Врятувати та запобігти. Хто вони, наші волонтери-фактчекери?

Даша Лобанок - 11 Квітня 2022 | 19:04

У перші дні війни команда Gwara Media запустила фактчек-бот ПЕРЕВІРКА. 

Цей бот допомагає відрізнити фейкову новину від справжньої, розпізнати маніпуляцію та пропаганду. Коли ви надсилаєте новини — вони потрапляють до наших волонтерів, які вручну перевіряють інформацію на правдивість та достовірність.

Сьогодні з ПЕРЕВІРКОЮ працює 111 людей.

Лише за перший місяць вторгнення ми перевірили близько 30 000 запитів, тож найближчим часом плануємо підсилити команду і перезапустити чат-бот, аби надалі перевіряти інфо швидше та ефективніше.

Для деяких наших волонтерів фактчек — це новий досвід, для когось — звична справа життя. Ми зібрали команду людей з досвідом у юриспруденції, журналістиці і навіть розвідці — бажання боротись на інформаційному об’єднало їх.

У матеріалі ділимось портретами кількох наших волонтерів, з якими ви, ймовірно, щодня спілкувались через фактчек-бот. 

АНЯ РОМАНОВА 24 РОКИ, КИЇВ

 

Знайомтесь, це – Аня. Вона працює аналітиком ризиків для бізнесу (Risk Intelligence Analyst), у своїй роботі використовує систему OSINT (розвідка на основі відкритих джерел) та техніки роботи з ним. 

 

Освіта: отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Кібербезпека» та диплом магістра за спеціальністю «Міжнародна безпека та аналітика розвідданих».

Чий займаєшся зараз?

 

Я надалі продовжую працювати у своїй компанії дистанційно, а також почала займатись фактчекінгом і волонтерити, тому зараз жодних змін не відбулось. Хіба, що роботи стало більше.

Чий займаєшся зараз?

 

Я надалі продовжую працювати у своїй компанії дистанційно, а також почала займатись фактчекінгом і волонтерити, тому зараз жодних змін не відбулось. Хіба, що роботи стало більше.

Чому вирішила волонтерити?

 

Хотіла допомагати на війні, а робота з інформацією – це те, що я вмію робити. Війна ж інформаційна, як ми спостерігаємо, зараз також може вбити. Між іншим, тому зараз фактчекери – дуже цікава ланка, адже ми фактично беремо на себе відповідальність за людей, коли надаємо вердикти. Ми мусимо бути обережними із відповідями, знаходити підтвердження або спростування кожній тезі, щоб запобігти викривленню інформації й не наражати цивільних та військових на небезпеку. 

Чому робота фактчекера важлива?

 

Особливість роботи фактчекера під час війни в тому, що ми теж громадяни, і теж солдати певною мірою. На нас відповідальність зараз вища ніж зазвичай. Окрім спростування російської пропаганди ми маємо не порушувати інформаційну стратегію українських сил.  

Крім того, запити надсилають реальні люди, яким може бути непереливки, може бути страшно. Тому важливо не просто писати вердикт, а також пояснювати рішення, чому це фейк, чому це правда, здогадуватися, яке людське питання стояло за запитом на перевірку факту. 

 

ФОТО – АННА РОМАНОВА

 

ЮРІЙ, 21 РІК, ЗДОЛБУНІВ, РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

 

До війни Юра працював діджеєм та займався веб-дизайном. 

 

Освіта: навчався на веб-дизайнера.

Чий займаєшся зараз?

 

На жаль, через війну бути діджеєм зараз не має можливості, проте я продовжую працювати у веб-дизайні та працювати над перевіркою новин.

Чому вирішив волонтерити?

 

Я хочу бути корисним, тому вирішив допомогти боротись з інформаційними атаками проти України. Наразі це мій перший досвід з перевірки новин, проте це дуже цікаво, багато нової інформації черпаю для себе. 

Чому робота фактчекера важлива?

 

Фактчекерство важливе не лише у воєнний час, а навіть у мирний час. Люди мають вміти аналізувати та фільтрувати інформацію. Зараз наша задача полягає не лише в перевірці новин, а також навчити людей розрізняти де правда, а де брехня. 

 

ФОТО – ЮРІЙ ПАРНЮК

НАДІЯ ГОНЧАРУК 28 РОКІВ, ЛЬВІВ

Це Надія, вона займається рекроутингом в IT-компанії. Любить шукати офіційні джерела, читати статті Bellingcat, а також цікавиться системою розвідки даних на основі відкритих джерел OSINT. 

 

Освіта: навчалась на фельдшера-акушера, а потім на психоаналітика. 

 

Чим займаєшся зараз?

 

Я продовжую працювати у своїй компанії, а вночі, зазвичай, волонтерю – перевіряю новини для боту. 

Чому вирішила волонтерити?

 

Раніше працювала у букмекерській компанії, де також займалась фактчеком, але все було пов’язано зі спортом. Коли пішла з роботи, любов до перевірки фактів залишилась. З початку війни на Сході перевіряла інформацію для себе. Було цікаво зрозуміти, хто і де воює, хто бреше, а хто – ні. А волонтерство у боті це користь як для мене, так і для підписників.  

Чому робота фактчекера важлива?

 

Окрім війни за вікном, у нас ведеться активна війна в інформаційному просторі. Наша робота важлива для роззброєння ворога у соцмережах. Якщо задача агресора – посіяти паніку та дестабілізувати ситуацію в Україні, то наша задача – підтримати українців, навести підтверджені факти, щоб зібрати реальну картину.  

