Жоден регіон України не оминули російські атаки. У квартирі чи власному будинку майже неможливо захиститись від ракети. За рік у Харкові та області внаслідок обстрілів було зруйновано близько 18 тисяч будівель, а загинули понад 1700 мирних жителів.
«Від голови адміністрації я дізнався, що на території Північної Салтівки немає жодної будівлі, яка б не постраждала від обстрілів», — каже Анатолій Безсонов, співзасновник проєкту Relive.
Дроти, вимикачі та бригада волонтерів — стільки знадобилося команді проєкту Relive для того, щоб почати процес переоблаштування закинутих підвалів Харкова. Вони прагнуть створити комфортні та безпечні укриття для людей.
Relive — спільний проєкт благодійного фонду «Волонтерська» та Молодіжної ради Харкова з перебудови підвалів багатоповерхових будівель. Більше ніж 100 волонтерів обладнали 165 підвалів, в яких можуть розміститися понад 13 тисяч людей.
Макс Бурцев, співзасновник проєкту Relive, зустрів нас у хабі в оточенні коробок із продуктами, кролика та золотої рибки. Він готується до передачі гуманітарної допомоги деокупованим містам і селам Харківщини. Ми зустрілись із Максом, щоб дізнатись деталі реалізації проєкту Relive.
Як виникла ідея започаткувати проєкт з перебудови підвалів?
— Влітку зрозумів, що Харків вмирає: виїжджають люди й бізнес закривається. А я дуже люблю це місто і саме тут хочу жити разом із сім’єю, тож почав думати, що ми можемо зробити, щоб Харків став безпечнішим. Була насправді купа ідей, але найреалістичнішою виявилась саме перебудова підвалів.
«Ми не можемо закрити небо над Харковом або привезти сюди тисячі військових. Проте здатні зробити безпечнішими місця для перебування мешканців, коли місто перебуває під обстрілом».
Тоді ми все обміркували й вирішили: в нас є закинуті підвали, але немає достатньої кількості бомбосховищ. Можливо, якщо ДСНС і міська влада дозволять переобладнати приміщення, то ми зможемо втілити ідею в життя. Згодом звернулись до Молодіжної ради Харкова, наших добрих друзів, які сказали, що в місті є купа давно закинутих підвалів. Якщо їх перебудувати за стандартами ДСНС, то вони виконуватимуть функції тимчасових бомбосховищ.
Ми переоблаштували декілька тестових підвалів, потім, коли налагодили процеси, зрозуміли, що проєкт дієвий. Поставили собі певну планку — прагнемо перебудувати підвали для 100 тисяч мешканців.
«Ми перебудували 165 підвалів. Я не знаю, чи вплинуло це на відчуття безпеки у Харкові, але наразі місця достатньо для тимчасового перебування понад 13 тисяч людей».
Чи виникали у вас проблеми із бюрократичними питаннями?
— Проблем не було, місто навпаки дуже за, щоб підвали були перебудовані й мешканці мали більше простору для тимчасового перебування під час повітряних атак.
Як ви збирали бригади волонтерів?
— Цим займалась Молодіжна рада Харкова: вони мають багато зв’язків з різними організаціями, часто до них приходять люди, щоб знайти роботу. Також були контакти волонтерів, з якими вони співпрацювали раніше, згодом люди долучалися в процесі роботи. Мені здається, для декого це певним чином стало терапією: коли людина розуміє, що вона може бути корисною, їй простіше переживати біль війни.
Які є етапи перебудови? З чого ви починаєте роботу?
— З матів (посміхається). На більшість підвалів всі давно забили, тож вони брудні, подекуди з купами сміття. Там немає буквально нічого: ні електрики, ні води, ні вентиляції. Тому коли ми заходимо до підвалу, першим етапом є вивезення сміття, далі — протигрибкова обробка. Наступні етапи — проведення електрики та вентиляції, встановлення розеток, згодом — за можливості, унітазів і рукомийників. Потім йде підготовка піддонів на випадок, якщо людям у підвалі доведеться ночувати.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Середня вартість переоблаштування підвалу становить близько 1000 доларів. Сума може варіюватися в залежності від стану приміщення. Більшу частину коштів витрачають на техніку й матеріали, інше — транспортні розходи і харчування бригад.
Як ви залучали кошти для реалізації проєкту?
— Завдяки партнерам, з якими ми вже працювали: фонди «Разом для України» та Nova Ukraine. Між нами встановлені довірливі стосунки завдяки попередній співпраці, тож потрібно було лише презентувати проєкт і пояснити, чому саме він дуже важливий для Харкова. Так воно й пішло.
Чому ви поставили проєкт на паузу?
— По-перше, ситуація в Харкові дещо змінилася: зараз обстріли відбуваються не так часто, як це було влітку або восени. По-друге, тому що зараз є більш пріоритетні напрямки, тобто допомога деокупованим територіям. І, по-третє, змінилося ставлення харків’ян до ракетних атак: більшість містян замість того, щоб спускатися до бомбосховища, йдуть, наприклад, за кавою до кафе. Тому ми ухвалили рішення ці кошти витратити туди, де зараз багато нагальних проблем — на Куп’янськ, Вовчанськ та інші населені пункти. Там допомагаємо генераторами. Навесні плануємо відновити роботу, але в Харкові зараз достатньо тимчасових бомбосховищ для людей, які хочуть почувати себе в безпеці. Всі локації позначені на інтерактивній мапі, яку я нещодавно створив.
Як люди дізнавалися про розташування тимчасових бомбосховищ до появи інтерактивної мапи?
