У нашому суспільстві дотепер дуже поширене уявлення, що природа і місто – це речі мало поєднувані. Мовляв, якщо хочеш жити в місті, терпи задуху, не зважай на перепечений асфальт, спокійно витирай пилюку від доріг на своєму підвіконні, споглядай мізерну рослинність і не дуже звертай увагу на показники забруднення повітря, води і ґрунтів. Якщо ж тебе все це бентежить – перебирайся у село, доброзичливо радили мені співрозмовники у відповідь на мої пости занепокоєння у фейсбуці.

Проте, як на мене, такий сценарій втечі не працює. 

По-перше, тенденція нашої цивілізації така, що людство глобально перебирається з села до міста, а тому повинна розвиватися адекватна цьому процесу модель міста – середовища, де природне й урбаністичне не протиставлені, а доповнюють одне одне. Уже існує багато розробок, як це втілити в життя. Наприклад, будинки-сади, збудовані у Мілані, які завдяки спеціальному озелененню вікон і балконів, що про нього дбатимуть мешканці квартир, зможуть виробляти екосистемні послуги, і мешканці отримувати знижки на комунальні платежі згідно з виробленим рослинами їхнього помешкання. А от консервувати модель міста як тісної і брудної кам’яниці, де вирощування їжі витіснене за міську браму (чи пак кільцеву дорогу) зовсім не перспективно.

По-друге, фактом є те, чого не видно, сидячи в місті: села, оточеного природою, на Слобожанщині майже немає. Усі села довкола Харкова оточені полями, які обробляють шкідливим чином для навколишнього середовища (передовсім для ґрунтів та ґрунтових вод). Іноді села справді частково оточені лісами, але, на жаль, не луками. Більше немає екологічно чистого простору за 60 км від міста, де бджоли гарантовано збиратимуть екологічно безпечний нектар: бджоли пасуться тепер не на луках, а на хімічно оброблюваних полях і в таких самих садах. А сільські громади такі маленькі та не згуртовані, що вони майже не впливають на рішення щодо екології навколо свого місця життя. 

 

Отже, з одного боку, їхати просто немає куди, а з іншого, втеча від проблеми – це не її вирішення, а перекладання на плечі майбутніх поколінь. Крім того, саме в містах концентруються сили впливу на ухвалення екологічних рішень. Тож повернути природі належне місце в середовищі існування людини – місті – це цілком раціональна позиція, а не забаганка.

Опубліковано Іриною Кравченко Понеділок, 5 жовтня 2020 р.

По-третє, технологічний рівень розвитку нашої цивілізації дозволяє такий крок. Нам не бракує можливостей, ідей і рішень. Збереження міст як територій із щільною забудовою, неекологічним виробництвом, залежністю від вирощування їжі десь далеко, а також енергетичною залежністю не є об’єктивно необхідним. Те, чого нам справді бракує, – це усвідомлення стану проблеми і готовність змінити свої звички.

Що ж можна робити вже сьогодні і зараз? По-перше, дізнатися, що залишилося з природного довкілля у нашому домі (у нашому місті), що ми втратили і маємо повернути і які наші варіанти дій випливають із цього знаття. 

Цього разу спробуємо розібратися із зеленим фондом Харкова.

Гірка правда Харкова: нелегальні вирубки дерев

Інвентаризацію дерев та кущів департаменти комунального та житлового господарства у Харкові не проводять, хоча цього і вимагає законодавство, зокрема Інструкція з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України. Про вільний доступ до цих даних і говорити нема що. 

Водночас є зафіксовані факти незаконних рубок. В одному випадку активна мешканка Салтівки Ірина Кравченко навіть домоглася винесення судом рішення про відкриття кримінальної справи і внесення відомостей про неї до реєстру досудових розслідувань. Проте поліція Харкова поки що відмовляється виконувати рішення суду і справу за зрубаний абрикос не відкриває.

Нещодавно мені вдалося розпитати учасника нелегальних рубок дерев у Харкові.

Мій співрозмовник 2019 року був організатором бригади, яка брала підряди в організації, що виграла тендер на видалення і кронування дерев на прибудинкових територіях Харкова. На підставі даних системи ProZorro можемо припустити, що цим переможцем могло бути КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство».

На правах анонімности мені повідомили, що рубку або кронування дерев переможець тендеру виконує не самотужки, а залучаючи сторонні бригади, співпраця з якими жодним чином не оформлюється. Організатор такої бригади отримує замовлення у вигляді фотографій та описів дерев, наприклад, «Каштан біля погребу за рогом будинку» або й просто усно «Ось звідси і до кінця алеї». Якщо йдеться про кронування дерева, то вимоги до обрізки не обговорюються, а після виконання ніхто не перевіряє, як саме було обрізане дерево. 

