Цьогоріч у Коротичі запрацював підземний ліцей, що розташований за 16 кілометрів від Харкова. До цього в селищі не було жодного укриття.
Це споруда з протирадіаційними властивостями та належить до категорії А-1 — має найвищий рівень захисту й зменшує дію радіації у 5000 разів. Усередині є генератор, запаси палива, води, розкладні ліжка, а також обладнано вбиральні, медпункт та ліфт для маломобільних людей.
Водночас тут розташовані кілька класів, де позмінно навчаються 389 учнів. Якщо заплющити очі, стоячи тут, здається, ніби знову настали мирні часи — гамір дитячих голосів на перерві, різнобарв’я зошитів і запах пюрешки з капустяним салатом. Однак у реальність повертає дев’ята ранку — день починається з хвилини мовчання.
Сьогодні, 20 листопада, Україна вперше разом зі світом відзначає День захисту дітей. Читайте більше про шкільні будні та дитинство в укритті у матеріалі Ґвара Медіа.
«Підземелля»
Ми стоїмо на глибині 6 метрів у бетонному коридорі. Метроном відбиває секунди. Попри те, що сьогодні зміна початкової школи, з класів ані звуку — навкруги цілковита тиша.
На іншому кінці коридору стоїть жінка з мітлою. Вона мовчки витирає сльози краєм синього нейлонового фартуха.
— Це жіночка, у якої син загинув, — говорить Антоніна Сиротенко, директорка ліцею, після хвилини мовчання.
Директорка каже, що в укритті є все необхідне, щоби близько пів тисячі людей змогли сховатися на 48 годин. Ми оглядаємо різні кімнати. В одній стоїть резервуар із водою, у другій — вентиляційна система з властивістю регенерації повітря, у третій — генератор.
— Вже декілька разів до нас приходили з дітьми, коли оголошували небезпеку по всій Україні, — каже директорка про жителів Коротича. Під сходами Антоніна Миколаївна показує складені картонні коробки, в яких запаковані ліжка. Вони поки не знадобилися.
Ми заглядаємо на урок до другокласників. Клас не має літери, він єдиний у ліцеї.
Урок читання — вчителька перевіряє, як учні вивчили вірш.
Діти, ніби маленькі сурикати, витягують шиї, щоб подивитися, хто прийшов. Побачивши директорку, вони грюкають стільцями, підводяться й в унісон тягнуть «до-о-обрий день!».
Разом із директоркою ми сідаємо на лавці в коридорі. Поруч на стіні намальовано хлопчика.
— Ми намагалися скрасити все, щоб діти не почувалися, ніби ідуть у якесь страшне підземелля, — каже Антоніна Миколаївна й киває на малюнок. Його зробили вчителі.
Керівниця бачить у школярів великі освітні втрати. Головними проблемами є слабкі навички читання і, як наслідок, письма. Однак серйознішою за це є тривожність.
— Це ж тут ми не чуємо вибухів, а вдома вони їх чують. Деякі діти дуже-дуже неспокійні, — зітхає директорка.
Наразі в ліцеї немає психолога й адміністрація постійно займається його пошуком. Водночас заклад співпрацює з фондами ЮНІСЕФ та «СпівДія», а всі вчителі пройшли курси психологічної підтримки дітей.
Зі спостережень вчительок
Віта Петрівна вчителює в ліцеї вже 33 роки. Вона впевнена, якщо любити свою професію та дітей, можна подолати будь-які перешкоди. Зокрема, у її 2-му класі навчається кілька школярів з особливими освітніми потребами.
Вчителька каже, що після років дистанційного навчання діти з великим задоволенням ідуть до школи й до уроків ставляться більш відповідально.
— Звичайно, зараз краще, коли ми дітей бачимо, коли вони спілкуються, навіть трошки дуріють. Ось троє у мене бігало [на перерві, — ред.], то я їм кажу: «так, зараз кличу кореспондентів, вас фотографують — і в газету, з прізвищем, хай мама читає», — сміється вчителька. — Подіяло.
Юлія Олександрівна працює у школі дев’ять років й зараз є класною керівницею 1-го класу. Вчителька рада, що зараз є можливість навчатися офлайн, бо під час живого спілкування можна набагато краще допомогти дітям засвоїти знання та навички.
— Коли ми вчимося навчатися, все-все із самого початку, то дуже важливо знаходитися тут, у підземній школі, де ми маємо змогу підійти, поставити ручку, слідкувати за поставою дітей, — каже Юлія Олександрівна й лагідно дивиться на своїх учнів.
— Не всі спочатку хотіли ходити до підземної школи, але зараз у мене в зумі тільки два учні сидить. Усі інші ходять до підземної школи, — розповідає Олена Анатоліївна про свій 3-й клас.
Вчителька працює в ліцеї 15 років. Вона зізнається, що набирати дітей під час повномасштабної війни їй було бентежно, адже пандемія показала, наскільки складно навчати першокласників через зум. Однак разом із наполегливістю батьків найскладніші періоди було пройдено.
