Раніше ми вже знайомили вас із Інститутом стратегії культури (ІСК), розповідаючи про те, чому культура потребує стратегію. Тепер ми хочемо познайомити вас із Юлією Хомчин – директоркою та культурною менеджеркою Інституту, яка поділиться особливими інсайдами ІСК.

  1. Розкажіть трохи про себе. Чому ви вирішили пов’язати свою діяльність з Інститутом?

Ще в студентські роки я цікавилася культурним життям Львова. Відправною точкою для мене стало мистецьке об’єднання «Дзиґа», і вже після університету, з 2006-го року моє професійне життя крутилося навколо нього. То був дуже цінний час для мене, в який я познайомилася з багатьма представниками і представницями культурного середовища Львова та інших міст. Також я була залучена до втілення низки класних культурно-мистецьких проєктів. Зрозуміла, що таке культурне життя міста та в чому його особливості у Львові. Із 2008-го і дотепер я є директоркою ГО «Інститут актуального мистецтва», знаного, зокрема, як організатора Тижня актуального мистецтва, Днів мистецтва перфоманс у Львові. 

Наглядова рада ІСК
Наглядова рада ІСК

Свого часу, майже 10 років тому, в середовищі культури Львова зародилася ідея стратегії розвитку культури міста. Я була учасницею робочої групи з напрацювання документа Стратегії розвитку культури Львова 2025 (далі – Стратегії), який затвердили у червні 2017 року. Згодом був створений Інститут стратегії культури (ІСК) як муніципальна інституція, що відповідає за організацію процесів втілення Стратегії, моніторинг її виконання, передовсім через здійснення аналітичної роботи, напрацювання нових культурних політик і підходів (як міський Фонд культури), освітніх і тематичних проєктів у сфері культури.

Фонд Культури | Інститут Стратегії Культури
Фонд культури Львова
  1. Розкажіть, будь ласка, про історію створення ІСК. Які були початкові причини створення Інституту?  Чи щось змінилося з часом?

Створення Інституту, його структура, напрями робити, завдання були передбачені у Стратегії. Оскільки йшлося про бачення і розвиток культури, то майбутній Інститут розглядали як можливу складову Інституту міста (це комунальна установа і також аналітичний центр, що розвиває місто Лева, координує впровадження стратегії розвитку міста). 

Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК та Strefa Kultury Wrocław 2019 рік
Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК та Strefa Kultury Wrocław, 2019 рік

Від прийняття Стратегії до рішення про створення ІСК минуло півроку. Було вирішено, що ІСК діятиме у структурі Департаменту розвитку Львівської міської ради.  Початок і налагодження роботи Інституту зайнялио певний час, змінювалася команда. Упродовж 2018-го було сформовано наглядову раду Інституту. До цього діючого на постійній основі органу, що дає оцінку діяльності ІСК, ввійшли експертні консультації та практики менеджерів із України, Польщі й Великобританії.

Фактично першим повноцінним роком діяльності ІСК став 2019-ій: вдалося запустили всі процеси, триває формування команди. Ми усвідомлюємо те, що для якісного втілення пріоритетів Стратегії розвитку культури міста (реформування культурних політик, освіта й комунікація), а також цілей Стратегії (децентралізація культури, відповідальне ставлення до культурної спадщини, ефективне фінансування та управління у сфері культури та інше) потрібна потужна команда.

looseartist: “ FCK noise Tanja Jeremić, redbubble, ello, displate, society6 ”
Cara Incertezza
  1. Яку мету ставить перед собою ІСК? 

Нашою метою є створити й підтримувати у місті дієве культурне середовище через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї, пропонує культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину. Місією ІСК у цьому контексті є аналітична підтримка інституцій та ініціатив у сфері культури, підвищення інституційної спроможності та сприяння розвитку потенціалу культурних середовищ Львова.