 

ФОТО – НАДІЯ ГОНЧАРУК

 

АНАСТАСІЯ, 18 РОКІВ, КРАСНОКУТСЬК, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

До війни Настя мала звичайне студентське життя: навчалась, жила в гуртожитку, проводила час з друзями, досліджувала доросле життя. 

 

Освіта: навчається на 2 курсі ХНЕУ за спеціальністю «Журналістика». 

Чий займаєшся зараз?

 

Десь з 5-го березня почала волонтерити: займатись фактчеком новин у боті, а також продовжую навчання дистанційно.

Чому вирішила волонтерити?

 

Вважаю, що боротьба на інформаційному полі теж потрібна, до того ж мала невеликий досвід у цій сфері, тому вирішила допомагати. 

Чому робота фактчекера важлива?

 

Наразі інформаційний простір переповнений всілякими фейками, пропагандою та маніпуляціями. Перевірка фактів є важливим процесом, люди повинні отримувати лише правдиві факти. А завдяки фактчек-боту інфопростір стає чистішим, зменшується кількість неправдивої інформації.

 

ФОТО – АНАСТАСІЯ КОСТЕНКО 

АЛЄСЯ, 19 РОКІВ, ХАРКІВ

 

До війни Алєся працювала у реабілітаційному центрі опорно-рухового апарату та навчалась на соціолога в університеті. Жила в гуртожитку та мала кота, на ім’я Фобос, як супутник Марса.
«Сподіваюся, що після війни наш реабілітаційний центр відкриють як можна швидше, тому що багато людей потребуватимуть нашої допомоги».

 

Освіта: навчається на 3 курсі на соціолога у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. 

Чим займаєшся зараз?

 

Зараз живу у батьків в селі. Допомагаю батькам по господарству. Також зараз у нашому селі зараз перебувають також вимушені переселенці, ми намагаємось і їм всіляко допомагати. І звичайно, перевіряю фейкові новини у боті.

Чому вирішила волонтерити?

 

У такий період важливо допомагати нашій армії та країні. Ми теж намагаємось допомагати як можемо: віддали залізний посуд, електричний чайник, робили  маскувальної сітки – все на потреби ЗСУ.

Крім того, я проходила вебінар з фактчекінгу від фонду Конрада Аденауера. А коли з’явилось запрошення волонтерити у боті, вирішила, що можу використати свої знання з користю.

Чому робота фактчекера важлива?

 

Під час війни фактчекерство – це ще одна лінія фронту. Певна подача інформації викликає певну на неї реакцію. Наша задача – допомогти людям не впасти в паніку та запобігти нерозсудливим вчинкам. Існує теорема Томаса, вона звучить так: якщо люди вважають ситуацію реальною, то вона має реальні наслідки. Я думаю, що наша місія ширше ніж фактчекінг – ми намагаємося виховати у людей критичне мислення. 

 

ФОТО – АЛЕСЯ.

 

Ми також розпитали волонтерів поради як перевіряти інформацію, якими інструментами користуються та про кричущі ознаки фейкової новини. 

 

Як перевірити новину?

 

  • Найголовніший крок – знайти першоджерело. Це важливо, тому що може бути вирвана фраза з контексту або ненадійне джерело або взагалі виявиться, що ніхто нічого не казав. 

 

  • Важливо перевіряти, які медіа висвітлювати новину, на кого посилаються. Не варто довіряти бульварним медіа чи політикам чиє прізвище ви бачите вперше у житті
  • Потрібно виокремити факт від судження, після чого перевіряєш факт: хто сказав? коли? за яких умов? Також важливо звернути увагу в якому контексті кажуть про цей факт. Часто структуру маніпулятивних новин – це вирвана фраза з контексту. 
  • Існує гарне правило трьох джерел: щоб назвати інформацію правдивою, потрібно знайти мінімум три офіційних джерела, що підтверджують новину.
  • Також можна робити пошук новини за уривками тексту, перевіряю новини на унікальність.

Які інструменти для перевірки фейків? 

 

Wayback machine – це інтернет архів, завдяки якому можна подивитись як змінювався сайт, який вас цікавить. Така собі історія інтернету. 

 

NodeXL, Social Networks Visualizer та NetMine – для твіттеру. Всі вони схожі за принципом роботи, фактично завантажуєте базу даних із твіттеру, за хештегом або іншим параметром можна простежити звідки поширювалось повідомлення.

 

YouTube DataViever – це сервіс, завдяки якому можна дізнатись точну дату завантаження відео, а також допомагає при зворотному пошуку зображень. Сервіс вирізає кадри з відео, які одразу ж можна перевірити за прямим посиланням.

 

Крім того, у роботі фактчекерства важливу роль відіграють офіційні державні канали. Також доречно орієнтуватись на «білий список» медіа та корисно переглядати Детектор Медіа, StopFake та Центр протидії дезінформації при РНБО тут завжди можна знайти актуальні фейки та пояснення до них.

Кричущі ознаки фейкової новини?

 

Емоційність.

Невідомі експерти.

Викривлене або однобоке подання фактів, коментарів і оцінок у новині.

Відсутність посилання на джерело звідки інформація.

Використання клікбейту або маніпуляції у заголовках.

Часто розповідають про виплати кожному українцю, про бомбардування хімічною зброєю чи техногенними катастрофами або надають точну інформацію, наприклад точну дату та місце де відбудеться обстріл.

 

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.