Анатолій Рисцов обіймає посаду голови Богодухівського району вдруге: спочатку у березні 2020 року, коли почалася пандемія коронавірусу, потім — 26 березня 2022 року, вже під час повномасштабної війни, розпорядженням Президента України Володимира Зеленського повернувся у новий укрупнений район. Це сталося після зміни районування областей Верховною Радою. Тоді на Харківщині замість 27 районів в регіоні створили сім.
Частина Богодухівського району перебувала в окупації — це ті населені пункти Золочівської громади, які безпосередньо межують чи знаходяться близько до РФ. Золочів та навколишні села і нині щоденно потерпає від російських обстрілів, не даючи можливостей місцевим мирно жити та розвиватися.
— Зараз знаходимося на території Золочівської громади, яка потерпає найбільше від російської навали. Обстріли щодня. Якщо говорити про Богодухівський район, він складається з п’яти громад — Богодухівської, Валківської, Коломацької, Краснокутської та Золочівської. Населення громад до війни складало приблизно 128 тисяч жителів.
Маємо дуже багато переселенців — майже 64 тисячі людей, а загалом нині населення району складає 190 тисяч. У Богодухівському районі торік, коли масово приймали переселенців, це стало великим навантаженням на соціальні служби — працювали вдень і вночі, але з викликом справилися. Наразі є декілька приміщень, де живуть внутрішньо переміщені особи, але здебільшого люди селяться у приватні будинки.
Щодо інших громад району, там не спостерігаємо щоденних обстрілів. Хоча нещодавно були обстріли Краснокутської, Валківської та Богодухівської громад, де здебільшого потерпають об’єкти критичної інфраструктури та газодобувні. Ті громади зараз мають змогу розвиватися, тому що мають цьогоріч збалансовані бюджети.
Якщо брати Золочівську громаду, в самому Золочеві обстріли не так часто, але прикордоння серйозно страждає: Тимофіївка, Відродженівське, Лютівка, Одноробівка, Олександрівка та Окіп — усі ці села щодня під щільним артилерійським та мінометним вогнем. Працюють і ворожі танки, і САУ — все, що тільки є.
Наші хлопці тримають кордон, щоб ворог не мав змоги пройти на нашу територію.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Наразі у Золочівській громаді триває відбудова того, що постраждало внаслідок обстрілів. Готуємося до нового освітнього сезону, але це важко. У всьому районі в закладах освіти мало протирадіаційних укриттів і тих укриттів, які підпадають під норми ДБН. Готуємося, але думаю, що освітній процес з нового навчального року у нас буде здебільшого онлайн.
У Золочеві виділені кошти на протирадіаційне укриття в садочку, ще одне — у школі. Там були серйозні прильоти. Відновлюється ФСК, в Одноробівці торік відбудували двоповерхову будівлю, але там ще один поруч повністю зруйнований будинок. Готуємо ПКД [проєктно-кошторисну документацію – прим. авт.], щоби відбувати й цей дім. Він наполовину зруйнований.
Уже майже відбудували шляхопровід для опалювання, зробили дорогу — під’їзд до лікарні.
Усе, що стосується гуманітарної допомоги, повністю забезпечується. Кожна родина Золочівської громади хоча б раз на місяць отримує гуманітарку: це стосується і харчових продуктів, і непродуктової частини (наприклад, засобів гігієни).
— Підготовка шкіл до нового навчального року — це важливе питання, десь його хочуть відновити вже офлайн, у певних районах усе ж залишили дистанційне. Знаємо, що до Харкова ракета С300 летить 40-50 секунд — і вчителі можуть просто не встигнути спустити дітей в укриття. Як це відбуватиметься у Богодухівському районі?
— На останньому засіданні в раді оборони області було прийнято рішення: якщо освітній заклад має протирадіаційне укриття, яке підходить під норми ДБН, то освітній процес може бути розпочато офлайн або у змішаній формі. Йдеться про те, що навчання має відбуватися в укритті, тобто не в школі. Укриття має бути забезпечене всім для навчання і на таку кількість дітей, яка є в школі.
У Богодухівському районі 17 офіційних протирадіаційних укриттів, але є питання, чи всі вони будуть готові до початку навчального року. Зараз ми отримуємо відповіді від громад, яка кількість у них буде готова до онлайн, змішаного або офлайн навчання. Припустимо, в Золочеві та інших громадах йдуть ремонти, люди готуються. Далі ДСНС буде приймати, згідно з цим ДБН, кожен заклад. Якщо укриття готове, то громада вирішуватиме, яке навчання впроваджувати.
— За вашою інформацією, є 17 укриттів у навчальних закладах. Чи можете ви сказати, що з 1 вересня є шанс розпочати офлайн навчання?
