8 липня президент України Володимир Зеленський відповів на петицію з проханням «декриміналізувати виробництво контенту для дорослих». 

Журналісти Ґвара Медіа поспілкувалися з юристкою програм центру «ЮрФем: освіта» Мартою Павлишин про можливі прогалини у законі про декриміналізацію порно, механізми його регулювання, чи не суперечитиме це Конституції України та як визначити межі допустимого законом контенту. Детальніше читайте у матеріалі.

Модель OnlyFans Світлана Дворнікова 27 червня опублікувала на сайті президента України петицію з проханням: «Декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі інтимних фотографій». Петиція набрала необхідну кількість голосів для розгляду і 8 липня отримала відповідь від президента України Володимира Зеленського.

У ній він зазначив, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент, у чиї повноваження входить зокрема ухвалення законів. Він додав, що на розгляді Верховної Ради є законопроєкт № 12191 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності», у якому пропонують залишити кримінальну відповідальність лише за збут та розповсюдження порнографії серед неповнолітніх.

За словами юристки Марти Павлишин, відповідний закон не суперечить Конституції України та може бути реалізований. 

«Ніде в Конституції чи в законодавстві немає умови про криміналізацію виробництва порнографії. Якщо ми декриміналізовуємо порнографію, ми повинні враховувати усі ризики, які має така діяльність. Зокрема, чи не суперечить вона засадам прав людини, наприклад. Тому що декриміналізувати можна по різному – виключити статтю з Кримінального кодексу або викласти її в новій редакції», – розповідає експертка.

Можливі правові прогалини та проблеми закону про декриміналізацію порнографії

Марта розповідає, що наприкінці 2022 року скасували дію закону про захист суспільної моралі, який регулював поняття «порнографія» та «еротика».

«Він був недосконалим, але він на законодавчому рівні регулював ці питання. А після його скасування немає наразі чіткого визначення цих меж. Відповідно проблема в тому, що поняття порнографічного чи еротичного контенту дуже суб’єктивне і це відкриває поле для маніпуляцій і широкого тлумачення того, яка діяльність вважатиметься виробництвом порнографічного контенту», – говорить експертка.

На її думку, важливо визначити межі поняття «порнографічного контенту», аби суду та іншим інстанціям було на що «опиратися» під час ухвалення рішення або проведення експертизи.

Ще однією можливою проблемою експертка вважає ризики для людей, які потрапляють у порноіндустрію не з власної волі або під примусом.

«Часто в тих державах, де дозволене виробництво порнографічного контенту, існують окремі правила, які по факту передбачають, хто це може робити. Не впевнена, що там обов’язково передбачають реєстрацію, але як мінімум, це питання мінімальних гарантій для людей, які злучені в цьому процесі, особливо для людей, які безпосередньо знімаються у цих продуктах. Відповідно, має існувати договір, в якому буде прописаний список дозволених та заборонених дій для сторін, який підтверджуватиме згоду на зйомку. І який захищатиме цих людей», – говорить Марта.

Закон про декриміналізацію порно

Правоохоронний комітет Верховної Ради у грудні 2024 року підтримав для ухвалення в першому читанні законопроєкт про декриміналізацію порно.

Документ залишає кримінальну відповідальність за:

  • Порно без згоди (порнопомста, deep fake);
  • Екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
  • Порно з дітьми та розповсюдження серед дітей.

Також кримінальними злочинами залишаються втягнення в проституцію, сутенерство та торгівля людьми.

Читайте також