Незадовго до вторгнення рф увага харків’ян була прикута до Харківського художнього музею через історію з реставрацією балкону, що тягнулась до початку 2022 року. Наприкінці лютого будівля знову виглядала цілою та охайною, поки до України з війною не прийшли російські окупанти.
Тепер всередині художнього музею на підлозі лежить скло, в залах потрощені вікна. Біля одного з таких стоїть бюст Шевченка – він вцілів, як і інші експонати. Від бомбардувань сховали картини Айвазовського, Рєпіна, зокрема знамениту картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», але що буде з ними далі?
Фонди Харківського художнього музею нараховують близько 25 тис. експонатів західноєвропейського, українського, російського живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового (зокрема східного) мистецтва XV–XXI сторіч.
Gwara Media відвідали музей 8 березня. На роботу прийшли працівники – частина з них перетягувала картини в кімнати без вікон. Інші – забивали вікна музею фанерою.
«Будівля постраждала від вибухів, які відбулися декілька днів тому. Вибуховою хвилею були потрощені всі вікна. Звісно, постраждали роботи, тому що було порушено температурний режим», – каже завідувачка відділу зарубіжного мистецтва Марина Філатова.
Марина живе неподалік від музею, який, до речі, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Понад 100 років тому музей звели за проектом архітектора Олексія Бекетова.
«Так, як рятувальники зараз рятують життя людей, ми рятуємо наші картини», – говорить працівниця музею Філатова.
Крім вікон, в музеї зачепило стіни. Сильно пошкодило кабінет директорки музею Валентини Мизгіної. Але вона каже, що очікувала побачити страшнішу картину.
«В нас відбулось те, що відбувається майже по всій країні. Річ у тім, що для живопису дуже важливий температурний режим. Це те, чого ми зараз не можемо дотримуватись. Всі експозиційні твори ми перенесли в більш безпечне приміщення. Будемо сподіватись, що вони там збережуться», – говорить директорка музею.
Мизгіна дякує волонтерам, які привезли до музею захисну плівку. Каже, що в них був деякий запас, але його замало для тієї кількості вікон, які зруйновані внаслідок обстрілів російськими окупантами.
«Наша унікальна колекція постраждала ще за часів Другої Світової війни. А як вона постраждає за час цієї війни..»
Поки працівники не дісталися музею, картини перебували на протязі, що є небезпечним для живопису. Працівники також наголошують на вібраціях, які відчули стіни музею. Кажуть, що частину картин в музеї не знімали зі стін навіть під час реставрації, тож що буде з ними потім – мистецтвознавці не розуміють.
«З картинами треба працювати в білих рукавичках. Я зараз стою в білих рукавичках лише тому, що працюю зі склом. Тому що вже ніхто не зважає уваги – який буде наслідок цього, лише час покаже», – говорить Олег Філатов, який допомагав прибирати скло і перетягувати експонати.
«Ось так у нас зберігається європейське мистецтво. Це мистецтво світового рівня Альфреда Дюрера. В нашому музеї одна з найцінніших колекцій цього митця. Ми намагаємось їх сховати зараз. Накриваємо, перекриваємо картоном», – додає працівниця музею Марина Філатова.
Серед експонатів музею також є картини російських художників. Як виявилось, за іронією долі, їх теж треба рятувати від рук російських окупантів.
Фото: Діана Руда
Цю історію опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
