Реклама
Хронічний стрес, нестабільність, брак сну та постійні тригери (тривоги, вибухи, інформаційний шум) погіршують когнітивні навички підлітків, йдеться у дослідженні громадської організації «Навчай для України».
Так, у прифронтових областях 41% школярів мають труднощі з концентрацією, 40% — із пам’яттю, 34% — із мисленням. Хоча психологічне навантаження гальмує освітній процес, учні мають високу мотивацію до навчання.
Дослідження також показало, що 24% підлітків діляться своїми переживаннями з друзями та шукають у спілкуванні підтримки. Тож ГО «Навчай для України» створила програму молодіжних амбасадорів ментального здоров’я «Імпульс».
У межах цієї програми відібрані команди з пʼятьох підлітків та координатора – шкільного вчителя чи психолога — пройшли спеціальне навчання у таборі, а після — проводили активності у своїх школах. Програма розвиває емоційну грамотність й навички взаємопідтримки, спираючись на принцип «рівний рівному», коли учні допомагають та навчають одне одного.
Журналістка Ґвара Медіа поспілкувалися з Ксенією Калиною, менеджеркою програми «Імпульс», та її учасниками з гімназії №88 — єдиної у Харкові, яка увійшла в десятку фіналістів.
«Щирий досвід рівної людини, а не формальна інструкція»
У Харківській гімназії №88 зараз в змішаному форматі навчається понад 1200 учнів. Дев’ятикласники Ксенія та Гліб — одні з них.
Підлітки мають різні захоплення. Дівчина любить читання, фільми та готування страв, а хлопець — гру на гітарі, баскетбол та електроніку. Проте торік їх об’єднала програма «Імпульс». Учасники прагнули спробувати щось нове та хотіли змін у шкільному середовищі, адже в офлайн-спілкуванні підлітки постають перед труднощами через роки онлайн-навчання та стресу від війни.
Ксенія каже, що почала цікавитися психічним здоров’ям давно, бо її мама раніше працювала коучкою й проводила тренінги на цю тему. Тепер дівчина хоче також розвиватися у цій сфері.
«Зараз це дуже актуально, бо через війну у всіх є страхи. І зараз діти, підлітки сильно замкнуті, тож наша програма, наші заходи їм допомагають більше розмовляти одне з одним і знайомитись», — розповідає дівчина.
Програма полягає у створенні цілісної екосистеми, де допомога поєднується з розвитком лідерських якостей та соціалізацією, говорить менеджерка ГО «Навчай для України» Ксенія Калина.
«Ми використовуємо підхід, де підлітки стають не просто отримувачами послуг, а активними учасниками змін. Програма фокусується на розвитку резильєнтності — здатності не лише виживати в складних умовах, а й відновлюватися та ставати сильнішими», — каже менеджерка.
Програма готує підлітків-амбасадорів через офлайн-навчання під наглядом фахівців. Вони опановують навички емпатії, активного слухання та основи психологічної гігієни, щоб вміти підтримати однолітків, не зашкодивши при цьому собі. Протягом участі активності амбасадорів супроводжується супервізією з боку професійних психологів.
За словами Калини, завдяки методу «рівний рівному» та на прикладі однолітків підлітки розуміють, що їхні переживання нормальні, та не почуваються самотніми у своєму досвіді.
«Між ними немає дистанції чи бар’єрів, вони розмовляють однією мовою, і тому поради щодо ментального здоров’я сприймаються ними як щирий досвід рівної людини, а не як формальна інструкція», — зазначає Калина.
«Підліткам іноді потрібно, щоб їх просто вислухали»
У команді 5 учнів: Ксенія, Гліб, Василіса, Вєста та Мілена. Підлітки разом планують у школі активності та розподіляють роботу. За сім місяців проєкту команда провела арттерапевтичні зустрічі, лекції про керування стресом та емоціями, тренінги про взаємопідтримку та самодопомогу, інтерактиви на розвиток критичного мислення.
Головною метою програми стало створення простору для дітей та підлітків, аби вони могли вільно обговорювати свої потреби, цінності й проблеми, а також знайти однодумців.
«Підліткам іноді потрібно, щоб їх просто вислухали, а дорослі здебільшого починають говорити про рішення», — каже Ксенія про перевагу підходу «рівний рівному».