— Не можемо підтвердити, тому що по кожному з цих 17 є питання від ДСНС. Там усе чітко. Не буде такого, що там трошки підмазати або тут підфарбувати — й все готово. Якщо роботи будуть виконані, тільки тоді з’являться протокол та розпорядження, що там можна проводити навчання.
— Чи хотіли б ви, щоб ваша дитина навчалася офлайн?
— Моя дитина живе в Богодухові. Загалом її можна привести до закладу, і діти навчатимуться в тому бомбосховищі. Є питання, як це відбуватиметься в зимовий період. Там повинно бути опалення. Тут дуже багато питань. Здебільшого ж дітей підвозять до навчального закладу, а хто нестиме відповідальність, коли, припустимо, ми в дорозі, дітей забрали й не дай Боже обстріл. Хто за це відповідатиме? На мій погляд, це не на часі, а далі уже мають дивитися голови громад.
Золочівська громада знаходиться в зоні обстрілу артилерії, так само половина Богодухівської громади — це 20-25 кілометрів. С-300 летить 30-40 секунд: ракета прилітає, і потім лише вмикається сигнал тривоги. Радитимемося з головами громад, звичайно, рішення буде прийматися по кожному освітньому закладу. Наприклад, у Золочівській громаді 11 навчальних закладів: відкриється два і все одно 9 продовжать навчатися онлайн. І навіть ті два під питанням.
— Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов розповідав, що на облаштування укриттів на Харківщині виділено 224 мільйони гривень. Яка частина з цієї суми піде чи вже пішла на Богодухівській район?
— 224 мільйони гривень з державного бюджету виділено на будівництво нових укриттів. Там зазначено, що йдеться не про реконструкцію. Ми обрали декілька опорних закладів та подали ХОВА, тепер вони мають вирішити, де будуватимуть з цих коштів. Кожна громада виділяла гроші, як, наприклад, ліцей у Краснокутську. Там гарний ремонт, але ж це лише одна школа. Тобто у Краснокутській громаді в єдиному закладі є бомбосховище. У всіх інших або найпростіше укриття, або його немає. Вони виділяють кошти на найпростіші укриття — бетонні споруди, які стоятимуть на території школи — але ж не забезпечують освітнього процесу. Лише якщо рада оборони прийматиме рішення, щоб навчальний процес був у школі, а укриття поруч з нею.
У Богодухові виділяли кошти на місцеві ліцеї, і я як голова фракції Слуги народу в міській раді брав у цьому участь. Робилися ремонти, але це все ще не дотягує до ДБН.
У Валківській громаді є центральний ліцей імені Масельського, де велике укриття, яке треба доводити до нормального стану, щоб там можна було розміщувати дітей і проводити навчальний процес.
На побудову укриття подали Козіївський ліцей, аби туди могли з’їхатися діти з територій навколо. Що стосується Валківської громади, подали навчальний заклад у Старому Мерчику. Подивимося, куди виділять ці кошти.
— Скільки попередньо може коштувати одне таке укриття?
— До 20 мільйонів гривень коштує укриття. Дивіться, у Золочівській громаді є село Довжик за 5 кілометрів від Золочева. Туди прилетіло дві ракети С-300. Це велика школа, але вона взагалі без укриття. Зараз приймається рішення, щоб виділити кошти держбюджету. На відновлення цієї школи та будівництво нового укриття попередньо кажуть про 17 мільйонів.
— Скільки коштів потрібно, аби укриттями забезпечити всі школи Богодухівського району?
— Маємо заклади як середньої, так і дошкільної освіти. Це рахується математично: у нас понад 50 навчальних закладів. Це великі кошти. Якщо маємо збудувати з нуля, тоді мінімум 10 мільйонів на один об’єкт. Дивіться, у нас 11 закладів освіти у Золочівській громаді, 18 — у Богодухівській, 18 — у Валківській, 3 — у Коломацькій, і 14 чи 16 — у Краснокутській.
Ніхто не думав, що буде війна в нашій країні
Спілкувався з представниками ДСНС: до 2017-го року ніхто не приділяв уваги протирадіаційним укриттям. Усі були на папері. Задача стоїть, щоб розрахувати так, аби все населення укривалося або в найпростіших укриттях, або в протирадіаційних. Такі розрахунки є: у нашому районі здебільшого приватні будинки, багатоповерхових домівок дуже мало. У приватних садибах є свої погреби, тому в Золочеві люди укриваються там.
— Ще однією серйозною проблемою регіону є замінованість. Як з цим у Богодухівському районі? Який відсоток замінований?
— Торік 12 вересня деокупували Турове та Макарове, частину Уд, Червону Зорю та Окіп і з 13 вересня почали розмінування території. Там постійно діє одна саперна група. Спочатку розміновували лінії електропередач та газові мережі. Залишилися Уди, але там небезпечно і вже немає населення. Зараз ця саперна група працює із заявками від населення або підприємців. Приватне житло на лінії електропередач розміновано, залишилися сільські угіддя та землі. Якщо брати числа, то це приблизно до 40,000 гектарів. Половину ще треба розмінувати. Маємо п’ятикілометрову зону біля кордону, яку в принципі не розмінуємо, тому що там є і наші мінні поля.
