На початку Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності (MIL), заснованого ЮНЕСКО для розвитку критичних навичок взаємодії з медіа та інформацією в цифрову добу, який щороку відзначається з 24 по 31 жовтня, розповідаємо те, як розпізнати фотофейк та не стати жертвою шахраїв чи впливу пропагандистів.
У цьому матеріалі наведемо приклади, на які фотофейки в інтернеті можна натрапити, для чого вони створюються, які ключові ознаки мають такі зображення, як їх розпізнати та самостійно провести фактчекінг.
Що таке фотофейк?
Фотофейк — це зображення, яке змінене, підроблене або використане поза контекстом, щоб створити у споживача інформації хибне враження.
Використання фото поза контекстом є одним із найпростіших способів поширення дезінформації, яким регулярно послуговуються дезінформатори. Для цього їм не потрібно докладати зайвих зусиль та підроблювати фото, достатньо лише подати його з описом, який може ввести в оману користувача соцмережі чи месенджера.
Так, до прикладу, анонімні телеграм-канали «Медведь» та «Белорусский силовик», які систематично поширюють російську пропаганду, опублікували допис, що починається з таких слів: «Герань» прилетіла по Білому дому».
Далі дописи доповнюються контекстом, з якого зрозуміло, що це жарт авторів і насправді йдеться не про наслідки удару безпілотника, а про початок будівництва нової бальної зали на території Білого дому. Однак через інформаційне перевантаження користувачі месенджерів звикають «сканувати» стрічку, а не читати її повністю. Тож ймовірність, що частина читачів цих пабліків таки могла бути введена в оману, є потенційно високою.
Дослідження з Nature Human Behavior вказує, що більше ніж 75% випадків спільного поширення новинних посилань у фейсбуці відбувалися без переходу користувача на повну статтю. Тож вони формують думку без контексту, на основі маніпулятивного чи перекрученого першого речення. Отже, коли фото подається із подібними «сенсаційними» підписами, заохочуємо читати новину повністю. Або ж, якщо йдеться про російських пропагандистів, принаймні перевірити її в інших респектабельних джерелах, зокрема в ЗМІ тієї країни, про яку йдеться.
Складніша ситуація з виявленням дезінформації, коли у фейкові фото їхні «творці» вкладаються ресурсом. Змінені або відредаговані фотографії, генерація фото за допомогою ШІ, підроблені документи, обкладинки газет та журналів, оголошення з різних платформ — це ті методи, що нині широко застосовуються фейкоробами для шахрайських схем чи просування наративів у межах певних ІПСО (інформаційно-психологічних операцій), зокрема російською пропагандою.
До прикладу, історія про те, що ВВС News в ефірі «призначило» Залужного наступним президентом України поширювалася пропагандистами на основі оригінальної фотографії Валерія Залужного від 2024 року, але з накладанням на неї фейкової інформаційної стрічки та відповідного титру. Фейк був націлений на просування меседжу про «політичну смерть» чинного президента України, яким незадоволені західні партнери, та отримав великі охоплення в соцмережах.
Генерація фейкових зображень із використанням назв відомих медіа та організацій є звичною практикою для дезінформаційних кампаній РФ. Так, протягом травня 2025 року наша редакція фіксувала сплеск поширення фейкових обкладинок, які дискредитували президента Зеленського. Для підробок пропагандисти використовували зокрема німецькі та британські видання, тобто тих європейських країн, які увійшли до складу так званої «коаліції охочих», об’єднання лідерів країн Європи для допомоги Україні в боротьбі з російським агресором.
Щоб з’ясувати, чи такі обкладинки є фейковими, достатньо перевірити офіційний сайт видання або журналу, про який йдеться, та звіритися з останніми випусками. Цей спосіб перевірки актуальний і для кейсів, у яких фейкороби використовують заміну тексту на скриншотах статей українських чи міжнародних видань.
Зазвичай текст редагується на користь певного наративу й далі поширюється анонімними джерелами, залежно від мети — на внутрішню українську чи закордонну аудиторію.
Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації
Плакати на кордоні України та Польщі, де стверджується, що українців польські прикордонники перевірятимуть на наявність «бандерівської символіки» — це приклад фотофейку, в якому зображення було змінене частково. Для тих, хто переслідує певну мету, як у цьому випадку — посіяти недовіру між поляками та українцями — використання подібного методу є ефективним, з огляду на часткову правдивість поширеного зображення. Для підробки був використаний реальний елемент інфраструктури перетину кордону в Хребенні. Тому прикордонним службам обох країн довелося спростовувати поширений фейк.
Інший приклад — фейкова реклама на сітілайті в Харкові з рекламним закликом долучитись до ініціативи «мовних інспекторів». Це фото поширювалося пропагандистськими пабліками разом із наративом про «мовних карателів» — тема, що постійно підігрівається роспропом, у межах ІПСО про переслідування за мовною ознакою в Україні. Наша редакція провела розслідування та встановила, що насправді на сітілайті була розміщена реклама кампанії з вакцинації.
Фотофейки, які генерує штучний інтелект, не менш активно застосовуються як «візуальний доказ» для просування шахрайських сторінок та пропагандистських наративів. Зазвичай подібні зображення створені так, аби викликати емоційну реакцію: страх, обурення, недовіру, співчуття. Тут усе залежить від мети, яку переслідують автори фейкового контенту.
Так, наприклад, щоб дискредитувати українську армію, роспроп просував у своїх дезінформаційних повідомленнях історії про експлуатацію людей з інвалідністю, поширюючи штучно згенерований контент, із нібито військовими на протезах.
Інший приклад, що масово поширився Мережею — фото, на якому нібито президент Франції Еммануель Макрон, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та інші перші особи країн Європи очікують на зустріч із президентом США Дональдом Трампом, сидячи на стільцях у коридорі. Використовуючи це фото, російська пропаганда почала поширювати саркастичні дописи про учасників «коаліції охочих», які допомагають Україні.
Насправді ж фото поширив користувач соцмережі Х, який для створення зображення використав штучний інтелект.
Такі фотофейки, що мають сотні тисяч переглядів та тисячі поширень, не лише вводять в оману, а й можуть впливати на громадську думку, підриваючи довіру й применшуючи авторитет західних лідерів та міжнародних союзів.
Як розпізнати та самостійно перевірити фотофейки
Передусім звертайте увагу на джерело та контекст публікації. Джерело зображення — офіційне чи анонімне? Надійне ЗМІ чи соцмережа із сумнівним профілем? Чи інші надійні видання також повідомляють про це зображення, чи тільки один допис? Наприклад, якщо фото поширене тільки через анонімний телеграм-канал — це додає ризику, що перед вами підробка.
Звертайте увагу на візуальні логічні ознаки маніпуляції, наприклад такі, як артефакти ШІ-генерації: дивні руки, нерівні пальці, неприродні очі, «плаский» фон, перекошені чи злиті об’єкти тощо. Щоб з’ясувати технічну інформацію, «вбудовану» в цифрове фото, та виявити, чи воно фейкове, можна скористатися перевіркою EXIF-даних за допомогою доступних сервісів. Exchangeable Image File Format — це метадані, які автоматично записуються камерою чи смартфоном у момент зйомки. Вони можуть містити дату та час створення знімка, геолокацію, іноді — дані про редагування зображення.
Зважайте на контекст: чи фото відповідає події, даті, місцю? Якщо текст до фото виглядає сенсаційним, із «шок-заголовком» — його таки варто перевірити. У цьому може допомогти найпростіший інструмент — зворотний пошук зображення (Google Reverse Image Search), що покаже, де та коли це зображення з’явилося. Якщо знайдена версія фото поширювалася в іншому контексті, це — сигнал, що довіряти інформації треба з обережністю та додатково перевірити, перш ніж повірити і поширювати далі.
Якщо ж вам складно самостійно перевірити новину чи важливе повідомлення — надсилайте її у наш фактчек-бот «Перевірка».
Читайте також:
- Фейк. Українець у Кракові вбив трьох поляків
- Надбавка всім пенсіонерам у розмірі 5 тисяч гривень та оновлена державна база ПФУ. Дайджест клікбейтів жовтня про пенсії
- Фейк. Ціна «патріотизму»: обмін добротної квартири в Дніпрі з хряком на підвал у Львові