«Однолітки можуть поділитися своїм досвідом на одному рівні. Просто підлітки розуміють краще одне одного, на мою думку. Тому їм важлива відсутність цієї ієрархічної системи, де хтось має більше досвіду, а хтось менше», — погоджується з подругою Гліб.
Водночас хлопець зізнається: на початку проєкту не думав, що все буде настільки серйозно — очікував у таборі кілька днів обговорень, після яких усі просто роз’їдуться. Однак Гліб дізнався наскільки є серйозною тема ментального здоров’я, і проєкт його захопив. Каже, результати програми вже можна побачити у школі
Зараз на перервах та щоп’ятниці учні збираються грати в настільні ігри. Стабільно до цих активностей долучається близько 20 учнів.
Програма «Імпульс» допомогла команді навчитися нового як у сфері проєктного менеджменту, так і психологічної підтримки. Окрім того, Гліб зміг знайти нових друзів, а Ксенія — поборола страх знайомитися першою з однолітками.
Зовсім скоро Гліб та Ксенія закінчать 9 клас та перейдуть в іншу школу, аби вступити до старших класів та завершити навчання. Підлітки хочуть продовжувати займатися темою ментальної підтримки та сподіваються, що у їхній рідній школі ініціативу підхоплять молодші учні.
«Ця програма є системою, яка організовано вплітається в наш освітній процес»
Дар’я Клюєва, практична психологиня гімназії №88, працює тут вже два роки, відколи запрацювала підземна частина закладу. Фахівчиня зазначає, що освітній процес об’єднує й учнів, й вчителів, й батьків, тож важливо формувати рутину — сталі щоденні практики, які допомагають жити тут і зараз.
На думку Дар’ї, у школах має бути більше можливостей для психологічної підтримки. Тому психологиня запропонувала дев’ятикласникам взяти участь у програмі «Імпульс».
«Я можу провести анкетування, різні тести, але все одно у життєвих ситуаціях, у якихось моментах з друзями, емоційних моментах, підлітки одне одного розуміють найкраще», — каже Клюєва.
Завданням психологині у програмі було координувати роботу команди. Приміром, допомогти підготувати матеріали для лекції або домовитися про кабінет для заходу. Усе інше — зона відповідальності підлітків.
Дарʼя каже, що бачить, як особистісно виросли учні за час проєкту. Після навчального табору вони приїхали натхненні, але боялися, що ніхто не прийде на заходи. Тож спочатку команда проводила заходи для молодших класів, а згодом і для однолітків. Протягом усього періоду Дарʼя підтримувала учасників, адже бачила, наскільки їм важливо реалізувати те, що вони придумали.
«На початку було важкувато. Але потім, коли їх почали запрошувати вчителі у класи, вони відчули цю приналежність: що вони роблять дуже добру місію. Вони побачили, що це працює», — каже психологиня та додає, що з часом учасники стали впевненішими та готовими допомагати іншим.
У школі вже планують впроваджувати програму й на наступний рік, але у форматі навчально-виховної роботи або корекційної роботи для підлітків. Клюєва переконана, що це важливо для підтримки ментального здоров’я підлітків, розвитку емоційного інтелекту та створення у школі довірливого середовища.
«Важливо, аби підліток в цей час, коли він переживає стан “я вже не дитина і ще не дорослий”, потрапив в соціум, де його приймають і який на нього позитивно впливає. Ця програма є системою, яка організовано вплітається в наш освітній процес», — зазначає психологиня.
Програма «Імпульс» є пілотною у восьми прифронтових регіонах. Надалі її планують масштабувати та провести нові набори.
Програма «Імпульс» реалізується у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP) та фінансується Education Cannot Wait (ECW), глобальним фондом ООН, що підтримує розвиток освіти в надзвичайних ситуаціях і тривалих кризах. MYRP в Україні впроваджується за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Читайте також:
- Школярі, які ніколи не сиділи за партою: як подолати освітні втрати маленьких харків’ян
- Про що мовчать матері: як жити в очікуванні дітей з полону та зниклих безвісти?
- У Коротичі діти навчаються в укритті з протирадіаційними властивостями. Розповідаємо про навчання та безпеку
