини, повага до співгромадян) кожен може розділяти позитивний та негативний вплив.
Будь-яке підозріле повідомлення вимагає від нас однакових кроків:
- Не варто довіряти анонімному, а тим паче дискредитованому російському джерелу, яке негативно висловлюється щодо нашої країни або ЗСУ/ Генштабу. В жодному разі не довіряти анонімним телеграм-каналам.
- Варто поширювати тільки офіційні повідомлення.
- Якщо це не офіційне повідомлення, варто утриматись від поширення інформації. Надто такої, що містить маніпулятивні заклики «про це потрібно знати усім!», а також такої, що обіцяє «розкрити всю правду».
- Варто читати ЗМІ з білого списку та не читати самі лише заголовки на Укрнет.
- Варто в принципі критично ставитись до спожитої інформації.
- Можна підписатись на фактчекерські ініціативи.
- У випадку сумніву, відправляйте інформацію на перевірку боту ПЕРЕВІРКА.
Читайте також наш матеріал Що не так з цією новиною? Розповідаємо, як не вестися на фейки.