— Чи живуть у цій п’ятикілометровій зоні люди?
— Якщо взяти Тимофіївку, Відродженівське, Лютівку, дещо далі Олександрівка та Івашки, Перовське, станція Одноробівка — це більше ніж тисяча людей. Не кажу вже про Гур’їв та Сотницький Козачок, які прямо на кордоні.
Люди живуть без світла уже більше як рік — і ті, хто постійно там, вже звикли до цього. Їздять на машинах, набирають їжу і привозять. Місцеві знають, де можна і не можна їздити.
Був випадок, коли військовий вирішив декілька днів перепочити, взяв свою сім’ю та поїхав на кладовище. Прийняв рішення діставатися навпростець іншою дорогою — машина вибухнула, а він та жінка загинули, діти отримали поранення. Це була протитанкова міна.
Ще один випадок: волонтери поїхали, нікому нічого не сказавши. Не попередили військових і потрапили під обстріл. Пряме влучання з ПТУРу — і дві людини загинули. Їздити вздовж кордону небезпечно. Треба питати військового, чи можна туди потрапити, або взагалі краще не їхати.
— Чи бували там? Що кажуть місцеві?
— Їздили останній раз в Олександрівку та Лютівку. Місцеві вже звикли до цього. Вже розуміють, де вихід, а де — прихід. Усі, хто залишився, мають своє господарство: тримають курей, свиней та корів. Вони хочуть перемоги, щоб все якомога швидше закінчилося, не покидають домівки. Всупереч тому, що там постійні обстріли, люди сподіваються і якось тримаються, але це небезпечно.
Випадок був у Олександрівці, де людина торгувала у кіоску, потім вийшла додому поїсти, аж тут пряме попадання в кіоск. Це було десь два місяці тому.
— Чи є на цих територіях діти?
— Звичайно. Невелика кількість, але діти там є.
— Чи не думаєте про примусову евакуацією дітей? Знаючи кейси з евакуацією у Дворічній, пізніше у Вовчанську. Можливо, зверталися до начальника Харківської ОВА щодо цього?
— У нас відпрацьовані маршрути евакуації, населення попереджене, тобто старости працюють з місцевими. Вони постійно говорять про можливість виїхати й в Харків, й у Житомирську область, й в місто-побратим Золочів Львівської області. Люди не хочуть. Керівництво області знає про цю ситуація, і якщо буде розпорядження про примусову евакуацію, тоді буде прийнято відповідне рішення — ми евакуйовуватимемо дітей разом з батьками.
— Яка кількість дітей живе зараз на прикордонні?
— Приблизно до 100, якщо брати все прикордоння. Вони ж виїжджають та заїжджають.
— В Україні поступово оживають політичні процеси. Що відбувається у вашому районі? Можливо, з’являється політична конкуренція на регіональному рівні?
— З усіма головами громад домовились, що політики немає, поки триває війна. Допомагаємо один одному і про політику взагалі забули. Так само і в Богодухівській міській раді працюємо. Зараз війна і не можна підніжки комусь ставити. Краще, щоб всі об’єднувалися і допомагали. Подекуди такі випадки я бачу і намагаюсь їх гасити. Розуміємо, що дехто хоче попіаритись. Головне, що люди повинні допомагати нашим хлопцям та дівчатам, які воюють. Хтось волонтер, хтось йде на війну, але кожен повинен допомагати на своєму місці.
У березні 2020 року Анатолій Рисцов вказав у своїй декларації [оригінальний лінк недоступний, але посилання на вебархів усе ще можна знайти — прим. авт.] кандидата на посаду голови тоді Богодухівської РДА, що він та його дружина Анастасія Швець мають у власності та орендують низку офісів у Харківській та Сумській областях. Вони, а також їхня донька володіли земельними ділянками у цих областях. Рисцов також задекларував житловий будинок площею 220 кв. м у Богодухові та нежитлове приміщення площею 175,3 кв. м.
За інформацією Харківського антикорупційного центру, станом на березень 2020 року Анатолій Рисцов був засновником ПП «НОВА ЕРА ХХІ». Ця фірма дійсно спеціалізується на постачанні вікон та активно одержувала державні підряди. Зокрема, на той момент було укладено 7 угод з Відділом освіти Богодухівської РДА на суму близько 2 мільйонів гривень.
Водночас система аналітики відкритих даних Clarity Project показує, що Сектор освіти Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області загалом уклав угоди на 2 275 025,61 гривень та ще на 2 115 072.52 гривень укладено контракти з ХНУВС.
