Розповідаємо про застосунок, завдяки якому кожен зможе зіграти на бандурі – Bandura App. Презентація мобільного застосунку відбулася 6 листопада 2019 року в межах фестивалю сучасної бандури Lviv Bandur Fest. Сторінка Bandura online, яку запустили 2 листопада 2018 року і де можна дотепер зіграти на старосвітській бандурі, набрала за рік свого існування понад 65 мільйонів переглядів з усього світу. Після цього успіху, за словами  Анастасії Войтюк, менеджерки з музичних питань у проєкті,  розробники вирішили створити мобільний додаток. Його вдалося запустити 17 листопада 2019 року. Bandura App підтримується завдяки Українському культурному фонду, а також партнерській співпраці з проєктом Ukrzen Михайла Голобородька.

Творці застосунку

Анастасія Войтюк – сучасна бандуристка, співачка, креативна виконавиця, лідерка етноф’южнгурту Troye Zillia, який випустив уже чотири студійні альбоми української музики, засновниця першого в Україні фестивалю сучасної бандури Lviv Bandur Fest та керівниця організації «Непротоптана стежина».

Михайло Голобородько – автор проєктів Ukrzen In Ua, з яких і почала свою історію бандура-онлайн. Усі проєкти безпосередньо стосуються розвитку української культури та її різноманіття, а також її діджиталізації – та переосмислення традиційних тематик у нових формах. Працює старшим розробником у львівській ІТ-компанії. Грає на декількох музичних інструментах: гітарі, піаніно, укулеле, бас-гітарі, казу, сопілці.

Анастасія Войтюк і Михайло Голобородько
Анастасія Войтюк і Михайло Голобородько

Особливість бандури

Михайло: У мене асоціюється бандура із символом України: як в ірландців є арфа, так в українців – бандура. Після цього додатку в мене дуже розширилося розуміння бандури загалом. Зрозумів, що її історія – доволі цікава й не дуже загальновідома. Про старосвітську бандуру я взагалі дізнався, коли лише розпочався проєкт. Тому мета Bandura online і Bandura App і розважальна, і освітня водночас.

Анастасія: Я взагалі думаю, що граю на бандурі через її звук – такий трансформаційний і разючий. Дуже багато з чим у мене асоціюється він. Коли ми записували кожну струну окремо для додатка, то саме те, який її звук довготривалий, мене найбільше вразило.  Я помічаю, як бандуристи, коли грають, то неначе поринають у певну ауру звуків, що кружляють навколо них. Може, багато бандуристів і не помічають цього, але коли ти береш акорд і його не глушиш, то він неначе заполоняє атмосферу навколо. Це все асоціюється в мене з чимось космічним і не лише українським. Звуки бандури мають певне універсальне значення. Мені цікаво, як їх чують слухачі.

Анастасія Войтюк
Анастасія Войтюк

Сайт Bandura online

Михайло: Я подумав, що на гітарі можна пограти в онлайн і вирішив глянути, чи можна десь зробити те саме на бандурі – ніде не знайшов. Оскільки в мене з бандурою асоціюється Настя, я написав їй, розповівши, що є ось така ідея. То був десь 2017 рік.

Анастасія: Старт у нас був тривалий. Минув майже рік від ідеї до втілення. Коли я записала звуки, то не очікувала, що Михайло за доволі короткий проміжок часу вже зведе їх для додатку. Далі мільйони переглядів почали нас надихати. Ми цього не очікували. Тоді ще жартували про мобільний застосунок. Коли ж з’явився УКФ, то зрозуміли, що нам треба з ним співпрацювати. Я запропонувала Михайлу написати проєкт, хоча до дедлайну залишалося кілька тижнів. Так ми отримали грант від УКФ на мобільний застосунок. Сайт натомість ми створили цілком на власній ініціативі. Зараз фактично дивимося, що треба робити далі. Я думаю, одне з найважливіших завдань – популяризація його серед українців. Можливо, цей додаток могли би використовувати українці, які їдуть за кордон. Хтось захотів, наприклад, показати музичну культуру України, відкрив додаток і каже: «Ось інструмент наш, можете на ньому пограти».  Такий підхід, на мою думку, одразу дає набагато більше інформації про країну, ніж просто, коли б ми показали картинку бандури. Це якийсь живий дотик, просто в онлайні.

