Час від часу нам у бот “Перевірка” приходять відразу 10, 20 чи навіть сотні повідомлень на одну й ту саму тему.
Тоді ми розуміємо: це — потужна хвиля “дези”, яка є або результатом цілеспрямованої кампанії, або продуктом тривожності й некритичності людей, або вихлопом роботи не надто уважних ЗМІ, що дбають передусім про гучні ліди й заголовки.
Так чи інакше, ці повідомлення мають багато спільного.
Наприклад, вони всі стосуються вкрай емоційних, болючих тем, що охоплюють широкі верстви суспільства.
Так було зі “здачею” Маріуполя, “таємною втечею” Зеленського, сотні разів — з пересторогами на кшталт “Київ знову атакують о 4-й ранку”.
У матеріалі розповідаємо про потужні хвилі фейків та маніпуляцій, які ми постерігали у фактчек-боті “Перевірка” протягом місяця, а також про їхню природу і витоки.
Найнебезпечніші маніпуляції за місяць
“Азов” здалися
Маріуполь та героїчний супротив батальйону “Азов” на заводі “Азовсталь” протягом тижнів були питанням №1 для держави і громадян.
Здається, не було такого українця, якого б це не турбувало.
Водночас тема є вкрай емоційною, тому настрої у мережі ходили різні: від “Офіс Президента свідомо здав бійців” та “через зраду немає деблокади” — до “вони все роблять правильно”.
Відповідно, ця тема — прекрасний ґрунт для перекручування контексту і фактів, свідомого й несвідомого.
16 травня командир “Азова” Денис Прокопенко записав відеозвернення, у якому йшлося про те, що “все має піддаватись сумніву”, а військові плани не мають сенсу, якщо не мають на меті максимальне збереження особового складу. Водночас було відомо, що вище командування в Україні шукає можливості зберегти життя захисникам, заблокованим на заводі без військового медичного госпіталя [у нього поцілили напередодні — прим.ред.]. Також стало відомо, що частина бійців евакуюються саме в бік окупованих територій — про це повідомляли Reuters, BBC.
Згодом з‘явилось звернення “Калини”, де заступник командира розповів, що наразі триває складна операція з порятунку, деталі якої він не може розголошувати.
Президент та військове командування свідомо утрималися на кілька днів від коментарів.
Вже 16-17 травня нам у бот посипалися повідомлення про те, що Маріуполь здали, а бійці добровільно опинились в полоні. Подекуди додавались вигадані або неперевірені чутки про те, що бійців катуватимуть, на них чекає довічне ув’язнення в російському СІЗО тощо.
Це — складний кейс, у випадку якого поставити статус “правда” чи “фейк” просто неможливо.
Адже справжню правду про природу цих подій можуть показати лише контекст, причини, а, можливо, — і майбутні наслідки рішень.
Натомість таку інформацію дуже легко використовувати у короткостроковій перспективі для миттєвої деморалізації, ескалації чи навіть поширення проросійських наративів під виглядом “патріотичного обурення” серед широких верств.
Повідомлення про здачу користувачі переважно просили перевірити з власних слів, але надходили також і перепости з телеграм-каналів NEXTA Live, Вьюга, ЗАХІД УКРАЇНИ та інших.
Це говорить про те, що анонімні канали й локальні спільноти, не кажучи вже про проросійські ЗМІ, щедро користувались інформаційним вакуумом, поширюючи дезінформацію.
Хвиля, пов‘язана з повідомленнями на цю тему, була наймасивнішою за місяць.
В Україні не буде солі
Починаючи з 20 числа нам надходили численні повідомлення про дефіцит солі в Україні.
Небезпека цієї хвилі — у створенні надмірного масового попиту на продукт, спричиненого панікою, що й справді може призвести до тимчасових перебоїв і локальної нестачі.
Почалося все з того, що в.о. директора підприємства Віктор Юрін в ефірі “Вільного радіо” повідомив: завод “Артемсіль” зупинив свою роботу через бойові дії. Виробничий процес неможливий, є ризик, що сіль зникне з прилавків, — звучало в ефірі радіо.
Користувачі надсилали нам на перевірку матеріали зі ЗМІ з гучними заголовками — слово “дефіцит” фігурувало ледь не в кожному з них.
Також ці побоювання підкріплювались чутками чи інформацією з місцевих регіональних телеграм-каналів: “у Мостиську сіль по 85 гривень”, “сіль по 95 гривень — вже реальність”.
Віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран пізніше прокоментував панічні настрої українців: “Навіть попри зупинку роботу “Артемсолі” в Україні є інші шахти для її видобутку, а також можливості налагодити імпортне постачання”.
Також згодом журналісти з LIGA.net поцікавились в АТБ-маркеті про справи із запасом продукту. Їм розповіли, що іще з березня маркети почали налагоджувати імпортне постачання. Наприклад, є домовленості з Туреччиною. Так, сіль справді може бути дещо дорожчою, але ні про які 95 гривень не йдеться. Так само, як і про дефіцит.
Байден сказав: Україні не відправлятимуть ракетні комплекси
Українські держслужбовці останніми днями неодноразово наголошували на тому, що Україні не вистачає ракетних комплексів (наприклад, типу MLRS) для зупинки російського наступу. Йдеться про такі системи, які можуть вражати цілі на відстані сотень кілометрів і знищувати глибоку оборону противника.