Нашими найважливішими напрямками роботи є створення Фонду культури міста Львова, аналітика й дослідження у сфері культури; моніторинг виконання Стратегії розвитку культури Львова, освіта в культурі, стратегування установ культури, комунікації та підтримка середовищ культури. У кожному з цих напрямів діяльності реалізовуємо проєкти, маємо певні плани та наміри.

Підсумки 2019-го, які ми з командою підводили, крім переліку низки реалізованих проєктів і подій, дозволяють говорити про позитивну динаміку щодо аудиторії ІСК: кількість наших підписників зростає, культурні діячі звертаються до нас із різними фаховими запитами та пропозиціями, ми комунікуємо із середовищами в різний спосіб. Крім того, ми зрозуміли, що 1,5 року діяльності (а це не так багато) у нас сформувалося чимало партнерств у Львові, але й також на всеукраїнському рівні та за кордоном. Але  ж в

Важливе не стільки саме зростання цих кількісних показників, скільки те, що вони засвідчують, — а це зростання довіри до ІСК у культурному середовищі міста. Ще один здобуток 2019-го: 

залучення грантових коштів на рівні, що майже відповідає розміру статутного капіталу ІСК.

“Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям.”

Stolbn

  1. Розкажіть, яким чином ІСК як інституція підтримував проєкти?

Це могла бути  інформаційна підтримка подій партнерських інституцій чи просто заходів, корисних для середовища культури. Ми інформуємо про це в соцмережах, а також робимо тематичні розсилки й регулярний дайджест на наші бази контактів. Це також може бути організаційна підтримка. 

ІСК відкритий до співпраці, якщо заходи відповідають нашим цілям, цінностям, актуалізують важливі питання чи репрезентують успішні досвіди або можливості для середовища культури. Так, ми були партнером різних подій, як ось Інформаційні дні УКФ у Львові, Lviv Design Partnership — розроблення Креативного хабу, ХІХ-й Jazz Bez. 

Ми консультуємо та підтримуємо міські установи, насамперед те, що стосується стратегування.  Розвиваємо освітні проєкти (партнерські проєкти «Кадри управління», LWOWRO)

Крім того, у нас є певні власні проєкти, що досі в процесі (створення Фонду культури Львова), а також низка заходів, через які ми реагуємо на потреби й виклики сьогодення (наприклад, розмова про вихід культури міста з карантину). За 2019 – перші місяці 2020-го ІСК провів 30 власних подій та прийняв 25 заходів від різних установ та інституцій. 

  1. Ми знаємо, що ви займаєте посаду виконавчого директора в ІСК. Чи могли би ви розповісти більше про свої обов’язки, і як ваша культурна діяльність впливає на ваше життя? 
Юлія Хомчин на Конгресі культури
Юлія Хомчин на Конгресі культури

До основних обов’язків керівника ІСК належать такі, як налагодження програмного та фінансового партнерства, операційний менеджмент. Як керівниця установи я розподіляю, визначаю завдання для команди та моніторю хід їхнього виконання. 

Як моя діяльність в ІСК і галузі культури впливає на моє життя? Тут складно провести чіткі лінії. Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям: це те, що наповнює мої думки, визначає емоції й переживання. Моя робота — це активна, часом дуже-дуже активна комунікація з різними сторонами: митцями, діячами культури, управлінцями, представниками різних комунальних служб чи компаній.

  1. Які зміни ви бачите в культурному житті міста завдяки діяльності ІСК?

Є кілька важливих процесів у культурному житті міста, які стали можливі та відбуваються завдяки діяльності ІСК.

У жовтні 2019 в рамках Конгресу культури «Перехід 1989» ми розмістили у незадіяній кам’яниці на площі Ринок масштабну виставку – IV триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз». Таким чином, відкрили містянам нову, небачену раніше локацію для мистецтва у самому серці Львова. Успіх виставки довів, який великий є в місті запит на мистецький центр. 15 лютого в офісі ІСК за ініціативи ЛМР відбулись напрацювання концепції мистецького центру на площі Ринок, 42.