Можливості Bandura App

Застосунок Bandura  App доступний для систем Android або iOS.  У ньому можна  пограти на різних видах бандур (старосвітській, чернігівській, харківській), кобзі, торбані чи бубні. Залежно від інструменту можна налаштувати тони з ладами чи змінити струни. Команда Bandura  App, помітивши, що їхні користувачі грають лише «вертикально», не використовуючи всіх можливостей застосунку, показали на своїй фейсбук-сторінці, що при переверненні телефону кількість струн збільшується вдвічі. «Мені подобається, що в додатку можна грати так, як ти хочеш, немає особливих правил, які часто відлякують дітей, наприклад, що хочуть займатися музикою», – розповідає Анастасія Войтюк.

Bandura app український застосунок про бандуру

Різні музиканти зіграли мелодії для додатку, і їх тепер можуть заграти користувачі. Завдяки підтримці відомих бандуристів та фахівці були зняті відео, в яких можна почути історію кожного інструмента та прослухати унікальну мелодію. Так, Юліан Китастий, американський композитор і бандурист, грає композиції на бандурі харківського типу, тоді як українська бандуристка Оксана Герасименко розповідає про модель, розроблену її батьком. Кобзар Юрій Фединський співає «Марусю Богуславку», граючи на старосвітській бандурі. Музикант Артур Темченко розповідає про гуцульський бубен, а Анастасія Войтюк представляє чернігівську бандуру.

Юліан Китастий Bandura app український застосунок про бандуру
Юліан Китастий

Відео з додатку також доступні на YouTube каналі Bandura  App

Інструменти в застосунку

Михайло: Усе почалося з брейншторму. Ми зважали на те, що нам легше дістати. Якщо чернігівську бандуру було набагато простіше знайти, то для старосвітської потрібно було ще відшукати людину, що зуміє зіграти на ній. І в процесі в нас трохи змінилися плани від того, яким усе мало бути спочатку. А бубен… ну, це просто цікаво. Усі струнні інструменти й тут раптом бубен! 

L’image contient peut-être : 1 personne
Михайло Голобородько

Анастасія: Теж цікаво те, що Михайло, мабуть, виходив зі своїх знань у ході розробки додатку, а я більше – зі зв’язків, з контактів. Тобто в мене була роль знайти людину, яка грає на відповідному інструменті. Наприклад, одного разу я поїхала у фольковий табір, а туди саме приїхав музикант Тарас Василенко зі своєю бандурою. Я дивилася на цю бандуру, не пам’ятаю, що тоді вже думала, але пам’ятаю, що ми записали її звук. Рекордер, на який зробили запис, теж випадково опинився під рукою – тоді наші колеги з Києва записували там фільм про різні фолькові традиції. І ось у такому легкому хаосі постійного збігу зірок, я відчувала, що все йде як треба.

Щодо інструментів, то я б сказала, вони поєднуються доволі органічно в застосунку. Ми дивилися на те, що є в Україні. Мені особисто важливо було показати різницю між сучасними й реконструйованими старосвітськими бандурами. 

Багато хто, коли побачить чернігівську бандуру, подумає: «О, це традиційний український народний стародавній інструмент, якому 300 років – як він добре зберігся», тоді як це інструмент, який був винайдений не раніше 1956-го року, коли Чернігівська фабрика почала його виробляти. Такого зразка не може бути навіть фізично старшого, хоча й було багато різних хвиль виробництва. Старосвітські бандури ж дійсно давні традиційні – серед них не було одного-єдиного зразка. Усі робили її по-своєму у свій момент і так, щоб дерево звучало. Ті інструменти, що представлені в нас у додатку, теж унікальні певною мірою. 