Чому ж пильщики обпилюють дерева «під стовп»? Пояснення дуже просте і брутальне: бо їм за роботу нічого не платять, їхній заробіток – це вся випиляна деревина, яка потім продається як дрова. Тому пильщики зацікавлені спиляти якомога більше. Додатково на якість послуги негативно впливає те, що такі бригади не навчені кронуванню дерев, а також те, що немає вимог і ніхто не контролює результат. 

У випадку мого співрозмовника бригада не визначала сама, які саме дерева треба спиляти чи кронувати, це робив спеціальний «оцінщик», який навіть не належав до органів міськради, не кажучи вже про участь у спеціальній комісії. Часом бригаді надавали копії актів обстежень дерев, з якими вони вели роботу, проте ніколи – ордери (тобто документ, що дозволяє конкретному виконавцю виконувати роботу).

Одночасно переможець тендеру залучав до праці кілька бригад, яких і бачили містяни по всьому Харкову і які вміли швидко зникати у випадку уваги до своєї роботи.

Тут не йдеться про роботу зі створення безпечного міста, де видаляють аварійні дерева, обрізають сухі гілки, що справді необхідно. Натомість усю цю діяльність ведуть просто для того, щоби під виглядом роботи «освоїти бюджет». Саме так відповіла на питання мого співрозмовника про сенс цієї роботи людина, яка замовляла послуги  в бригади пильщиків. 

Однак місто залишається без дорослих дерев… І це не можна залишати просто як є.

Що з цим робити

Здавалося б, усе не надто складно, адже закони України таки прописують певні «правила» в цій «грі» за назвою «Чиє дерево і хто йому господар». Зокрема, регламентує, в яких випадках дозволено видаляти насадження, які мають бути документи в рубачів дерев у місті, вказує, як порахувати відновну вартість спиляного і дозволяє у випадку сумніву в законності дій викликати поліцію.

Харківська екогрупа «Печеніги», яка присвячує вдосталь часу захисту довкілля Харкова та Харківщини від протиправних дій, розробила інструкцію дій на випадок, якщо ви стали свідком спилювання дерева в нашому місті. Спираючись на цю інструкцію, я дозволю собі сформулювати свою версію порядку дій, додавши зауваги з власного досвіду та з повідомлень екоактивістів та екоактивісток Харкова.

Спочатку важлива теорія:

Ви маєте право ознайомитись із документами, які супроводжують видалення чи кронування дерев, на підставі того, що всі роботи з благоустрою здійснюються за податки мешканців міста (тобто наші гроші). 

У виконавців робіт має бути два документи: по-перше, акт обстеження зелених насаджень, в якому саме конкретні дерева (орієнтуйтеся на породу і адресу) визнано незадовільного стану або такими, що потребують обрізки, а по-друге, ордер на видалення дерев (документ, що посвідчує право конкретної організації виконувати роботи). Досвід показує, що акти в Харкові рубачам стали надавати (я особисто бачила ксерокопію реального акта, що вже, загально кажучи, незадовільно з погляду закону, бо на документі бракувало «мокрої» печаті), але ще нікому не вдавалося побачити ордер.

Такий вигляд має акт обстеження зелених насаджень.
Такий вигляд має акт обстеження зелених насаджень.
Такий вигляд має акт обстеження зелених насаджень.
Такий вигляд має акт обстеження зелених насаджень.

 

ІНСТРУКЦІЯ, ЯК ПОДАТИ ЗАЯВУ В ПОЛІЦІЮ

1. Запитайте у виконавців робіт, яку організацію вони представляють, хто уповноважив їх на роботи, і попросіть підтвердити їхні слова документами – актом та ордером. Будьте ввічливі в розмові, адже все може бути в порядку!

МОЖЛИВИЙ позитивний НАСЛІДОК цього кроку: якщо ці рубачі – браконьєри, вони заберуться геть, не чекаючи на поліцію, хоча і можуть грубо поводитись.

Опубліковано Іриною Кравченко Понеділок, 19 жовтня 2020 р.

 

До речі, цей крок не обов’язковий: насправді, якщо немає інформаційного стенду та огородження території дій, кожен охочий може звертатися до поліції, щоби вона перевірила, на якій підставі проводяться роботи.

2. Якщо документів немає на руках (відмовки «Вони у бригадира, а той відійшов» або «Ми працюємо за заявкою мешканців» не беріть до уваги, це не має законної сили) або якщо виконавці роблять не те, що в них написано (навряд чи ви зможете перевірити справжність підпису чи оскаржити адекватність дати обстеження, тож орієнтуйтеся на здоровий глузд, що обрізка не може означати спилення, зіставляйте кількість, породу і місце розташування), або якщо акт та ордер не показують – викликайте поліцію з вимогою перевірити документи у виконавців робіт. На мій погляд, не має сенсу закликати виконавців бути чесними чи погрожувати їм. Просто дзвінок у поліцію, адже це її робота.

