Уже другий рік поспіль 28 липня Україна відзначає День Української Державності.
Водночас якщо Володимир Зеленський підпише ще один законопроєкт, то наступного року День державності відзначатимуть 15 липня у звʼязку із переходом на новий стиль Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. У мирний час у цей день буде офіційний вихідний.
Історія свята української державності
За літописами, Україна як держава бере свій початок саме з часів Київської Русі. Історія українського народу почалася не 30, і не 130 років тому – їй більше тисячі років.
Багата історія України напряму повʼязана з Володимиром Великим, який 28 липня 988 року охрестив Русь і тим самим долучив її до європейської цивілізації.
Історія України — це фактично постійна боротьба українського народу за свою державу та здобуття незалежності. На наших землях було чимало держав, до створення, яких долучилися українці та їхні предки. День Української Державності утверджує спадкоємність понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
Міністерство культури та інформаційної політики 25 липня представило єдину візуальну символіку до Дня Державності України. В основі концепції відзначення Дня Державності України покладена ідея утвердження зв’язку українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу. Ця айдентика має викликати відчуття єдності.
Кожен із тризубів у патерні має своє значення. Вони є символом боротьби, незалежності, історії та ідентичності. Кольори також не випадкові — тілесний, малиновий (як на козацьких хорогвах), жовтий (як скотч у військових), синій з українського прапора.
Патерн створено завдяки поєднанню різних тризубів із чотирьох українських категорій і кольорових квадратів.
Тризуб несе в собі понад тисячолітня історія української державності. Цей символ карбувався на золотих та срібних монетах Володимира Великого. Пізніше, у болгарському літописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.) є зображення війська Святослава під Доростолом із прапорами, на верхів’ях держаків, яких зображені тризубці.
Будучи символом династії Рюриковичів та Київської Русі, він був забутий на довгі століття, коли на нашій землі панували інші народи.
Уже в ХХ столітті Михайло Грушевський, очільник Центральної ради УНР у відповідному законі від 25 лютого 1918 року вказує, що гербом Української Народної Республіки приймається знак княжої держави Володимира Святого. Друкується і валюта тогочасної республіки з гербом. Останнім етапом нашого державотворення стало здобуття Україною незалежності вже в 1991 році.
Тризуб є основою айдентики, який через тисячоліття слугує неодмінним символом Української держави.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
