27 років тому майже 95% книжкового ринку України наповнювалося російськомовним контентом. Тоді у Харкові з’являється невеличке видавництво, яке видає українську дитячу літературу з додатковими інтерактивами. Згодом воно виросло до масштабів великої корпорації, відомої як «Ранок».
Журналісти Ґвара Медіа поговорили з директором видавництва «Ранок» Віктором Кругловим про розвиток видавництва, роботу під час війни, інновації, ідеї та українське книговидавництво.
Розмова була записана в червні 2024 року, невдовзі після руйнівного обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у Харкові. Однак, через подальший наступ російської армії на півночі Харківщини, публікація була відкладена до сьогоднішнього дня.
Як видавництво просувало українську книгу
— Коли сюди привозили більшість книжок із Москви, ми хотіли робити для наших дітей українське. Основна ідея полягала в тому, щоб робити унікальний продукт. Наші перші книжки були зі звуковими модулями, хутром, або мали пазли чи відривні сторінки, наліпки або водяні розмальовки тощо.
Ми були першими, хто почав додавати інтерактиви до книг. Позаяк за освітою я фізик, мені дуже хотілося зробити вивчення природничих наук цікавим. Зазвичай для дітей математика, хімія та фізика здаються нудними. Так ми почали створювати підручники.
Зараз наші підручники з хімії та фізики перші за накладом — за ними навчаються більшість українських школярів, — розповідає Віктор.
Заохочення до читання українських книжок
Хоча основна місія видавництва — допомагати учням навчатися, проте «Ранок» також сприяє розвитку читання книжок в Україні. Зокрема, важким був шлях до продажу книжок в супермаркетах.
— Зараз усі звикли, що в супермаркетах продають книжки. А, скажімо, у 2000-х роках, коли вони лише починали відкриватися в Україні, такого не було. Доводилося ходити по крамницях та пояснювати менеджерам, що поруч із продуктами мають розміщуватися книжки. Це було дуже важко, — розповідає директор видавництва.
Віктор каже, що зараз в Україні дуже мало книгарень — не більше 500. Це зумовлено тим, що вони не виживають через високу орендну плату та не витримують конкуренції з магазинами одягу чи інших речей.
Проте видавець сподівається, що завдяки новому закону про підтримку книговидання та книгорозповсюдження, ситуація зміниться. Відповідний документ Володимир Зеленський підписав ще 18 червня. Завдяки закону українці віком від 18 років та батьки новонароджених дітей зможуть отримати сертифікати на купівлю книжок. Через позицію Міністерства фінансів відповідний закон досі не запрацював.
До речі, під час «ковіду», коли вводили сертифікати єПідтримка, спочатку пропонувалося, щоб вони діяли лише для кінотеатрів та спортзалів. Тож видавництво «Ранок», разом з українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів, доводило Міністерству економіки важливість книжкової галузі.
— Навіть для мене було несподіванкою, що 60% людей використали сертифікати для купівлі книжок. Це показало, що книжки потрібні. Те, що їх не купляють — питання фінансів. Тому важливо говорити про наповнення бібліотек, — зазначає Віктор.
Також видавництво Ранок було залучене до форуму «Українська книжкова революція», де представники книговидавничого бізнесу, громадськості та народні депутати координували зусилля з метою формування незалежного та життєздатного українського книжкового ринку. Так були створені законодавчі ініціативи про обмеження на ввезення та розповсюдження видавничої продукції Росії, Білорусі та тимчасово окупованої території України, а також розвиток українського книговидання.
— Загалом, задля розвитку нашої ідентичності, нам важливий будь-який український культурний продукт. Росіяни це добре розуміють. Коли вони заходили до Куп’янська чи Херсона — першим ділом викидали та спалювали українські книжки зі шкіл та бібліотек. Потім завозили літературу зі своїми імперськими наративами та заповнювали інфопростір російськомовним контентом.