— До того, як очолили Богодухівський район, ви були заможною людиною та мали нерухомість у Богодухові, Харкові та інших містах. Чи варто було переходити з бізнесу в політичну історію, в якій ви вже три роки?
— Це ви вже на особисте переходите. Як відкрита людина, можу все розказати. Перше, що стосується бізнесу, то я людина, яка зробила сама себе. У мене батьків уже немає. Сам почав потихеньку розвиватися, і це дуже складно.
У 2014-му році, коли був майдан, потім війна, всі думали, що ми нарешті змінюватимемо країну. Мав бажання потрапити в партію та попрацювати, але добре, що не склалося, адже я розчарувався в тодішньому президенті. З одного боку, самотужки розвиваєшся, щось робиш, допомагаєш, а з іншого боку — бачиш, що відбувається в країні. І все одно продовжується те ж саме. А у 2019-му році сам організував людей, працював безплатно активістом, адже була віра, і прийшов у команду, де люди довірились. Жодної копійки нікому не давав і давати не буду. Або я працюю в команді президента і хочу змінити свою країну, або закінчуємо і краще працювати, як раніше.
Вірю президенту. Вірю, що ми переможемо і закінчимо війну й далі розвиватимемо країну. Треба ще закінчити з корупцією, і тоді наша країна буде кращою у світі. У нас все для цього є.
— То чи не шкодуєте ви, що пішли з бізнесу у виконавчу владу?
— Відкрив у 2015 році підприємство з виготовлення металопластикових вікон та металевих дверей. Створив 50 робочих місць, але це нікому не потрібно. Звертався до місцевої влади, де мені казали: «Слухай, та ну йди там десь погуляй». Я створив робочі місця, пропрацював п’ять років — і це дуже важко. Потрібні замовлення, а це велика конкуренція і досвід. Усе призвело до того, що ми закрили підприємство. Спочатку ковід шматував, далі війна, це просто не вигідно. Ще й ми знаходимося в прикордонній зоні.
Хочу далі працювати в політиці. Мені подобається працювати з людьми. Під час першої каденції зекономив велику кількість бюджетних коштів, все це показував. Стільки ремонту доріг у Богодухівській громаді — це був, мабуть, рекорд за всі роки.
— Що думаєте про майбутнє Богодухівського району? Яким коштом? Частина людей уже не повернеться назад? Яким має бути відновлення району?
Візьмемо за приклад Золочівську громаду. Ще рік тому тут були порожні вулиці, багато чого зруйновано. Щойно закінчаться обстріли, все дуже швидко маємо відновлювати. Головне — забезпечити людей роботою, і вони повернуться, хоча й не всі. Зробити реформи у податковій галузі, допрацювати реформу децентралізації.
Ще одне — ми маємо побороти корупцію. Аби її подолати, потрібне бажання деяких людей. У нас гарно написані закони, але ж ми не можемо покарати людину, яка замішана у корупційних схемах. Таке треба жорстко карати.
— Чи мають під час війни чиновники публікувати декларації? Ще одна проблема — лише частковий доступ до публічних закупівель. Як з цим бути?
— Українці мають право знати, скільки заробляють чиновники. Неприпустимо, коли триває війна, а людина нараховує собі премії, надбавки чи матеріальну допомогу. Ці кошти можна пустити на закупівлю для військових.
У мене державна оплата з першого січня, просто гола зарплата — на руки я отримую 13,600 гривень. Проте вийшла Постанова Кабінету Міністрів, де прописано: якщо ти в зоні бойових дій або можливих бойових дій, то можна нарахувати коефіцієнт 1,5. Звернулися до громад — нам трохи дали грошей.
Районна адміністрація не забезпечується нічим, окрім заробітних плат. Звертаємося до підприємців, щоб допомогли з пальним, тому що виходу іншого немає. Якщо брати районну державну адміністрацію, там бюджет 1 мільйон 600 тисяч і всі кошти йдуть на заробітну плату тим, хто тут працює.
Читайте також
Понад 1300 цивільних будинків у Богодухівському районі потребують відбудови. Найбільше постраждали приватні та державні будівлі у Золочівській громаді – 1 295 об’єктів було зруйновано чи пошкоджено. У Богодухівській громаді – 44 будівлі.
єВідновлення: як жителям Харківської області отримати компенсацію за пошкоджене житло. Українці, житло яких було пошкоджене внаслідок бойових дій, зможуть отримати компенсацію на ремонт. Розповідаємо, як одержати кошти жителям Харківської області.
Башта танку та десятки ракет. У Циркунах просто неба триває виставка спаленої російської техніки. Серед експонатів – танк, який, за словами місцевих, був першим підбитим під час оборони Харкова зранку 24 лютого 2022 року. Саме тоді, близько 9-ї години, ворог намагався атакувати місто в районі Харківської окружної дороги.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