Торбан – один з найособливіших інструментів, які є в нашій добірці. Він складний для гри, на ньому зазвичай виконують барокові твори. Багатострунний, гучний і водночас елегантний, торбан – це така собі українська лютня. Дуже небагато людей в Україні грають на ньому. Я вважаю, що це мегаунікальна можливість – пограти на торбані.

А ще є інструмент, записаний для додатку, моделі якого існує лише чотири у цілому світі. Я гадаю, що про подібні речі варто говорити більше. Це те, що створене в Україні, те, що має значення, те, що унікальне, але цьому не приділено багато уваги саме в сучасному світі. Наприклад, Василь Герасименко, розробник українських бандур, відомий серед музикантів-бандуристів, але не кожен пересічний українець, певно, знає про нього. 

Мем про ліру з фейсбук сторінки Bandura app
Мем із фейсбук сторінки Bandura app

Щодо планів, то ми хочемо додати ліру – інструмент, дуже популярний і за межами України. Ми вже почали робити польові дослідження, записувати звуки майстрів. Ми бачили, як діти сідають і досліджують цей додаток. Тепер нам потрібно створити навчальні можливості, щоб можна було складати мелодію – будемо думати, як можна таке створити. Для цієї ідеї необхідно залучати додатково людей, більше будувати вже повноцінну команду. 

Бандура і світ

Застосунок доступний українською, іспанською, англійською і португальською мовами. За підсумками команди Ukrzen, зробленими 24-го грудня 2020-го року, найбільше заграли на «цифровій бандурі» користувачі з Індії, США, Латинської Америки, країн ЄС та Великобританії, Саудівської Аравії та Арабських Еміратів, а кількість годин гри склала 1 250 000. Україна посідає 39 місце у світі серед країн, що користуються додатком (статистика на 8 грудня 2019 року).

Учасники проєкту Bandura app
Учасники проєкту Bandura app

Анастасія: В іспаномовних країнах і в Індії музика займає важливіше місце в житті людей, ніж в Україні. Можливо, також існують іспанські подібні на бандуру інструменти – вони схожі більше на бандуліну. В Індії взагалі, мені здається, люблять струнні інструменти. Можливо, для українців це не так цікаво. 

Рейтинг користування Bandura app по країнах
Рейтинг користування Bandura app по країнах

Зміна таких показників у бік України – це наслідки природного вірусу поширення додатку. Друзі розповідають друзям і так далі. Ще мені здається, що для України нам потрібен додатковий інформаційний поштовх, щоб або блогер, або лідер думок розповів про нас.

Михайло: Люди з Бразилії, Аргентини звертаються до нас із численними питанням, де можна придбати бандуру. Був навіть один користувач, який помітив, що звуки бандури нагадують йому тещу з України.

Особисті враження від додатку

У Bandura  App  мені особливо сподобалися приємні кольори, естетика в оформленні, високоякісна графіка. До цього я майже ніколи не грала на бандурі, але зараз, перебираючи її струни, відчула власну залученість і приналежність до української музичної традиції. Мені у якийсь момент навіть захотілося почати грати на справжній бандурі, бо це здалося не таким складним, як я уявляла. Усе це підштовхнуло до думки, що цікавість до теорії іноді може спонукати практика. З інструментів мені найбільше сподобалося грати на кобзі й бубені. 

Цікаво, що Михайло свого часу розробив перекладач для шрифту Брайля. Ми ж брали участь у створенні книжки шрифтом Брайля про українських кобзарів «Українські Маністрелі», докладніше про неї можна почитати тут. Також раніше ми публікували підбірку новин зі світу віртуальної реальности – українські проєкти на межі культури і технологій, реалізовані у 2020 році. 

Теги:

#українські застосунки #музика