Для нас так само важливий і театр, презентації, виставки. На жаль, Харків має дуже мало захищених майданчиків для таких речей. Проте якщо подія якась відбувається, то все заповнено вщент. Згадайте, як торік у грудні відкрили «Книголенд» у Харкові. На відкриття приїздив Сергій Жадан. Люди стояли не лише всередині, а і ззовні, — каже директор «Ранку».
Як ви ставитеся до книжкових поличок з українською літературою за кордоном?
— Класна ініціатива! Головне, щоб наші українці знали про це та поширювали інформацію в спільнотах. Чим більше нашого культурного продукту буде — тим краще.
Ще кілька років тому на книжкових виставках російських стендів було більше, ніж українських. Зараз РФ не допускають до таких культурних подій, проте тоді було видно, скільки ворог інвестував грошей у свою присутність у закордонні ярмарки та події. У європейських головах досі є думка, що Росія — «велика культурна держава». Ми тільки починаємо з’являтися в них ментально. Нам треба це закріплювати та пояснювати, що Україна — це незалежна країна, яка має бути, — зазначає Круглов.
- Українська книжкова поличка — це ініціатива започаткована під патронатом Олени Зеленської. Вона має на меті розвиток української культури в усіх куточках планети. Проєкт передбачає поширення української літератури в оригіналі та перекладах у провідних бібліотеках світу. Станом на 10 червня до ініціативи приєдналися 50 країн.
Видавництво «Ранок» зараз
Як війна вплинула на вашу роботу?
— Коли почався карантин, ми думали: це найгірші часи. З початком повномасштабного вторгнення я зрозумів, що ми просто не знали із чим порівнювати. Тоді я побачив ризик, що книжки можуть бути знищеними. Перше, що ми зробили — роздавали літературу дітям у метро, бомбосховищах та лікарнях, щоб хоч якось розважити малечу та відвернути увагу від реальності. Ми десятки тисяч книжок роздали.
Потім відправили файли книг за кордон, щоб там надрукувати та роздати безкоштовно біженцям. Ми розуміли, що дітлахам потрібно продовжувати навчання, а в Європі дуже жорстоке регулювання авторського права, тож ми надали доступи на вільне використання файлів наших підручників, підписали спеціальні угоди з партнерами майже з усіма країнами Європейського Союзу.
Зараз ми всі розкидані по світу. Багато, хто живе в Харкові, Києві, Львові, за кордоном. З однієї сторони — дуже важко так працювати, а з іншої це цікавий досвід.
Ми вирішили якмога більше висвітлювати та просувати українську книгу. Ми активно беремо участь у міжнародних виставках, фестивалях. Виявилося, що на нашу книжку є великий попит. За 2023 рік ми експортували понад 100 тисяч українських книжок за кордон.
Як видавництву вдається працювати в Харкові під час обстрілів?
— Важко. Я пропонував нашим співробітникам поїхати звідси. Хтось принципово не хоче, бо тут батьки, домашні улюбленці, дім. Це викликає повагу. Водночас спеціалісти роблять неймовірні речі. Коли у березні-квітні почалися «блекаути», вони працювали вночі — для роботи під’єднували автомобільний акумулятор. Коли не було зв’язку, ми підтягнули до непрацюючої вежі мобільного оператора свій генератор, щоби працювати. Усі жителі на Олексіївці теж завдяки цьому отримали зв’язок.
Ми постійно намагаємося викручуватися. Перебудували всі виробничі процеси: книжки зберігаються мінімум на чотирьох складах, постійно робимо резерви, налаштували систему, щоби легко було перемикатися між інтернет-магазинами та складами.
Мені дуже приємно отримувати душевні відгуки від замовників, що попри відсутність світла в Харкові, видавництво працює дуже оперативно.
Тобто зараз, навіть якщо будуть обстріли, чи буде знищений один чи кілька складів, наша система налагоджена так, що ми зможемо продовжувати свою роботу.
Наприклад, після влучання по харківській друкарні «Фактор Друк» згоріло багато наших книжок. Там був готовий наклад підручників для сьомого класу, які ми збиралися наступного дня вже відправляти до школи. На жаль, усе було пошкоджено, але в нас збереглися електронні файли, які важко просто взяти та видалити. Завдяки файлам ми змогли надрукувати необхідний наклад, але уже за власний кошт.
