У липні цього року експерти зафіксували десять випадків порушення свободи слова в Україні. Всі зафіксовані інциденти не були пов’язані з російсько-українською війною, їх спричинили громадяни України.

Про це повідомляє Інститут масової інформації.

За даними ІМІ, з десяти зафіксованих випадків по три стосувалися обмеження доступу до інформації та інтернет-тиску. Інші інциденти охопили сфери перешкоджання журналістській діяльності, незаконного затримання, цензури та юридичного тиску.

«Ці десять кейсів репрезентують увесь спектр загроз свободі преси в Україні – від цензури та затримань до юридичного й цифрового переслідування. Вони демонструють, як держава, бізнес та силові структури (прямо чи опосередковано) можуть впливати на незалежну журналістику. Проблема ускладнюється слабкістю механізмів захисту прав журналістів та недостатньою реакцією влади, – йдеться в повідомленні.

Про перешкоджання і спробу дискредитації повідомило онлайн-медіа «РБК-Україна» після публікації розслідування щодо виведення коштів активістом Назарієм Гусаковим через гемблінгові компанії. За інформацією журналістів, у відповідь на матеріал анонімні телеграм-канали поширювали фейки та пов’язували редакцію з фігурантами.

Зафіксований випадок незаконного ув’язнення журналіста «hromadske» Максима Коцюбинського затриманого поліцією в Києві після фіксації можливої недекларованої нерухомості міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. За словами адвокатки, його утримували кілька годин без складання протоколу, провели обшук та намагались отримати доступ до особистого телефону.

Випадок спроби цензури повідомила редакторка видання «Гречка» Анастасія Дзюбак. Вона заявила про спробу тиску з боку представниці Кіровоградської ОВА, яка вимагала прибрати імена ветеранів з матеріалу про вручення житлових сертифікатів. 

Також у липні зафіксували три випадки обмеження доступу до публічної інформації.

У Тернополі журналістка видання «20 хвилин» змогла ознайомитися з генеральним планом міста лише після скарги до омбудсмена. Також у Києві Києво-Печерська лавра відмовилася надати журналістам «Детектора медіа» інформацію про нового прессекретаря, пояснивши це тим, що вона є «непублічною». 

Кам’янець-Подільська міська рада надала відповідь на інформаційний запит журналістки Марії Турчини (ЖАР.INFO) про закордонні відрядження депутатів лише після офіційної скарги.Як зазначається у повідомленні, міськрада намагалась уникнути відповіді, вимагаючи підтвердження особи, що є незаконним.

Три журналістки зазнали інтернет-тиску через свою діяльність 

Журналістка «ZN.ua» Інна Ведернікова заявила про замовну дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах. Вона вважає, що до тиску можуть бути причетні представники влади, невдоволені критичними матеріалами видання. Кампанія охоплює понад 30 згадок з негативним контекстом упродовж кількох днів.

SMS-бомбінгу зазнали хмельницькі журналістки – Катерина Вовк з видання Лінза й Альона Береза з «ЖАР.INFO«, – які висвітлювали акції в Хмельницькому на підтримку НАБУ та САП. Катерина Вовк зазнала масованої SMS-атаки та спроби отримати доступ до її Telegram. Атака тривала п’ять годин і була спрямована на номер, яким вона користувалася під час спілкування з поліцією, – це вказує на можливий зв’язок між її діяльністю та тиском. Подібну цифрову атаку пережила журналістка Альона Береза після того, як опублікувала допис про будівельні порушення та висвітлювала акції за незалежність НАБУ. Протягом кількох годин їй надходили сотні повідомлень для зміни паролів і авторизації. Вона пов’язує це з тиском через професійну діяльність.

Крім того, журналістка черкаського видання «18000» Ірина Малюкова отримала виклик на допит після публікації розслідування про суддю, яке вийшло понад рік тому. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «втручання в діяльність судді» та вимагали у журналістки надати редакційні документи.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також