Повномасштабна війна в Україні ще раз підкреслила необхідність переосмислити наше минуле. У спробах апропріації всього українського, РФ лише зробили Україну могутнішою, а наші погляди — більш незалежними.
Ділимося з вами сучасним українським кіно, що документує найважливіші зрушення та пропонує нетривіальний погляд на далеке або нещодавнє минуле.
«Земля блакитна, ніби апельсин»
Повнометражний документальний фільм 2020 року режисерки Ірини Цілик.
Фільм розповідає про сім’ю, яка живе у «червоній зоні» Донбасу, де воєнні дії тривають вже шостий рік. Буденність багатьох цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть наші герої, не припиняються. Але, попри всі труднощі, родина є дуже дружною і життєрадісною.
Кінопроєкт фільму став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно.
Міжнародна прем’єра стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі Sundance Film Festival, де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики. Українська прем’єра відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди — у національному та міжнародному конкурсах.
На IMDb стрічка має оцінку 7.3/10.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго»
Це дебютний повнометражний фільм Надії Парфан. Світова прем’єра відбулася 10 квітня 2019 року на кінофесті «Бачення реальності» — одному з найбільших документальних форумів світу, що проходить у швейцарському місті Ньйон. Українська прем’єра пройшла у липні 2019 року на Конкурсі європейських документальних фільмів Одеського міжнародного кінофестивалю.
Стрічка займає 75-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Крім цього, фільм отримав приз «Кіноколо» від Спілки кінокритиків України як найкращий документальний фільм 2019 року.
Сюжет розповідає про голову профспілки комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Душа Івана Васильовича — це профспілковий хор «Чорнобривці», у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Чоловік пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло — а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію.
На IMDb стрічка отримала 8.1/10.
«Бабин Яр. Контекст»
Скандальна і контроверсійна робота Сергія Лозниці була знята на замовлення приватного проєкту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», що фінансувався російськими бізнесменами Михайлом Фрідманом та Германом Ханом. Очолював центр російський режисер Ілля Хржановський.
Українська кіноспільнота неодноразово критикувала стрічку за вибірковість контексту, не-документальність та «радянськість» поглядів. Тим не менш, робота варта уваги.
У 2021 році цей фільм, знятий у ко-продукції з Нідерландами, визнали найкращою документальною стрічкою Каннського кінофестивалю. Також стрічка здобула нагороду «Золоте око».
У фільмі розповідають про Голокост за допомогою архівних кадрів про німецьку окупацію України та наступне десятиліття. У центрі історичної драми два осередки суспільства – українці Олена та Степан, а також євреї Олександр та Наталя, які вже протягом довгих років живуть на одній вулиці. На перший погляд, створюється враження, що вони підтримують між собою теплі дружні стосунки. Однак ідилія, що панує навколо них, починає стрімко руйнуватися, коли у 1941-му році до Києва приходять німецькі війська.
На IMDb стрічка має 8.0/10.
«Соловей співає. Доки голос має»
Документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має» є новаторським та монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні.
Творці стрічки вперше в історії української документальної журналістики проаналізували українське мовне питання через призму досвідів інших країн.
Автори аналізують мовну ситуацію, досліджують значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. «Чому спілкуватися в Україні XXI століття українською для деяких громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгнення та спротив?». На це питання намагалися знайти відповідь автори фільму.
Режисер — Сергій Кримський. Фільм знімали в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США та Великій Британії.
На IMDb стрічка має 8.6/10.
«Будинок “Слово“»
Цей повнометражний документальний фільм 2017 року зняв Тарас Томенко. У 2018 році стрічка отримала українську національну кінопремію «Золота дзиґа» в категорії «Найкращий документальний фільм».
«Будинок “Слово”» розповідає про один із найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30-х роках у Харкові.
В 66-ох квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші українські митці: письменники, поети, художники, режисери. Навмисно зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох років було репресовано, розстріляно чи перетворено у співців партії.
У цьому будинку мешкали Володимир Сосюра, Микола Куліш, Павло Тичина, Іван Багряний, Олесь Досвітній, Майк Йогансен. Тут же, у 1933 році, застрелився Микола Хвильовий.
