Від фахівців з кібербезпеки — до дизайнерів

У перші дні війни команда Gwara Media запустила фактчек-бот ПЕРЕВІРКА

Цей бот допомагає відрізнити фейкову новину від справжньої, розпізнати маніпуляцію та пропаганду. Коли ви надсилаєте новини — вони потрапляють до наших волонтерів, які вручну перевіряють інформацію на правдивість та достовірність.

Сьогодні з ПЕРЕВІРКОЮ працює 111 людей.

Лише за перший місяць вторгнення ми перевірили близько 30 000 запитів, тож найближчим часом плануємо підсилити команду і перезапустити чат-бот, аби надалі перевіряти інфо швидше та ефективніше.

Для деяких наших волонтерів фактчек — це новий досвід, для когось — звична справа. Ми зібрали команду людей зі знаннями у соціології, журналістиці і навіть розвідці — бажання боротись на інформаційному об’єднало їх.

У матеріалі ділимось портретами кількох наших волонтерів, з якими ви, ймовірно, щодня спілкувались через бота-фактчекера. 

perevirka_bot

АНЯ РОМАНОВА, 24 РОКИ, КИЇВ

Знайомтесь, Аня. Вона працює аналітиком ризиків для бізнесу (Risk Intelligence Analyst). У своїй роботі використовує систему OSINT — це розвідка на основі відкритих джерел — та різні техніки роботи з ним. 

Отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Кібербезпека» та диплом магістра за спеціальністю «Міжнародна безпека та аналітика розвідданих».

Чий займаєшся зараз?

Продовжую працювати у своїй компанії дистанційно. Також почала займатись фактчекінгом і волонтерити, тому зараз жодних змін не відбулось. Хіба що роботи стало більше.

Чому вирішила волонтерити?

Хотіла допомагати на війні, а робота з інформацією — це те, що я вмію робити. Інформаційна ж війна, як ми спостерігаємо, зараз також може вбити. Тому зараз фактчекери — дуже цікава ланка. Ми фактично беремо на себе відповідальність за людей, коли надаємо вердикти. Ми мусимо бути обережними з відповідями, знаходити підтвердження або спростування кожній тезі, щоб запобігти викривленню інформації й не наражати цивільних та військових на небезпеку. 

Чому робота фактчекера важлива?

Особливість роботи фактчекера під час війни в тому, що ми теж громадяни, і теж солдати певною мірою. На нас відповідальність зараз вища, ніж зазвичай. Окрім спростування російської пропаганди, ми маємо не порушувати інформаційну стратегію українських сил.  

Крім того, запити надсилають реальні люди, яким може бути непереливки, може бути страшно. Тому важливо не просто видавати вердикт, а також пояснювати рішення — чому це фейк або правда, здогадуватися, яке людське питання стояло за запитом на перевірку факту. 

Анна Романова

ЮРА ПАРНЮК, 21 РІК, ЗДОЛБУНІВ

До війни Юра працював діджеєм та займався веб-дизайном. Навчався також на веб-дизайнера.

Чий займаєшся зараз?

На жаль, через війну бути діджеєм зараз немає можливості, проте я продовжую працювати у веб-дизайні та над перевіркою новин.

Чому вирішив волонтерити?

Хочу бути корисним, тому вирішив допомогти боротись з інформаційними атаками проти України. Сьогодні це мій перший досвід перевірки новин, проте це дуже цікаво і я дізнаюсь для себе багато нової інформації. 

Чому робота фактчекера важлива?

Фактчекерство важливе не лише у воєнний час, а й у мирний. Люди мають вміти аналізувати та фільтрувати інформацію. Зараз наша задача полягає не лише в перевірці новин, а також у навчанні людей тому, як розрізняти, де правда, а де брехня. 

Юрій Парнюк

НАДІЯ ГОНЧАРУК, 28 РОКІВ, ЛЬВІВ

Це Надія, вона займається рекроутингом в IT-компанії. Любить шукати офіційні джерела, читати статті Bellingcat, а також цікавиться системою розвідки даних на основі відкритих джерел OSINT. 

Навчалась на фельдшера-акушера, а потім на психоаналітика. 

Чим займаєшся зараз?

Продовжую працювати у своїй компанії, а вночі зазвичай волонтерю, перевіряю новини для бота. 

Чому вирішила волонтерити?

Раніше працювала у букмекерській компанії, де також займалась фактчеком, але все було пов’язано зі спортом. Коли пішла з роботи, любов до перевірки фактів залишилась. З початку війни на Сході перевіряла інформацію для себе. Було цікаво зрозуміти, хто і де воює, хто бреше, а хто ні. Волонтерство у боті — це користь як для мене, так і для підписників.  

Чому робота фактчекера важлива?

Окрім війни за вікном, у нас ведеться активна війна в інформаційному просторі. Наша робота важлива для роззброєння ворога у соцмережах. Якщо задача агресора — посіяти паніку та дестабілізувати ситуацію в Україні, то наша задача — підтримати українців, навести підтверджені факти, щоб зібрати реальну картину.  

Надія Гончарук

АНАСТАСІЯ, 18 РОКІВ, КРАСНОКУТСЬК

До війни Настя мала звичайне студентське життя: навчалась, жила в гуртожитку, проводила час з друзями. 