МОЖЛИВИЙ позитивний НАСЛІДОК: своєю увагою ви стаєте на заваді порушення, відкладаєте його вчинення прямо зараз. Існує багато повідомлень, коли така увага спричиняла видозміну робіт: виконавці пиляли менше дерев, ніж було заявлено в акті, замість видалення обрізали гілки.

3. Якщо ордеру немає, а  є тільки акт, то це теж підстава зателефонувати в поліцію. Адже хто сказав, що виконавці цей акт не поцупили десь?

4. ЯК ПРАВИЛЬНО ВИКЛИКАТИ ПОЛІЦІЮ:

а) дзвоніть 102 і викладайте суть звернення;

б) запитайте в оператора номер, за яким зареєстроване ваше звернення, – це допоможе оскаржувати порушення з боку поліціянтів (наприклад, якщо вони взагалі не приїдуть) і надасть ваги самому зверненню, адже так ви покажете себе як людину, яка знає свої права;

в) екогрупа «Печеніги» радить вимагати від оператора викликати і слідчо-оперативну групу (СОГ), яка, власне, має право складати документи про порушення, на відміну від поліції, що зможе тільки взяти у вас заяву та пояснення;

г) бажано записати виклик на аудіо;

ґ) якщо поліція не з’явилася впродовж 20 хвилин, викликайте вдруге, а якщо доведеться, то кілька разів аж до приїзду. Якщо будуть пропонувати дзвонити у відділ – записуйте телефон і дзвоніть. Активність у цьому випадку зменшить час очікування до прийнятного.

5. Треба бути готовими пояснювати поліціянтам, що причиною виклику є необхідність перевірити документи (і які саме) в рубачів, бо поліція може цього не знати. Загально кажучи, поліцію має цікавити вже той очевидний факт, що виконавці працюють на об’єкті без належного огородження й інформаційних матеріалів, але зазвичай її це не бентежить. Новий челендж, у якому активні мешканці опиняються на цьому етапі, – це відмова поліції показувати переглянуті нею документи виконавців. У такому разі варто нагадувати, що зелені насадження – це суспільне майно, їх утримують на кошти містян, зокрема ваші, і що ви зазначите цю відмову в поясненні. Якщо ж поліція вперто не показує документи, то викладаємо цей факт у поясненні.

6. Ви маєте право фіксувати на фото та відео все, що відбувається. Навіть якщо ви не плануєте самотужки використовувати ці матеріалі, зібране вами може допомогти іншим виробляти нові ефективніші стратегії (звісно, якщо ви поділитеся своїм досвідом, наприклад, у профільних групах соцмереж).

7. Якщо СОГ не була викликана до цього моменту, екогрупа «Печеніги» радить наполягати на її виклику (викликатиме наряд поліції), а самим не поспішати складати заяву й пояснення до її приїзду. Якщо звучить категорична відмова викликати СОГ, то це потрібно згадати в поясненні.

8. У заяві необхідно коротко викласти, як ви – не поліція! – бачите суть події та вказати, чого ви хочете від поліції (зазвичай «знайти та притягнути до відповідальности винних у цьому порушенні»). У поясненні належить максимально докладно описати подію. Якщо були порушення з боку поліції, то на це варто вказати в поясненні. Поліція повинна або надати бланки заяви та пояснення, або пояснити, як їх написати.

9. Після складення заяви і пояснення запитайте і запишіть номер, за якими вони зареєстровані, а також сфотографуйте їх.

10. І найцікавіше: якщо наряд нічого не робить – викликайте наступний! Усі виклики фіксуються в єдиній системі, тому якщо на ситуацію, за якою вже виїхав один наряд, викликають наступний, то першому наряду дістанеться на горіхи. Нещодавні повідомлення свідчать, що таким чином можна відносно безболісно досягти уваги поліції до проблеми.

11. «Печеніги» радять: щоби поліціянти поводились адекватно, варто весь перебіг подій фіксувати на відео чи хоча б на аудіо. Коли правоохоронці виконують свої обов’язки, вони представляють державу, і тут немає місця для їхньої особистої приватности.

12. За кілька днів після виклику зателефонуйте до райвідділу і поцікавтеся, як просувається справа така-то (а номер ви ж записали).

Опубліковано Іриною Кравченко Пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

 

Звісно, така діяльність потребує певної відваги, особистих зусиль і чималої психологічної стійкости, зокрема стійкости щодо тих містян, які воліли б одноосібно вирішувати долю окремих дерев. Проте живемо в місті, де так багато людей, що рішення про зелені насадження не можуть ухвалюватися на рівні «комусь (сусідці, браконьєру, чиновнику) так захотілося». 

Викладена інструкція не лікує порушення правил одним махом. Та й самі правила потрібно вдосконалювати. Проте користування цією стратегію лікує від відчуття безправности, а також від самої несправедливости. Активна увага до потенційних або фактичних порушень – це і є спротив, який не буває даремним.

Матеріал опубліковано в межах програми Local Media Innovations, що її реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у межах Transition Promotion Program. Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Теги:

#рубка дерев #екомісто