На IMDb стрічка отримала 8.1/10.
«Назовні»
Стрічка «Назовні» стала фільмом-переможцем національного конкурсу Kharkiv MeetDocs, а кілька днів тому перемогла на Берлінському кінофестивалі про права людини.
У ній йдеться про долю Романа, який брав участь у Революції Гідності, але згодом був змушений шукати шляхи виживання у кримінальному світі. Рома потрапляє у вир подій, де спалахами з пам’яті виринають епізоди його дитинства.
На IMDb стрічка отримала 7.4/10.
«ЄвроДонбас»
У документальному фільмі Корнія Грицюка показано іноземну спадщину Маріуполя, Лисичанська, Дружківки, селища Нью-Йорк, які, на жаль, вже нереально побачити такими, як у фільмі. Адже незабаром після зйомок майже всі відзняті об’єкти європейської спадщини були знищені російськими військами.
Творці фільму розвінчували радянські міфи та досліджували роль Донбасу в розвитку європейської економіки понад 100 років тому. Команда віднайшла й анімувала ряд унікальних, проте маловідомих архівних матеріалів XIX століття, що показують побут європейців на Донбасі.
Сторінка стрічки на IMDb.
«Нескінченність за Флоріаном»
Повноментражний документальний фільм Олексія Радинського, знятий 2022 року у співпраці з США, розповідає про Флоріана Юр’єва — українського архітектора, що побудував легендарну «Літаючу тарілку» у Києві на метро Либідська. Він також був автором радянського герба міста Києва.
Кінорежисер Олексій Радинський вже не вперше досліджує спадщину радянського архітектурного модернізму, зокрема, історію «Літаючої тарілки». У 2019 році він також зняв стрічку «Колір фасаду: синій», що розповіла про скандальну столичну забудову та спробу перетворити «Літаючу тарілку» на частину великого ТЦ.
Фільм 2022 року взяв участь в офіційній конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю в Роттердамі, а також став учасником Docudays UA. На жаль, показ на українському фестивалі цього року довелося відкласти через війну.
На IMDb стрічка має 8.0/10.
«Рози. Фільм-кабаре»
Ця документалька стрічка розповідає про життя семи артисток українського інтелектуального фрік-кабаре Dakh Daughters Band. Разом із гуртами «ДахаБраха» та «ЦеШо», DakhDaughters — один з успішних музичних проєктів театру «Дах» та його засновника, Влада Троїцького.
«Під час революції на Майдані 2014 року, у поворотний момент в історії країни, мистецтво стає для Dakh Daughters способом осмислення цих подій та допомагає поглянути у вічі суворій реальності з мудрістю й надією. Магія цього політичного кабаре — у поєднанні радості життя і жахіття спустошливої війни», — йдеться у синопсисі фільму.
У 2021 році цю документальну стрічку режисерки Ірени Стеценко показали на українському Docudays UA, де вона отримала спеціальну відзнаку журі.
На IMDb стрічка має 8.3/10.
«Колапс: як українці зруйнували імперію зла»
Наостанок — справді захоплюючий і важливий історичний серіал. Проєкт «Колапс: як українці зруйнували імперію зла» підготував Суспільний мовник до 30-річчя нашої незалежності. Серіал складається із 7 серій: за задумом сценаристів Суспільного, одна серія реконтруює один день з періоду здобуття незалежності та розпаду СРСР. Натомість, остання серія проєкту описує події, що відбувались протягом близько пів року.
Ідея історичного серіалу належить Олександру Зінченку, що був ведучим програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому».
Для зйомок творці взяли інтерв’ю у низки відомих діячів, які безпосередньо брали участь у подіях, як-от Леонід Кравчук та Леонід Кучма. Музику до проєкту написали композитори opera aperta Роман Григорів та Ілля Разумейко.
Подивитися всі серії можна на Youtube.
Текст: Вероніка Полякова, Олена Мигашко
Читайте також наш матеріал 5 розмов про українську культуру та її здобутки за кордоном.
