У 2023 році Помісний собор ПЦУ, найвищий орган церковного управління, проголосував за перехід на «новий» календар — з 1 вересня 2023 року свята зсунулися на 13 днів. Відтоді Різдво в Україні святкується 25 грудня.
Хоча донині у суспільстві немає одностайності щодо цього рішення, соціологічне дослідження традицій в Україні від Zagoriy Foundation показало, що Різдво є найочікуванішим зимовим святом і серед релігійних, і серед офіційних свят, а у 65,8% українських родин зберігається традиція колядування.
Водночас різдвяні традиції трансформуються під впливом повномасштабної війни — хтось відмовляється від олів’є на користь куті, хтось донатить суму, яку міг би витратити на подарунки, а хтось зустрічає свято через відеозв’язок із рідними, які наразі служать у війську або мешкають за кордоном.
Читайте більше про нові українські традиції в матеріалі Ґвара Медіа.
Різдво 25 грудня
Першопричиною переходу з юліанського календаря («старого») на григоріанський («новий») є розбіжність між астрономічними подіями та календарними датами, пояснюють у Православній Церкві України.
Проблема «старого» календаря полягає в тому, що кожні 128 років накопичується одна доба, тому в результаті дати свят зсуваються вперед. У 2023 році таких днів було 13. Цей зсув, кажуть у ПЦУ, в майбутньому може призвести до абсурдних ситуацій, наприклад, коли Різдво припаде на піст.
Водночас перехід під час повномасштабного вторгнення став рішучим кроком культурного відмежовування від Російської Православної Церкви, яка досі притримується «старого» календаря. Для росіян це один із ключових елементів ідентичності, як і Різдво 7 січня, яке вони використовують як інструмент для поширення власної ідеології. У жовтні ми писали, що майже 300 церков на Харківщині досі приховують приналежність до УПЦ МП.
Нові святкові звички українців
Українці дедалі уважніше переглядають ті звички, що десятиліттями вважалися «традиційними» й навіть обов’язковим. Сьогодні ж вони виглядають чужими, шкідливими та порожніми.
Здебільшого це стосується Нового року — переїдання та алкоголь, перегляд «Іронії долі», святкування під бій курантів, віршики для Діда Мороза й Снігуроньки тощо. Однак саме такі радянсько-російські ритуали допомагали вкорінювати думку, що Різдво є другорядним або й взагалі не важливим святом.
Солом’яні павуки, дідух, свічник-трійця, Вифлеємська зірка, колядки та вертеп — це українська ідентичність. Сьогодні українці перевідкривають для себе Різдво, адже воно стає актом спротиву та єдності.
Які є українські традиції сьогодні:
- Відмова від переїдання та пияцтва
Дефіцит продуктів протягом багатьох десятиліть у Радянському Союзі наклав відбиток на святкові столи українців. Попри нестачу їжі та її різноманіття, вони показово мають ломитися від надмірної кількості наїдків. Однак сьогодні дедалі більше людей свідомо обирають традиційну скромність на святкових столах — кутя, боби, риба, узвар, пісний борщ, голубці тощо. Також святкування Різдва не передбачає вживання алкоголю взагалі або в малій кількості. Тверезість на святі стає нормою.
- Тихе свято
Повномасштабне вторгнення змусило українців відмовитися від пишних святкувань — феєрверків, масових гулянь, гучної музики. До того ж чимало людей утримуються від яскравих публікацій у соціальних мережах. Так українці проявляють повагу до травматичного досвіду одне одного.
- Пам’ять про загиблих
Вшанування тих, чиї життя забрала війна, також стало важливою частиною різдвяних традицій. Українці ставлять свічки на підвіконня, влаштовують хвилини мовчання чи промовляють відповідний тост.
- Донати та волонтерство замість подарунків
Замість класичних подарунків чи святкування люди переказують суму, яку все одно планували витратити, на потреби війська чи благодійні збори. Або ж разом долучаються, наприклад, до плетіння маскувальних сіток чи фасування гуманітарної допомоги.
- Онлайн-вітання
Відеозв’язок із близькими, хто служить або за кордоном, а також онлайн-колядування та молитви стали дієвим рішенням для збереження родинної єдності на відстані.
- Фіксація досвіду
Українці ведуть блоги та особисті щоденники, де занотовують пережите. Вони зберігають не лише факти, а й емоції, побутові деталі, які разом складають живу історію країни. Якщо ви також хочете поділитися своєю історією, її можна опублікувати на платформі «Свідок».
Різдвяні традиції у Харкові
Під впливом утисків та репресій з боку радянської влади на Харківщині різдвяні традиції не настільки яскраво збережені, як, приміром, колядування у селі Криворівня (Івано-Франківщина) чи обряд «Мошу» в Орлівці (Одещина).
Однак Харківщина має чимало унікальних колядок, які вдалося зібрати дослідникам у Цифровому архіві фольклору. Тут можна прослухати аудіозаписи та знайти тексти пісень для подальшого вивчення.
*скріншот мапи із записаними колядками*
Під час повномасштабного вторгнення колядування для збору донатів вже стало справжньою традицією міста. Харків’яни колядують всюди — на вулицях, у кафе, в метро, в автівках, біля зруйнованих та у відновлених будинках.
Цьогоріч у Харкові колядуватимуть гурт «Муравський шлях», Спілка української молоді, а долучитися до вертепу запрошує простір «Манівець». Водночас у місті відбудеться різдвяний ярмарок «Ярмаркове коло».
Привіт! Це Катя 9, авторка тексту. Сподобався текст? Підтримайте незалежну журналістику донатом чи підпискою, щоб у новому році у вас (і у нас) все було джингл-белс!
