Хто не полюбляє влітку погріти кісточки на пляжі біля моря? Кавуни, зелений туризм та море — все це чудово, але ж лише влітку. Взимку про теплий регіон забувають і збирають валізи на горнолижні курорти. Проте на початку цього року в Херсоні вирішили, що хочуть зробити туристичний сезон цілорічним. 

Олексій Білецький разом з братом Павлом розвивають туризм на Херсонщині з 2014 року. Закохані у свій регіон, вони закохують у нього інших. Брати заснували власну агенцію «ХерсON», впровадили у місті театралізовані екскурсії. Також вони потрапили до рейтингу «20 людей, які змінили уявлення про туризм» від редакції «О, море!» 

Олексій розповів нам про те, як це — займатися зимовим туризмом на українському Півдні і порадив 5 місць, які обов’язково варто відвідати в холодну пору року.

Олексій Білецький

— Близько двох років тому я читав у Києві лекції для гідів, ділився нашим кейсом. І провів такий експеримент: показав мапу України без пунктів та міст, просто силует. Я попросив «вкажіть пальцем, де Херсон». Влучили десь з п’ятої спроби! Ми були в Криму, на Донбасі, в Одесі, і люди, які займаються туризмом, інколи навіть не знають, де ми. Це не погано, не смішно, це факт. 

Чому склалася така ситуація?

— Для прикладу я завжди розповідаю історію, яка колись сильно нас вразила. Маленький Ужгород, зима, 2015-2016 рік, — в цей період вийшло близько 500 статей на зразок «Топ-10 місць, що відвідати»,  «Топ-15 місць, де поїсти в Ужгороді», «Цікаві легенди Ужгорода» і таке інше. Про Херсон, як думаєш, скільки в цей час було?

Близько 20?

Дві. Причому одна явно русофільна, а інша дуже херсонофобна, мовляв, тут все погано: собаки дохнуть, собаки бігають, тікайте звідси. Звичайно, коли про місто створюють лише такий контент, ніхто не буде сюди їхати. Тому дуже важливо зрозуміти точку А (або точку Ж), де ти знаходишся, і точку Б, якої хочеш досягти.

Починаючи з 2014 року ситуація з туризмом різко змінилася. Олексій розповів, що у 2014 році 98% людей, які зверталися до туристичних агенцій, були херсонцями. І лише 2% — гостями міста. Вже у 2018-му процент клієнтів з регіону складав 40%.

— З одного боку, дуже важко розкачувати все з нуля, з іншого, легше, адже ще не створено нічого. Багато хто з місцевих, в тому числі чиновники, говорили про нашу діяльність: «Чуваки, що ви робите? Краще возити людей до Одеси!». І коли чуєш це від міського депутата, хочеться запитати: «А ти точно херсонський депутат?». Ще одна велика перевага нашого положення — в тому, що люди, які їхали в Херсон, нічого особливого не очікували. Навіть навпаки: вони очікували, що все погано. 

Звідки ви берете дані про туристів — скільки місцевих жителів скористались послугами, а скільки з інших населених пунктів?

— Дійсно цікаве питання, бо в нас статистику ніколи не вміли робити. Наприклад, коли ми дізналися, як рахували кількість туристів в Скадовську (прим. автора: курортне містечко на Херсонщині) приблизно чотири роки тому, то були в шоці. Місцеві чиновники кажуть: «В нас за сезон відпочило 200 тисяч людей». Ми такі: «Кльово, а як ви це порахували?». Відповідь: «Сміттям!»

Виявляється, вони заміряли, що в місяць зазвичай вивозять два камази сміття, а у той сезон вивезли десять. Тобто населення поділили на кількість камазів. 

— Повернемося до нас. Раніше ми збирали анкети, де люди залишали свої коментарі, відгуки. Потім почали збирати інформацію, коли вони народились, їхні номери телефонів та мейли, дані про те, звідки вони. Останні три роки ми працюємо зі своєю системою CRM. Більш того, з нею теж пов’язаний прикольний кейс. Це історія про те, як великі гравці туристичного бізнесу об’єдналися і почали робити спільну справу. Чотири компанії — ми в Херсоні «ХерсON», «Интересный Киев» у Києві, «Тудой-сюдой» в Одесі і «Кумпель-тур» у Львові — скинулися грошима і створили свою власну систему. Адже звичайний CRM частіше за все використовують для продажу товарів — наприклад, щоб торти продавати. 

За комфортністю життя у 2021 році Херсон став останнім містом в Україні. Здавалося б, варто спочатку відремонтувати дороги, фасади і таке інше, а вже потім починати говорити про туризм.

— Ми для себе дійшли висновку, що є три кроки, які потрібно зробити для розвитку туризму. Мабуть, нульовий крок — мати бажання місцевих жителів і місцевої влади. Вже наступний, перший — це створити контент. Багато хто вважає, що спочатку потрібна інфраструктура. У нас погані дороги, немає готелів тощо. Так, але… ні. Найперше — це контент. 

Візьмемо для прикладу Кінбурн або Асканію Нову. Попри погані дороги, люди їдуть. Матюкаються, але їдуть. Якщо знати, чого ти хочеш, можна придумати, як. Але якщо в тебе є дуже круте «як», але невідомо, що такого особливого у самому місці, нащо воно треба? З приводу цього з нами не всі згодні, адже, як то кажуть, «дороги — це артерії життя». Тим не менш, я переконаний: для туризму головне — контент. 

Другий крок — вже створення турпродукту. Бо маючи багато локацій і можливостей, ми не маємо крутих турпродуктів. 