Я не думав, що колись доведеться так працювати. Раніше більшість процесів виконувалися набагато легше. Зараз, аби увесь механізм рухався, доводиться докладати набагато більше зусиль.
Читайте також: Росія знищила найбільшу друкарню в Харкові: наслідки для українського книговидавництва
Але, мабуть, найбільша проблема — наші співробітники, які психологічно втомлені. Це вже третій рік війни й кінця не видно. Ми намагаємося підтримувати психологічну стійкість. Це найважче, бо й нервові зриви, і стрес є у всіх нас.
Знаєте, що мене надихає? Що в нас 23 співробітники захищають Україну, усі живі, є поранення, але головне, що живі. Ми розуміємо, що порівняно зі спаленими книжками — життя людей — найдорожче. Поки живуть наші люди, ми відновлюватимемося та працюватимемо.
Який у вас зараз тираж книг на рік?
— За минулий рік ми видали понад 4 мільйонів книжок та майже 600 назв. Тобто під час війни щодня виходило по дві нові назви. Це хороший результат. Хотілося б ще більше, але нас стримує обмеження полиць у книгарнях (сміється).
До речі, є така кореляція між кількістю книжок і розвитком країни. Наприклад, у Китаї, Британії, Німеччині, Америці видається понад 100 тисяч назв на рік. У нас лише 15–20 тисяч. У Німеччині — 4,3 книжки на людину. Однак навіть у довоєній Україні видавалося менше однієї книжки на жителя. Тобто нам треба в п’ять разів більше працювати, щоб досягти такого рівня — це впливає на розвиток країни, на економіку.
«Привид Києва» та благодійні продажі
Торік «Ранок» видав книгу «Привид Києва» японського мангіста [манга — різновид японських коміксів — ред.] Мацудо Джюко.
— Я дізнався про неї з новин BBC і вирішив звернутися до автора, щоб опублікувати. Ми видали її та зібрали понад 4 мільйони гривень, які потім відправили на ЗСУ. Ще 10 книжок підписав генерал Залужний. Їх повезли на аукціон за кордон і там ще зібрали грошей для військових. Потім мангіст намалював ще твір про харківських рятувальників «Загін сміливців». Це неймовірно, коли людина, яка живе на іншому кінці світу, розповідає історії про наших героїв, — каже Віктор.
Як, на вашу думку, треба розвивати бібліотеки?
— До нас звертається величезна кількість бібліотек із проханням пожертвувати їм книги. На початку ми так і робили, але потім вирішили, що співпраця має бути у дві сторони. Тож пропонуємо бібліотекам, придбати в нас літературу на певну суму, а ми обіцяємо подвоїти кількість книжок. Тобто, якщо бібліотека знайшла 3 тисячі гривень, ми надамо книжок на 6 тисяч, якщо знайде 15 тисяч — надамо на 30 тисяч гривень.
Мені було прикро, що минулого року в громадах були великі гроші за рахунок ПДФО [податку на доходи фізичних осіб — ред.]. Гроші залишалися на місцях, але на них ремонтували стадіони, перекладали бруківку. Ми закликали бібліотекарів звертатися до голів громад і просити виділити кошти на книжки.
Бібліотекарі активно в це включилися. Ми розуміємо, що нам треба показати людям, як треба діяти.
Про плани, новації та штучний інтелект
Розкажіть про найбільші перемоги видавництва
— «Ранок» — інноваційне видавництво, тому багато , що ми робили — було вперше в історії українського книговидання, — говорить Віктор. — Ми перші почали робити підручники європейського великого формату, вводити в підручниках QR-коди та електронні додатки. Зокрема, у підручниках для сьомого класу в кожному параграфі є три–чотири хвилинних відео з відомими людьми, щоби дітям було цікаво.