— На кожній локації є інформаційні таблички, вони розміщені не лише на дверях бомбосховищ, а й на під’їздах. Та й коли йде робота з перебудови підвалу, а це щонайменше три дні, люди бачать нас і розповідають сусідам або знайомим.
Реалізація проєкту: проблеми та рішення
Ми поїхали перевірити переобладнані підвали зі співзасновником Relive Анатолієм Безсоновим. Він розповів про те, з якими проблемами стикнулася команда під час реалізації проєкту.
Які райони під час перебудови підвалів були в пріоритеті?
— Спочатку ми зосередились на тих районах, які часто обстрілювали або могли потенційно попасти під обстріли. Департамент житлово-комунального господарства надавав нам адреси підвалів, туди їздили майстри, щоб з’ясувати, чи придатні вони для перебудови. Деякі були затоплені, тож їх ми не брали в роботу — шукали приміщення в інших будинках району.
Ви кажете, не було бюрократичних проблем. А з якими проблемами ви зіткнулися під час реалізації проєкту?
— З блохами (посміхається). Були випадки, коли ми із майстрами виходили з підвалів з покусаними ногами. Цю проблему згодом вирішили — почали надягати спеціальні костюми. На початковому етапі припускалися багатьох кумедних помилок, як от, наприклад, зробили одного разу кабінку туалету без дверей. Потім, звісно, все виправили.
Інша справа — люди. Дехто не пускав у підвал, бо вважав нас диверсантами. Я пояснював, що ми насправді волонтери, які приїхали переобладнати підвал. Дехто з мешканців виклика́в поліцію, але у нас був дозвіл на перебудову, тому проблем із законом не виникало. Але якщо люди й тоді були проти, то ми їхали на іншу локацію.
Чи стало комфортнішим перебування мешканців у підвалах?
Двері переобладнаних підвалів зачинені, оскільки мародери крадуть із приміщень дроти або інші дрібні речі. Анатолій відмітив, що команда Relive, по можливості, надає мешканцям потрібні деталі, коли попередні цуплять. Біля сховищ розміщені таблички із контактами жителів, до яких можна звернутись, якщо виникне потреба скористатись переобладнаним приміщенням під час повітряної тривоги. В деяких підвалах відсутні місця для сидіння, тож люди користуються своїми стільцями або кріслами. Ми запитали у мешканців, чи стало їм комфортніше перебувати у підвалах.
Олександр, мешканець будинку
«Пів року тому переобладнали підвал, до цього перебувати тут було складно через сміття, відсутність світла й можливості зарядити телефон. Зараз розеток достатньо, щоб ними могли скористатися декілька людей».
Любов Миколаївна, мешканка будинку
«Зараз я рідко буваю у підвалі, оскільки обстріли відбуваються не так часто. Сусіди теж рідше почали спускатися.
Раніше ми приходили сюди частіше. Поки не було світла, спускались зі свічками, стільцями, ковдрами. Щось із речей тут так і залишилось. Наприкінці літа чи на початку осені переобладнали підвал — тоді стало краще».
Юрій, мешканець будинку
«Тут всюди лежали брухт і пил, через який у дітей починалася алергія. Перебувати у підвалі довго було майже неможливо. Восени волонтери все розчистили, провели воду й електрику, тому знаходитись тут стало набагато комфортніше».
Як переоблаштувати підвал самостійно?
«Укриття у нас взагалі не було готове на початку повномасштабного вторгнення. Дехто підготував тривожні валізи з їжею та ліками, але більше декількох годин ми тут все одно не могли перебувати», — поділився мешканець будинку Юрій.
Найпростіше укриття має забезпечувати можливість людям безперервно перебувати в ньому не менше 48 годин. Підготували гайд для тих, хто хоче переобладнати підвал самостійно.
- приберіть приміщення від сміття, позбудьтесь зайвих речей;
- укріпіть двері та віконні отвори;
- встановіть резервуари та/або пляшки з питною (2 л на добу для однієї людини) та технічною водою;
- перевірте справність електромережі, освітлення та вимикачів;
- облаштуйте місця для сидіння (лежаки);
- створіть запас їжі тривалого зберігання на 48 годин для кожної людини, як-от: консерви, в’ялені та сушені продукти, енергетичні батончики тощо. Перевірте цілісність упаковувань, щоб їжа не зіпсувалась передчасно;
- підготуйте теплі речі та ковдри. Зберігати їх варто у водонепроникних контейнерах (чохлах, плівці);
- поставте виносні баки для нечистот зі щільним закриванням, якщо перебуваєте у неканалізованій будівлі або споруді;
- подбайте про вогнегасники в укриттях. Їх має бути не менше двох з масою заряду 5 кг;
- підготуйте запас інструментів для проведення демонтажних робіт у випадку руйнування: штикові та совкові лопати, лом, сокира, пилка по металу, молоток тощо;
- забезпечте приміщення аптечкою для надання долікарської допомоги. В ній мають бути протизапальні, антисептичні (перекис водню, йод), знеболювальні, жарознижувальні, протиалергічні та адсорбувальні (при отруєнні) засоби, серцеві препарати, джгут, бинт, вата;
- по можливості змонтуйте електророзетки та автономне електроосвітлення від акумуляторів.
Якщо маєте дітей, завчасно зберіть для них «антитривожну валізку» з іграшками, папером, кольоровими олівцями та настільними іграми. Це допоможе малечі легше пережити стрес. Для тварин в укритті треба підготувати запас корму та миски для їжі й води. Із собою варто взяти переноску та/або повідець, аптечку, пакети для прибирання, сухі серветки та улюблену іграшку.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
Читайте також Історія розмовного клубу в Харкові: як мешканці міста опановують українську мову.