Про що саме йдеться? До прикладу, в нас є неймовірно крутий Джарилгач. І люди такі: «Вау, там таке море, і маяк, і рослини, і сафарі!». Окей, ми привозимо туди групу туристів і кажемо «ось, всьо». Там сорок два кілометри нічого. Сафарі в цьому місці дуже нестабільне. Старі машини, що постійно ламаються. Так само з пустелею: є вражаюча пустеля, окей. І що там робити?

Чи допомагає регіон у розвитку туризму?

— Сьогодні всі представники влади кажуть, що Херсонщина — це туризм, всі машуть прапорами «Туризм», але по факту ніхто нічого не робить. Те, що реалізується, — тільки крапля в морі. Більш того, коли ти розумієш, як саме могло би бути, стає дуже сумно. Хочеться сказати: «Чуваки, дайте зелене світло, допоможіть трохи! Це буде круто». 

Справа в тому, що туризм — доволі «довгі» гроші. У багатьох ще з дитинства є таке уявлення, ніби туризм — це гітара, багаття, картопля, пісні та й все. Але ні, туризм — це великі кошти, і ці кошти можуть запускати певні бізнес-процеси в регіоні.

По факту, туристи, які приїжджають до нас, залишаються дуже задоволеними, але ж вони не голосують, а виїжджають до інших міст. Тому депутати не зацікавлені в туристах.  Звісно, таке бачення потроху треба змінювати. 

Маю сказати, з певних точок зору ми знаходимось у кращому положенні, ніж, наприклад, той самий Львів. Тому що у Львові спочатку зробили туристичний бум, туди всі подалися, а з місцевими не працювали. Жителям Львова туризм почав заважати, вони жалілися «От раніше Львів був спокійний, тихенький, такий колоритний, а зараз що?». Так само в Одесі — не всі місцеві задоволені, до того ж, дуже виросла оренда на житло через туристів. 

Наскільки за останні роки у відвідувачів міста змінилося ставлення до Херсона? Від «Херсон — це поїхати у Залізний Порт і поїсти кавунів» до більш якихось глибоких речей. Чи змінилося взагалі? 

— Звісно, змінилося. Не можу підтвердити це конкретними показниками, але впевнений. Зміни відбулися через те що з’явився контент, повільно, але з’являється турпродукт. Люди вже їдуть сюди заради колоритної їжі, екскурсій, певних якорів. Зараз таких магнітів більшає. Хтось їде на Рожеві озера, хтось на Кінбурн, в Асканію Нову. Контент допомагає змінити уявлення про регіон, дякую особисто Дімі Комарову і Жені Сінєльнікову (прим. автора: Дмитро Комаров — український тревел-блогер, ведучий програми «Світ навиворіт» на каналі 1+1; Євген Синельников – один з ведучих шоу «Орел і решка», ведучий шоу «Дома краще» тощо). Коли вони роблять крутий контент, люди теж хочуть відвідати ці місця.  

Як справи із зимовим туризмом?

— Зараз ми все-таки стверджуємо, що сезонності немає. Є високий сезон, є низький сезон. Зараз почався низький. Чому він має саме такий характер? Тому що мало контенту, турпродукту, інфраструктури і партнерів. Не вистачає інформації про те, що саме тут робити взимку.

Звичайно, самі херсонці це зараз прочитають і почнуть обурюватися: «Тут нечего делать зимой?!». Ну, глобально, поки що немає нічого особливого. Бо ніхто нічого не зробив. Тим не менш, гейзер (прим.автора: гейзер — теплі джерела з лікувальними властивостями, у Херсоні працює комплекс «Арабатські терми») працює, відвідувати можна. Зимове море ніхто не скасовував: ходи збирай мушлі, дихай повітрям. Це й самі херсонці люблять, а для киян, харків’ян, які інколи моря у своєму житті не бачили, це просто щастя. 

Нещодавно я був у Івано-Франківську та з подивом дізнався, що десь 80% жителів Франика ніколи в житті не бачили моря. Їм було б цікаво побачити його взимку!

Якщо ви полюбляєте спокійний туризм, який не коштуватиме вам великих грошей — запрошуємо на Херсонщину. Олексій порадив 5 місць, які варто відвідати взимку.

  • «Вінтерфелл» на Херсонщині. Старовинні садиби. Ці місця ще не обкатані великою кількістю туристів та є безкоштовними для відвідування. Олексій радить відвідати замок-садибу Фальц-Фейнів, що знаходиться біля села Новоолександрівка. Дістатися можна громадським транспортом.

  • Термальний комплекс «Арабатські терми». Можна поніжитися у лікувальних термах, коли на вулиці сніг. Коштує таке задоволення від 100 до 200 гривень, в залежності від часу. У вечірні години туристи також мають змогу паралельно слухати музику та переглядати фільми.

  • Для фанатів активного відпочинку є зимовий каякінг у плавнях. У зимовий час ви зможете насолодитися прозорою водою та чудовою природою. Це коштуватиме вам 200 – 250 гривень за прогулянку.

  • Кам’яні вишиванки в Новій Каховці. На дорогу туди доведеться витратити близько двох годин. Але така подорож може бути недорогою та досить цікавою. До речі, орнамент на кожній будівлі унікальний.

  • Шато Трубецького. Землі під виноградники князю допомагав обирати сам Лев Голіцин, відомий винороб. Зараз у шато можно насолодитися відомими винами та атмосферою старовинного маєтку.

Фото були взяті з сайту проєкту «TripMustGoOn». Це грантовий проєкт, націлений на створення якісного контенту про регіон.

Текст розшифровано Олесєю Терлецькою в рамках волонтерської програми Gwara Media.

Теги:

#економіка #внутрішній туризм #схід