Ми перші почали виробляти книжки з екопаперу. Оскільки в Україні мало лісів, ми хотіли виробляти папір із пшеничної соломи, бо згідно з нашим дослідженням, багато соломи викидається в поля, що небезпечно для екології. Хоча в нас не вийшло робити книги з соломи, бо якість була погана, та ми все ж змогли знайти формулу якісного та екологічного паперу, виробленого з вторсировини.
Ми отримали диплом книги «Рекорди України» у 2022-му році. Ми видали першу книгу написану штучним інтелектом і ним же проілюстровану — «Хочу на Марс». Для нас це був цікавий експеримент, щоби подивитися як працює ШІ. Одразу хочу заспокоїти, що людина пише краще ніж нейромережі.
Які у вас далі плани у видавництві?
— Цьогоріч підручники ми також видамо, крім паперового, ще й в електронному форматі, адже це важливо в тому числі для харківських школярів, які навчаються онлайн або за кордоном. Ми також розробляємо інтерактив до підручників, щоби можна було й на тести відповісти і вправи виконати.
Наступний крок — хочемо «докручувати» до підручників штучний інтелект, щоби підручник сам регулював складність подачі інформації.
Ще хочемо реалізувати телеграм-канал для розумних батьків. Там розповідатимемо як виховувати дітей, давати «лайфхаки» коротесенькі. Ми розуміємо, що діти наше майбутнє, й у них треба вкладати цінності, — розказує Віктор.
Також на Книжковому Арсеналі цьогоріч представили ще один проєкт від «Ранок» — «Readberry» — книги для підлітків — молодих дорослих читачів.
— Оскільки ідея видавництва була в тому, щоб створювати книжки в першу чергу для наших дітей, то ми починали все з дитячої книжки та підручників для школярів. Але ми ростемо разом із нашими читачами. Тож ми вирішили презентувати імпринт «Readberry», який буде спрямований на молодих дорослих, young adult, — доповнює видавець.
Що ви хотіли зробити кращим у роботі «Ранку»?
— Дизайн книжок, — каже Віктор. — Та видавати більше українських авторів. Тому що в нас зараз дуже багато перекладеної літератури, а хотілося вітчизняної. Країна знає умовно 10 імен, а треба знати сотні українських сучасних авторів.
У нас є ідея створити Академію «Ранок» для видавничого бізнесу. Щоб навчати письменницької майстерності та видавничої справи, й таким чином розширювати «пул» авторів та видавців.
Також хотілося б експортувати мінімум мільйон книжок за кордон щорічно, аби кожен українець, який зараз виїхав з України, міг отримати хоча б по одній книзі на руки. Щоби не забувати зв’язок із домівкою. Це особливо важливо для дітей. Навіть якщо вони вирішать навчатися за кордоном або залишаться там жити, вони все одно залишатимуться українцями, тому просуватимуть наші інтереси в майбутньому.
Це може бути перспективне майбутнє, бо всі будуть за Україну. Наші діти можуть стати європейськими політиками, а частина приїде в Україну відбудовувати її. Це класна історія, тому ми маємо через книжки тримати зв’язок із ними.
Розмова про натхнення та методи роботи
Як ви обираєте книжки, які друкуватимете?
— По-перше, інтуїція. Ти ніколи не передбачиш, чи стане ця книга бестселером, чи ні. Ми дивимося на світовий досвід, на тренди, вподобання. Зрозуміло, що це і хист наших паблішерів, які дивляться на художню цінність тексту. Це дуже важко. Я схиляю голову перед тими людьми, які можуть писати. Розкажу вам історію. Якось я їхав у відрядження разом із нашою редакторкою. Ми заговорили про одного письменника. І вона мені так добре його описала, що я подумав, що вони знайомі особисто, а виявилося, що вона ніколи не зустрічалася з ним і описала завдяки творам, які написав автор.
Де ви знаходите натхнення?
— У нашій команді. У нас багато закордонних партнерів. Ми працюємо з багатьма видавництвами, західними компаніями. Мабуть, завдяки такій комунікації й з’являються ідеї.
І ще — це книжки. З них береться багато чого. Я одночасно читаю шість-сім книг. Хотів ще більше, але часу не вистачає.