Сьогодніавчається на другому курсі ХНЕУ за спеціальністю «Журналістика». 

Чий займаєшся зараз?

Десь з 5-го березня почала волонтерити: займатись фактчеком новин у боті. Також продовжую навчання дистанційно.

Чому вирішила волонтерити?

Вважаю, що боротьба на інформаційному полі потрібна, до того ж, мала невеликий досвід у цій сфері, тому вирішила допомагати. 

Чому робота фактчекера важлива?

Наразі інформаційний простір переповнений фейками, пропагандою та маніпуляціями. Перевірка фактів є важливим процесом, люди повинні отримувати лише правдиві факти. А завдяки фактчек-боту інфопростір стає чистішим, зменшується кількість неправдивої інформації.

Анастасія Користишева

АЛЄСЯ, 19 РОКІВ, ХАРКІВ

До війни Алєся працювала у реабілітаційному центрі опорно-рухового апарату та навчалась на соціолога в університеті. Жила в гуртожитку, мала кота на ім’я Фобос, як супутник Марса.

Навчається Алєся у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, на третьому курсі.

Чим займаєшся зараз?

Зараз живу у батьків в селі. Допомагаю по господарству. Також у нашому селі зараз перебуваютьвимушені переселенці, ми намагаємось їм всіляко допомагати. І звичайно, перевіряю фейкові новини у боті.

Чому вирішила волонтерити?

У такий період важливо допомагати нашій армії та країні. Ми теж намагаємось допомагати як можемо: віддали залізний посуд, електричний чайник, робили маскувальні сітки — все на потреби ЗСУ.

Крім того, я проходила вебінар з фактчекінгу від Фонду Конрада Аденауера. А коли з’явилось запрошення волонтерити у боті — вирішила, що можу використати свої знання з користю.

Чому робота фактчекера важлива?

Під час війни фактчекерство — це ще одна лінія фронту. Певна подача інформації викликає певну реакцію. Наша задача — допомогти людям не впасти в паніку та запобігти нерозсудливим вчинкам. Існує теорема Томаса, вона звучить так: якщо люди вважають ситуацію реальною, то вона має реальні наслідки. Я думаю, що наша місія ширша ніж фактчекінг. Ми намагаємося виховати у людей критичне мислення. 

Алєся

Як перевірити новину?

Ми також запитали у волонтерів, як саме вони перевіряють інформацію, якими інструментами користуються та якими є кричущі ознаки фейкової новини. 

Ось кілька алгоритмів і порад, як перевіряти новини на достовірність.

  • Найголовніший крок — знайти першоджерело. Це важливо, тому що фраза може бути вирвана з контексту. Або першоджерело виявиться ненадійним. Або ви взагалі з’ясуєте, що ніхто нічого не казав. 
  • Важливо дивитись, які саме медіа висвітлювати новину, на кого посилаються. Не варто довіряти бульварним медіа чи політикам, чиє прізвище ви бачите вперше у житті.
  • Потрібно відокремити факт від судження, після чого перевіряєш факт: хто сказав? коли? за яких умов? Також важливо звернути увагу на те, в якому контексті говорять про факт.  
  • Існує гарне правило трьох джерел: щоб назвати інформацію правдивою, потрібно знайти мінімум три офіційних джерела, що її підтверджують.

Які є інструменти для перевірки фейків?

Wayback machine — це інтернет архів, завдяки якому можна подивитись, як змінювався сайт, який вас цікавить. Така собі історія інтернету. 

NodeXL, Social Networks Visualizer та NetMine — для твіттера. Всі вони схожі за принципом роботи: завантажуєте базу даних із твіттера, за хештегом або іншим параметром можна простежити, звідки поширювалось повідомлення.

YouTube DataViever — це сервіс, що дозволяє дізнатись точну дату завантаження відео, а також допомагає при зворотному пошуку зображень. Сервіс вирізає кадри з відео, які одразу ж можна перевірити за прямим посиланням.

Крім того, у роботі фактчекера важливу роль відіграють офіційні державні канали. Тож доречно орієнтуватись на «білий список» медіа та переглядати такі ресурси як «Детектор Медіа», StopFake та Центр протидії дезінформації при РНБО.

Кричущі ознаки фейкової новини

До беззаперечних ознак фейку наші фактчекери віднесли такі якості:

  • Емоційність
  • Посилання на невідомих чи анонімних експертів
  • Викривлене або однобоке подання фактів, коментарів і оцінок
  • Відсутність посилання на джерело
  • Використання клікбейту або маніпуляція у заголовку

Часто при розповсюдженні фейку орієнтуютья на миттєву увагу до матеріалу, тож можуть розповідати про виплати кожному українцю, бомбардування хімічною зброєю чи надають буцімто точні дату й місце наступної катастрофи. 

Закликаємо вас бути уважним до будь-якої «сенсаційної» інформації! Про інші методи та корисні інструменти, що допоможуть перевірити новину самостійно, читайте у матеріалу Що не так з цією новиною? Як не вестися на фейки.

Теги:

#ПЕРЕВІРКА бот #нова реальність - військова