Автор: Спілка адвокатів з юридичного маркетплейса Lawly
Питання, яке ще донедавна здавалося радше політичним табу, сьогодні дедалі частіше переходить у площину серйозного правового аналізу: чи можлива в Україні примусова мобілізація жінок?
Як адвокат, що багато років працює на стику військового, адміністративного та конституційного права, скажу прямо: сьогодні чинне законодавство такого не дозволяє. Але будь-який юрист, який реально розуміє механіку державної влади, бачить інше: правова система вже створює передумови, за яких така модель може бути впроваджена відносно швидко — якщо цього вимагатиме війна.
І тут важливо відокремити емоції від права…
Що закон говорить зараз: примусової мобілізації жінок немає
Основні нормативні акти, які регулюють це питання:
- Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»
- Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
- Закон України «Про оборону України»
- Постанови Кабінету Міністрів
- Накази Міністерства оборони України
Ключова норма — Стаття 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо визначає: жінки проходять військову службу на добровільних засадах, крім випадків, передбачених законом.
На практиці це означає (станом на зараз):
- обов’язкова мобілізація поширюється переважно на чоловіків 25-60 років;
- жінки можуть бути призвані лише добровільно;
- обов’язковим для окремих категорій є лише військовий облік.
Важливе уточнення: облік — це не мобілізація! Суспільство часто змішує два різні режими:
- Військовий облік — це внесення до реєстру військовозобов’язаних.
- Мобілізація — це примусовий обов’язок з’явитися для проходження служби.
Жінка, яка стоїть на військовому обліку, автоматично не стає особою, яку можна мобілізувати примусово. Без зміни закону примусовий призов жінок — незаконний.
Чому тема повертається знову і знову
Бо держава вже будує інфраструктуру під потенційне розширення мобілізаційного ресурсу. Уже створені механізми:
- Обов’язковий військовий облік для жінок окремих професій, передусім лікарі, медсестри, фармацевти. Це вже діюча норма.
- Розширення переліку спеціальностей — періодично розглядаються та уточнюються переліки для ІТ, зв’язку, аналітики, БПЛА, інженерних напрямків тощо.
- Цифровізація через «Резерв+»: сучасна мобілізація — це не «повістки на вулиці», а реєстри + дані + інтегровані бази.
- Базова військова підготовка для молоді обох статей — це вже створення резерву незалежно від гендеру.
- Законопроекти щодо розширення участі жінок у службі — такі ініціативи — це не випадковість, це тестування майбутньої правової рамки.
Три сценарії, які реально можливі
Сценарій №1. Статус-кво: добровільність + розширений облік (ймовірність: 65-75% у короткостроковій перспективі)
Це вже фактично діюча модель. Як це працює:
- Держава розширює облік, цифровізує реєстри, стимулює контрактну службу, мотивує соціальними гарантіями. Як непряма мотивація вона покращує умови контракту, виплати, пільги тощо.
- ЗМІ час від часу проводить інформаційні кампанії та «вкидує» лозунги, на кшталт, «жінки в армії — це норма» (гадаю, Ви пам’ятаєте нещодавній білборд).
- Освітня підготовка модифікується, враховуючи нові потреби сучасності: тактична медицина, БПЛА, кіберзахист, базова військова підготовка студентів.
Як це виглядає для суспільства: повісток наче немає, але все більше жінок «у системі». Це сценарій повільного звикання.
Сценарій №2. Часткова мобілізація за спеціальностями (ймовірність: 25-40% у перспективі 1-3 років)
Це найбільш реалістичний наступний крок, але без законодавчих поправок це неможливо. Ймовірне формулювання: «Жінки окремих спеціальностей можуть підлягати мобілізації». Саме така фраза здатна змінити правову реальність.
Ось на мою думку вірогідні етапи впровадження:
- Інформаційна підготовка. Риторика змінюється: було — «Мобілізація жінок не планується», стає — «Розглядається залучення окремих спеціалістів».
- Розширення обліку. З’являються нові професії, обов’язкова актуалізація даних, штрафи за неоновлення (в цілому те саме, що ми спостерігали при мобілізації чоловіків).
- Виклики до ТЦК. Спочатку без мобілізації, лише «уточнення даних».
- «М’які» форми примусу, спочатку через держсектор, медицину та критичну інфраструктуру.
- Формальні повістки, які першими направляться медикам, зв’язківцям та ІТ/технічним спеціалістам.
Як це виглядає для суспільства: зміна «роботодавця» без зміни професії та ризику для життя. Це сценарій точкового примусу.
Сценарій №3. Повна гендерно-нейтральна мобілізація (ймовірність: 5-15%)
Цей сценарій можливий лише за критичних умов, але, як бачите, його ймовірність не нульова. Для цього потрібно на рівні законодавства прибрати гендерне обмеження та змінити базове визначення військового обов’язку. Окрім цього, потрібно додатково переглянути трудове право, соціальне забезпечення, догляд за дітьми і порядок відстрочок.
Як це відбуватиметься:
- Криза людського ресурсу — публічно визнається дефіцит людей.
- Зміна риторики — «Рівність прав = рівність обов’язків».
- Психологічна підготовка суспільства, від героїзації жінок-військових до масових медіакампаній.
- Швидке голосування в парламенті через «воєнну необхідність».
- А далі вже реальна мобілізація для покриття нестачі людського ресурсу в тилу, логістиці, медицині, а потім звісно ширше.
Як це виглядає для суспільства: шокова терапія, але вже з закладеним фундаментов для більш нативної імплементації. Це сценарій екзистенційного виживання держави.
Ранні сигнали переходу до сценарію №2
Якщо бачите одночасно 2-3 ознаки зі списку, процес вже стартував:
- Сигнал 1: Зміна риторики влади
- Сигнал 2: Масове розширення списку професій
- Сигнал 3: Реальні штрафи за порушення обліку
- Сигнал 4: Обов’язкові навчальні збори
- Сигнал 5: Масова інформаційна кампанія
Хто потрапить під ризик першими? Звісно, медики, вони фактично вже в системі. Потім доєднаються ІТ та технічні спеціалістки, жінки без дітей, жінки 25-45 років без соціальних підстав для відстрочки.
Як тільки система стабілізується і суспільство приймає нову реальність, слідом йдуть жінки зі списку середнього ризику:
- держслужбовиці;
- критична інфраструктура;
- жінки з дорослими дітьми.
Скоріш за все, жінки зі списку найнижчого ризику (матері дітей до 6 років, одинокі матері, доглядальниці за людьми з інвалідністю, жінки з медичними протипоказаннями) не будуть мобілізовані, як і чоловіки з поточного подібного списку.
Головний юридичний ризик: маленька зміна в одному реченні
Найімовірніше перше формулювання: «Жінки окремих спеціальностей можуть залучатися до виконання військового обов’язку під час мобілізації». Саме з таких «маленьких фраз» починаються великі правові зміни. Хоч й сьогодні примусової мобілізації жінок немає, але система вже готується, інфраструктура створюється, і сценарій вибіркової мобілізації досить реальний.
І головне питання вже не юридичне, воно політичне: «Чи готове українське суспільство до мобілізації без гендерних винятків, якщо цього вимагатиме війна?» Бо право лише оформлює те рішення, яке спершу приймає держава.
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
