Друковані медіа відійшли на другий план після того, як інтернет надав усім доступ до безмежної кількості цифрової інформації. Здавалося б, потреба в них має зникнути. Спробуємо довести, що це не так на прикладі [esthète] Газети.
Що за видання таке?
«Ми кажемо, що [esthète] Газета — це актуальні тексти в естетичній паперовій обгортці» — редакторка, Ія Степанюк.
[esthète] Газета — україномовне друковане видання, перший випуск якого вийшов 2,5 роки тому. У ньому пишуть про мистецтво, літературу, дизайн та архітектуру так, щоб це було цікаво людям, не дотичним до цих сфер. Крім того, бувають матеріали про гастрономію чи лайфстайл.
Про друк, який купуватимуть
Редакторка [esthète] Ія Степанюк каже, що люди не купуватимуть друкованої преси, якщо там не буде унікального та якісного контенту. Це стосується і візуальної складової. Тому, на початку редакція довго працювала над оптимізацією технічної сторони. До прикладу, папір повинен обов’язково бути з переробленої сировини, приємним на дотик та підходити для друкарських машин, а текст та зображення на ньому — комфортними для читача. Це мало б ще й не сильно вдарити по кишені. Перед запуском команда багато працювала над дизайном і версткою, будувала комунікацію з аудиторією та налагоджувала дистрибуцію в регіонах.
Друковане і повільне
В газеті переконані, що інтернет відібрав у медіа лише оперативність. Тому вони не женуться за новинами. На їхніх сторінках можна знайти те, що пройшло повз увагу інших, та нові несподівані погляди на події. Так працюють slow media. Це своєрідний виклик пришвидшеному темпу продукування та споживання інформації, який з’явився через діджиталізацію. Вони ставлять на перше місце не кількість переглядів, а користь для читача та якість контенту.
Естетичне
Окрім того, друковані газети та журнали зараз виконують не лише інформаційну функцію, а й естетичну. Хтось купує їх через ностальгію, чи щоб була змога потримати хороший текст в руках. Інші фотографують модні знімки для інстаграму.
https://www.instagram.com/p/B_U5WALgbse/
Ринок друкованих медіа в Україні
В Україні друкують багато регіональних газет, міжнародного глянцю та тематичних часописів. Час від часу з’являються й видання про культуру. Це, наприклад, незалежне медіа ВОНО або видання Valka, що існувало з 2011 до 2013 року. Вони мають ще й онлайн-версії. Творців [esthète] газети не лякає конкуренція. Навпаки — це додаткова мотивація та ще одне підтвердження тези «print is not dead».
Поради тим, хто хоче «в друк»
Редакція газети пройшла довгий шлях до свого місця під сонцем. Вони багато працювали, помилялися та вдосконалювались. Тому радять тим, хто хоче розпочати подібну справу, слідкувати за організацією процесів та чітко окреслювати умови співпраці в команді. «Люди мистецтва» та «дедлайни» часто існують в паралельних реальностях. Проте, хороший менеджмент вирішує навіть таку проблему.
Приклад [esthète] Газети має надихати на створення крутого та якісного контенту поза межами «чорного дзеркала». Люди повертаються до старих форматів: купують платівки, фотографують на плівку та збирають випуски улюбленого видання. Можливо, це спроба вловити щось фізичне серед цифрового світу. Тому, матимемо сміливість стверджувати, що друк зникне ще не скоро.