Підтримка міжнародної спільноти та місцевої влади
Чи відчували ви підтримку від міжнародної спільноти?
— На початку широкомасштабного вторгнення було дуже багато листів та дзвінків із питаннями про допомогу. Ми всім давали єдиний рахунок для допомоги Україні. Міжнародна спільнота десятки тисяч євро перераховувала на рахунки Нацбанку.
«Ранок» у перші дні повномасштабного вторгнення заплатив усі податки на рік уперед. Ніхто не знав, що буде далі, тож я дав таку команду, щоб домогти країні стабілізувати фінансову систему. І не тільки ми так зробили, я спілкувався з іншими підприємцями, тоді навіть уряд хвалився, що зібрали рекордну кількість податків. Це все завдяки бізнесу та свідомості громадян.
Які зараз проблеми ведення бізнесу в Харкові?
— Окрім обстрілів — невизначеність. Дуже складно щось планувати. Якщо раніше ми могли планувати на 3–5 років, то зараз горизонт планування скоротився до кількох місяців чи кварталів, але з кількома сценаріями — найліпший та найгірший — та план дій до них.
Банки відмовляються кредитувати бізнес у Харкові, бо не хочуть ризикувати. Те саме страхування — спалені книги на Фактор Друк ми своїм коштом відновлюватимемо, оскільки страхові компанії відмовляються страхувати.
Також проблемою є відсутність кваліфікованих кадрів. Люди виїхали з міста чи країни, а хтось мобілізувався. Ще впливає психологічний стан, бо працівники хвилюються за рідних, які можуть перебувати в небезпечних місцях. Мені здається, що в Харкові не вистачає культурного продукту, щоб люди мали можливість розвантажитися.
Як влада може посприяти покращенню цих умов?
— Робити системні речі на підтримку бізнесу. Наприклад, військове страхування. На жаль, його немає. Хотілося щоби було пільгове кредитування, тому що теоретично ми могли б купити додаткове обладнання, але це ризиковано для нас і партнери вимагають одразу передоплату. Було б круто, якби були пільги для бізнесів на прифронтових територіях.
Це важливо, бо бізнес — це податки. А податки допомагають утримувати інфраструктуру міста та області. Тому бізнес треба підтримувати, зокрема, книжковий. Адже це й культура, й бізнес.
Про розслідування щодо завищенних цін видавництва «Атлант»
Під час підготовки інтерв’ю з Віктором Кругловим журналісти NGL.Media опублікували розслідування, де за останні два місяці Інститут модернізації змісту освіти уклав 83 угоди на видання підручників з «Атлантом» на суму майже 163 мільйони гривень.
Зазначається, що всі договори уклали без оголошення тендерів і нібито за «завищеною вартістю» примірника. Після публікації в Міністерстві освіти й науки пообіцяли провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти.
Віктор Круглов є співзасновником видавництва «Атлант», тож прокоментував ситуацію.
За його словами, медіа допустило масу маніпуляцій. Зокрема, чинним законодавством публічні закупівлі, які потребують захисту авторських прав проводяться без відкритих торгів. Підручники для людей з особливими потребами підпадають під ці критерії.
Щодо вартості підручників, то Віктор зазначає, що автори дослідження не враховують складність подібних проєктів та ситуацію на ринку, а саме: сезонне навантаження, яке припадає на літній період, руйнацію друкарні «Фактор-Друк», змінність цін від накладу видання, терміновість замовлення, технічну складність виконання підручників, відключення світла, через які в друкарні довелося купувати генератори, а працівникам — виконувати роботу понаднормово. Крім того, за словами Круглова, вперше за всю історію неналежної України діти з особливими потребами отримали вчасно підручники та була зруйнована монополія на ринку подібних видань.
Офіційну заяву видавництва «Ранок» щодо розслідування можна прочитати за посиланням.
Оновлення від 16 вересня 2024, 15:46 – уточнено дату запису розмови та дату публікацію на початку матеріалу.
Читайте також
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
