Із агресора у терористи, або Що сталося 23 листопада?

Рєпін Ілля - 05 Грудня 2022 | 16:53
європарламент

Gwara Media публікує авторську колонку члена нашої спільноти, Іллі Репіна. Ілля — магістр політології Харківського університету ім. Каразіна, автор низки статей, дослідник у сфері IT. Якщо хочете також висловлюватись на наших платформах у ролі колумніста — приєднуйтесь до спільноти, обирайте пакет «Активіст» та підтримуйте незалежну журналістику в Україні.

23 листопада Європарламент прийняв резолюцію про визнання Росії державою-спонсором терроризму. На тлі цього (див. 17-й пункт резолюції) нещодавно Бундестаг, урядовий орган Німеччини, визнав Голодомор 30-х років геноцидом українського народу.

У тексті документа йдется про визнання дій Росії такими, що направлені на знищення цивільного населення (приклад — Ірпінь та Буча), навмисне знищення міст та створення гуманітарної кризи (зокрема, облога Маріуполя та бомбування вокзалу Краматорська), здійснення невибіркових атак та атак на об’єкти критичної інфраструктури по всій країні (у тому числі, захоплення ЗАЕС).

Виходячи з цього, Європарламент характеризував дії Росії як терористичні по відношенню до громадян України. Також для резолюції важила зовнішня політика РФ, направлена на підтримку режиму Асада у Сирії та режиму Лукашенка у Білорусі.

Важливо розуміти, що цей текст створений скоріше як ретроспективний огляд заяв європейских лідерів стосовно дій РФ — не лише протягом повномасштабного вторгнення, а й усієї війни, — що веде лише до рекомендаційних рішень з боку Європарламенту.

мітинг
Фото: EPA/UPG

З чим є складності?

На відміну від вже згаданого Бунедстагу, Європарламент як законодавчий орган не має законодавчої ініциативи, і може лише надсилати у Єврокомісію питання на розгляд. На мою думку, існують дві важливі проблеми, які позбавляють цю резолюцію практичної сили: перш за все, відсутність нормативно-правової бази чи юридичного механізму, що закріплював би її та призводив до «особливих» санкцій або ж іншого інструменту покарання РФ. Друга випливає з першої: термін «країна-спонсор тероризму» запроваджений американським Сенатом. Цікаво, що подібний законопроєкт включення РФ до реєстру країн-споносорів тероризму був зарєстрований, але на данний момент не прийнятий у США.

Водночас країни Балтії (Литва, Єстонія) чи східної Європи (Польща) по-різному маркують дії РФ на юридичному рівні, зокрема їхній терористичний характер. Литва визнала Росію країною, що підтримує тероризм, Естонія визнала саме нинішній російський режим — терористичним, а Польша визнала Росію державою, яка вчиняє терористичні акти.

Тобто загалом бачимо проблему невизначенності країн-членкинь ЄС щодо того, як класифікувати дії РФ.

Що це дає зараз?

Нам варто виділяти усілякі контролюючі акти як такі, що дають свій ефект лише у довгостроковій перспективі, на дистанції. Та ця резолюція являє собою перший акт не лише у справі РФ як країни-агресора, а й містить призив її до відповідальності.

До резолюції слід ставитись як до збірки усіх зарєстрованих на цей час воєнних злочинів РФ. У майбутньому це стане ґрунтовною базою для проваджень Міжнародного суду.

Ще одна позитивна тенденція, яку можемо виділити тут і зараз: резолюція підточить відносини між російским режимом та підкупними єровпейскими політиками. Адже такий зв’язок тепер передбачатиме незворотні наслідки для репутації: відтепер, це стосунки не з країною-учасницею конфлікту, а з країною-спонсором тероризму.

Індекс супротиву пропаганді

Поки українці боролися проти сепаратних режимів так званих «Л/ ДНР» в рамках антитерористичної операції, Росія активно не лише просувала дезінформацію щодо України, а й пропагувала свої наративи у країнах ЄС. Найбільше це помітно в урядах Німеччини та Італії.

Ідеї боротьби Заходу зі Сходом, «братьских» народів, «другорядності» України перед Росією — усе це ширилося через европейских політиків. Маючи таку картину, неабияк важливо інформаційно протидіяти російскому режиму не лише на території України, а й у країнах ЄС.

Резолюція Європарламенту дуже важлива саме для перекриття каналів політичної маніпуляції РФ через європейских політиків.

Що це дасть нам у майбутному?

Виділимо чотири основні та очікуванні дії ЄС у майбутньому. Перш за все, з часом резолюція підштовхне до формування механізму юридичної відповідальності за статус «країни-спонсора тероризму»; допоможе визначитись з єдиним терміном для країн, що вчиняють терористичні акти, та закріпить статус РФ як країни-терориста. По-друге, таке рішення призведе до знищення будь-яких стосунків місцевих європейських політиків з російским режимом. По-третє, стане приводом до нових єкономічних санкцій, що у перспективі також зроблять Росія як країну безпомічною. Нарешті, фінальне, четверте: це остаточно ізолює Росію та її режим від світового співтовариства, обріже канали зв’язку зі світом та стане базою для майбутнього судового процесу над РФ узагалі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Gwara Media» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія в рамках власної редакційної політики.

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.

Читай