Такі комплекси можуть поставити, зокрема, американці, але союзники чомусь зволікають.
Вже 27-28 травня CNN повідомили про те, що адміністрація Байдена таки планує відправити системи залпового вогню Україні. За їхнім даними, у Вашингтоні зволікали, бо побоювались, що далекобійні системи активно будуть використовуватись українцями саме для ураження російської території.
Частина населення зітхнули з полегшенням, але відразу після цього в інфопросторі з‘явилась чергова заява.
30 червня в бот почали сипатись повідомлення з посиланням за коментар Байдена: США не відправлятиме необхідну далекобійну зброю, що здатна діставати до рф.
Ці слова витягнули із заголовку Reuters і вони відразу ж розлетілися у різних варіаціях десятками каналів та пабліків: ХХ, ONews Украина, Украина Новости Война, Труха, Новини країни + та інші.
Відірване від контексту й оригінального тексту Reuters, це повідомлення також носить дещо маніпулятивний характер.
“Байден не виключає поставку жодного конкретного виду озброєння, натомість, здається, має умови використання для деяких видів”, — йдеться в оригінальній публікації.
Не секрет, що Білий дім не зацівлений у тому, аби американською зброєю знищували територію росії. Ймовірно, сторони матимуть інтенсивні консультації щодо умов використання зброї, але висновок про те, що її не поставлятимуть, зробити не можна.
Путін та складна операція
Ще на самому початку місяця нам надійшло більше 20 повідомлень про те, що Путін “от-от лягає на важку операцію”.
Джерело інформації — британський таблоїд The Sun, який, з посиланням на “анонімне джерело в Кремлі”, повідомив: лікар Путіна наполягає на операції через онкологію.
Статтю помітили десятки українських телеграм-каналів та ЗМІ. До прикладу, про це писали НВ.
Читаючи подібні “інсайди”, важливо пам‘ятати одне: “джерело в Кремлі” не може бути надійним спікером, і незалежно від того, чи містять подібні заяви правду, перевірити їх неможливо. Відтак, їх треба фільтрувати, і на них не варто орієнтуватися при прийнятті важливих рішень.
Про смертельні хвороби Путіна сьогодні шириться безліч чуток. Лише за останні пару місяців повідомлялося про: рак черевної порожнини, психічний розлад, захворювання щитоподібної, хворобу Паркінсона.
Водночас важливо розуміти, що видання на зразок The Sun — це не те ж саме, що The Guardian.
Подібні таблоїди якраз і вибудовували свої мільйонні аудиторії на скандальних, свідомо провокаційних історіях зірок, відомих людей та політиків, клікбейтних заголовках і чутках.
Під кінець травня повідомлення про смерть Путіна і навіть його “живих двійників” з посиланням на The Sun, The Mirror і Daily Star почали надходити у наш бот знову.
Як поширюються ці хвилі?
На першому місці за ефективністю “розгону” — телеграм-канали та анонімні пабліки, а також чат, форуми. Інколи — англомовні, такі як Reddit.
В основному, через надпросту модель дистрибуції: бачиш пост про страшний план наступу — перепощуєш його про всяк випадок.
Людська психіка на певному рівні звикла довіряти зображенню, тому часто під повідомлення про вибух, зруйноване селище абощо зловмисники просто кріплять неяскісні фото з інших місць, інших років та країн. Питання про те, “а чи справді на фото зображений предмет розмови”, виникає потім, спочатку — спрацьовує зв‘язок “інформація — її візуальне підтвердження”.
Інколи, надто якщо повідомлення поширюється підготовлено і свідомо, через канали можуть розганяти сумнівні фото, над якими почаклували у фоторедакторі. Розпізнати таке зображення можна самому, наприклад, за допомогою Forensically.
Інше джерело масової паніки і дези — це все-таки ЗМІ. Кажу “все-таки”, маючи на увазі саме українські, адже російські навряд чи взагалі мають хоч якесь відношення до журналістики.
Відомо, що через агресивне і перенасичене інформаційне середовище сьогоднішній читач фокусується передусім на заголовку. Відсоток тих, хто до кінця дочитає матеріал, значно менший.
ЗМІ намагаються зробити перші 2-3 речення максимально вартими уваги — це в кращому випадку. В гіршому — свідомо маніпулюють інформацією, підливаючи трафіку через клікбейт.
Гарний приклад — та ж сама хвиля повідомлень про “дефіцит солі”. Новини й розбори на тему виходили переважно під тривожними заголовками на кшталт “Чи загрожує Україні дефіцит солі?”, “Дефіцит солі: люди скуповують…” тощо. І лише потім, читаючи коментарі в.о. директора заводу чи працівників Торгово-промислової палати, дізнаєшся, що і поставки з-за кордону є, й інші заводи в Україні існують.
Звичайно, все це не працювало б, якби не змішувалось зі страхом, тривогою, недоліками самих людей.
В країні, де один зимовий день зруйнував мільйони життів, громадяни звикають до стану, коли чекати можна будь-чого. І це виявиться не смішним вкидом чи страшним кіно, а новою реальністю.
Сама тому під час війни вкрай важливо розвивати своє критичне мислення та цифрову грамотність.
Як самому перевіряти новини — читай у нашій статті Що не так з цією новиною? Розповідаємо, як не вестися на фейки. Якщо ж сумніваєтесь — надсилайте матеріал нашим фактчекерам у бот “Перевірка”.