Український Зріз
Український Зріз

Одним із головних завдань ІСК, як я вже казала, є створення муніципального Фонду культури як конкурсної програми додаткових можливостей для середовища культури. Ще наприкінці 2018-го ми розпочали напрацювання моделі майбутнього Фонду в партнерстві з агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Потреба у запровадженні Фонду культури є, цей запит лунає в культурному дискурсі міста вже не один рік.

Згідно зі Стратегією, «культура у Львові це солідарна, відповідальна та креативна спільнота, у якій є місце для кожного». 

  1. Як робота ІСК змінилася під час карантину?

Під час карантину нам довелось перелаштуватися на інший формат роботи – перейти в онлайн-режим: дзвінки замість живих зустрічей, дистанційне планування й робота. Також довелось дещо змінити строки деяких грантових проєктів.

Попри дистанційний формат нам вдалося не лише продовжувати поточні робочі процеси, а й реалізувати низку ідей, а також напрацювати інші. Чи не першою нашою реакцією на карантин була «Культура вдома»: щотижня ми збирали інформацію про онлайн-події інституцій та закладів культури у Львові та поширювали цю добірку.

Інформація привертала значну увагу, причому навіть в інших містах. Далі відеопроєкт «Що зупинила епідемія…»: митці у самостійно знятих відео рефлексували про виклики карантину і самоізоляції, про їхній вплив на творчість і плани.

Ще один проєкт «Правове поле культури»: у серії відео юрист пояснює різні правові аспекти діяльності в галузі культури, скажімо, про авторське право чи реєстрацію ФОПа.

Попереду в нас також відео від фахового психолога  — про карантин і культуру. 

Мушу сказати, в ситуації, коли ми всі опинилися відірвані від звичних середовищ і спілкування, коли живі події стали неможливі, кордони закриті, нам дуже захотілося почути голоси наших іноземних колег, дізнатися, як вони реагують, переживають ситуацію зупинки культурного сектора, яким бачать його майбутнє в умовах кризи. Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом. Із цього бажання з’явилася ідея проєкту «Як справи в культурі?»: впродовж двох місяців щопонеділка на сторінці ІСК маємо включення представників культурних інституцій із різних міст світу. На зв’язку вже були Польща, Литва, Італія, попереду ще Білорусь (Мінськ) і Чехія (Брно).

“Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом.” 

Чи не найбільший виклик для нас — не втратити зв’язок із нашою аудиторією. Ковтком свіжого повітря поміж онлайн-активностей для нас став проєкт «Театр іде до тебе»: із послабленням карантину ми спільно із Львівським театром ляльок   показали дитячу виставу в 4 районах Львова.

Проєкт "Театр іде до тебе"
Проєкт “Театр іде до тебе”

 Діти залишились задоволені, батьки дякували, а ми отримували запрошення від мешканців і ОСББ інших районів! Загалом плануємо виходити у райони і з іншими ініціативами (музика, кіно, література); для цього формуємо мобільну сцену з технікою і готові до співпраці з іншими установами.

  1. Про які з проєктів ІСК було б корисно знати і, можливо, зробити щось схоже в інших українських містах?

Перш за все це напрацювання і впровадження стратегії розвитку культури міста. Ефективна робота неможлива без дослідження культурних процесів, розуміння минулого й актуальних потреб конкретного міста. На цьому має будуватися бачення багатьох років.

Далі Конгрес культури як платформа для оцінки результатів, ревізії і планування в галузі культури. Навіть якщо певному місту не завжди під силу проводити такий захід у форматі масштабної міжнародної події, можна обрати й компактний спосіб систематичні наради, публічні обговорення і звіти, звернення до практикуючих менеджерів, закордонного досвіду. Тут важливі діалог, комунікація, відкритість.