Олена Анатоліївна додає, що діти біжать на заняття й люблять гратися на перервах. Однак діти зараз дорослішають швидше — до хвилини мовчання, яка лунає і в укритті, і онлайн, вони ставляться з повагою.
— І в зумі встають, і так встають. Молодці, — каже з гордістю вчителька. — Для них це не смішно, вони дуже серйозно ставляться. Особливо ті діти, у кого загинув хтось, то вони навіть зі сльозами на очах встають під час хвилини мовчання.
Що потрібно знати про укриття з протирадіаційними властивостями
Росія прицільно обстрілює об’єкти критичної інфраструктури, а також погрожує ядерними ракетами. Водночас вона шантажує катастрофою Україну та світ, тримаючи «в заручниках» Запорізьку атомну електростанцію, найбільшу станцію в Європі.
14 листопада ЗАЕС знову опинилася під загрозою блекауту. За повідомленням ДП «Енергоатом», станція втратила живлення від «Дніпровської», однієї з двох зовнішніх ліній електропередачі. Тому ЗАЕС отримувала живлення від «Феросплавна-1», іншої лінії. Однак 19 листопада вдалося відновити підключення станції до основної лінії живлення. Якщо ЗАЕС була б повністю відключена від енергосистеми, стався б 11 блекаут, що міг призвести до серйозної загрози для радіаційної безпеки.
За даними Українського гідрометеорологічного центру, станом на 20 листопада радіаційний рівень у країні знаходиться в межах норми. Заміри роблять щодня, а результати публікують у відкритому доступі.
У разі загрози органи влади або Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) проінформують населення усіма можливими способами та нададуть відповідні інструкції. Однією з ключових порад у таких ситуаціях є перебування в укритті.
Наприклад, Коротичанський ліцей, як захисна споруда подвійного значення класу А-1, захищає від:
- ударної хвилі в 500 кПа (кілопаскалів) та уламків (для порівняння — аби вибити вікно, достатньо близько 7 кПа);
- високих температур та продуктів горіння під час пожеж, а також затоплення;
- небезпечних хімічних, отруйних, біологічних, бактеріальних речовин;
- радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також забруднених води, землі, повітря в 5000 разів.
Відповідно до класифікації існують також споруди А-2, А-3 та А-4 класів, які мають такі ж властивості, але нижчі коефіцієнти.
Знайти найближче сховище цивільного захисту можна на мапі.
Якщо поруч із вами немає укриття, ось кілька речей, які допоможуть подбати про протирадіаційний захист вдома:
- Скотч, плівка, щільна тканина
Ущільніть усі отвори, крізь які в домівку може потрапити радіоактивний пил — вікна, двері, системи вентиляції чи обігріву. Тоді не підходьте до них близько.
- Засоби зв’язку
У разі критичної ситуації потрібно уважно слідкувати за вказівками влади та ДСНС. Для цього тримайте зарядженими телефони та павербанки. У разі тривалих відключень не завадить радіоприймач на батарейках.
- Пластикові герметичні пакети, змінний одяг та взуття
Якщо ви прийшли з вулиці, зніміть увесь одяг із себе та запакуйте в герметичні пакети. Покладіть їх якомога далі від людей та тварин.
- Мило
Після цього слід змити із себе весь пил та бруд. Вимийте руки, обличчя, відкриті ділянки тіла. Не тріть занадто шкіру, щоб її не пошкодити та уникнути потрапляння пилу в рану. Перевдягніться в чистий одяг.
- Запаси їжі та води
Подбайте завчасно, щоби вдома були запаси їжі в герметичному пакуванні (наприклад, консерви), корму для тварин, а також води у пляшках. Водопровідна вода підійде лише для миття. Пам’ятайте, що кип’ятіння не знезаражує воду від радіоактивних речовин.
- Запаси ліків
Зробіть запаси препаратів першої потреби — засоби для обробки ран, знеболення, зниження температури, лікування розладів травлення, алергії та серцево-судинних проблем.
Пам’ятайте про найпоширеніший міт, пов’язаний із протирадіаційним захистом, — вживання йоду.
За рекомендаціями від Міністерства охорони здоров’я, приймати йод потрібно за 6 і менше годин до наближення радіоактивної хмари. Це найефективніший період для йодної профілактики, який допоможе вберегтися від йоду-131, який підвищує ризик захворювання на рак. Дія препарату зберігається і через 6 годин після приймання.
Однак йодовмісні препарати не варто приймати для профілактики. Тривале вживання у неправильних дозах може порушити роботу щитоподібної залози. Місцева влада або ДСНС повідомлять населення про необхідність прийняти йод.Якщо хочете підготуватися до можливих кризових ситуацій, ліпше освіжити знання із цивільної оборони. Наприклад, на цьому курсі можна в інтерактивній формі дізнатися про стратегії виживання у надзвичайних ситуаціях.
Читайте також:
- «Зима буде важкою». Розповідаємо, як підготуватися до холодів і зберегти тепло при відключеннях
- Домедична допомога. Розповідаємо про алгоритм MARCH
- Росія обстріляла дитячий садок у Харкові. Загинув комунальник, поранені десятеро людей, серед яких — дитина