Конгрес культури. Прес конференція
Конгрес культури. Прес конференція

Міських Фондів культури в Україні немає. Напрацювання і створення механізму такого фонду у Львові може бути мультипліковане і в інших містах. 

Наш «Театр іде до тебе!» може бути прикладом для організацій та ініціатив усіх міст країни виходити за межі закритих просторів в час карантину і взаємодіяти з глядачем не лише онлайн. Водночас ця акція — приклад децентралізації в дії, коли культурно-мистецькі події відбуваються не лише в центрі міста, а й у його районах, там, де ніколи раніше подібного не було.

Децентралізація культури — це глобальний тренд, і міста мають працювати в цьому керунку теж. 

  1. Які найбільш надихаючі інсайди для вас сталися під час роботи над стратегією культури такого великого міста, як Львів?

Одне з відкриттів: культура — це передусім комунікація, вона реалізується через взаємодію між людьми: чи то в середовищі, між партнерами — для втілення якоїсь ідеї, чи між митцем і його аудиторією, чи в наших буденних соціальних практиках (як ти поводишся в транспорті, як ти розмовляєш з незнайомцем і т.д.), що, зрештою, творить обличчя міста.

Визначальним для мене є й розуміння ролі культури. Культура не менш важлива, ніж інші сфери діяльності, зокрема економіка (вона, власне, є складовою економіки). Культура не має фінансуватися за залишковим принципом і бути першою, чим готові пожертвувати (згадаймо ризики «врізання» коштів на культуру під час перегляду держбюджету). Крім того, культура проявляє унікальність, вона може бути величезним ресурсом (для людини, міста, країни), вона має значний вплив на соціум (інша справа, що ці ефекти не такі явні відразу). Мені здається, карантин лише чіткіше проявив цінність культури як простору для взаємодії, як ресурсу. 

  1. Чи буває у вас ситуація, коли вашу інтелектуальну роботу знецінюють, адже, здається, буває такчасто ситуація, щоколи люди не цінують стратегію або забувають про неї 

Звісно, трапляється нерозуміння нашої роботи, як і загалом особливостей роботи в культурній сфері. Багато процесів потребують глибоких обговорень і пошуків, також не без складнощів з юридичної точки зору через це втілення певних задумів займає тривалий час. Команда з 10 людей не зможе за один день переконати всіх жителів міста у важливості культури, але може співпрацювати з закладами культури і освіти, бізнесом, громадськими організаціями, органами влади. У такий спосіб ми вносимо культуру на порядок денний у всі сфери, що формують життя містян.

Якщо говорити про рівень держави, то, як на мене, нам ще наразі бракує розуміння потенціалу й важливості культурного сектора.

Код Культури. Дискусія. Актуальні тренди в культурі
Код Культури. Дискусія. Актуальні тренди в культурі
  1. Які є плани на майбутнє в ІСК?

Тривають дослідження культурного контексту Львова. Триває проєкт «Код Культури»: попереду в нас нові відео та результати досліджень. Є також менші проєкти. І є ідеї декількох нових. У планах: сертифікаційна освітня програма для менеджерів культури, завершення першого циклу моніторингу Стратегії розвитку культури Львова 2025, подача на організацію конференції креативних міст Європи ЮНЕСКО, старт підготовки 2-го Конгресу Культури (2021), партнерські проєкти Jazz Bez 2020 і Школа перфомансу 2020 (звичайно, враховуючи нинішні умови життя), напрацювання нових інструментів та форматів ефективного функціонування сфери культури в умовах кризи й ін.

А пріоритет ІСК на цей рік продовження розпочатої раніше роботи над створенням Фонду культури Львова. Власне, ми подали відповідний проєкт на програму Українського культурного фонду – вони підтримали наш проєкт. 

Читайте також інтерв’ю про “Кругообіг книг у природі”
а також Чи має культура стратегію?

Теги:

#інститут #культура #розвиток #стратегія