Російські війська дедалі частіше застосовують дрони-імітатори, які не несуть бойового навантаження, але візуально та радіолокаційно схожі на ударні БпЛА, зокрема «Шахеди».

Про це журналістам Ґвара Медіа розповів речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.

Він зазначив, що ідея використання муляжів у росіян не є новою, – вони використовують фальшиві літаки, артилерію, радари, а зараз росіяни адаптували цю тактику і для ударних безпілотників.

‎«Муляжі використовуються з давніх-давен. Муляжі літаків стоять на аеродромах, «обманки» артилерії, систем протиповітряної оборони, радарів. Тобто це одна з тактик ведення бойових дій. Це не є чимось суперновим, чи суперунікальним, але росіяни адаптували це до реалій ударів БпЛА‎», – розповів Чубенко.

За даними прокуратури, основними типами дронів-імітаторів є «Пародія» та «Гербера».

Як пояснив Чубенко, «Пародія» – це БпЛА літакового типу розміром приблизно 2×2 метри, який імітує швидкість і радіолокаційний образ ударного дрона «Шахед». Він виглядає як реальна повітряна загроза, тож мобільні вогневі групи та ППО змушені реагувати, не маючи змоги відразу визначити, чи є дрон бойовим.

Інша модель – «Гербера» – більша за розмірами, близько 2×3 метри, має форму, схожу на «Герань», однак є меншою за неї.

Для того, щоб підвищити видимість таких дронів на радарі, росіяни встановлюють у них «лінзи Люнеберга» – металеві або фольговані кулі розміром із долоню. Вони відбивають радіохвилі, створюючи ефект більшої повітряної цілі.

«І через ці радіолокаційні хвилі, ціль здається більшою і відповідно схожою на “Шахед”», – пояснив речник облпрокуратури.

Він розповів, що дрони-імітатори російська армія також використовує і над Харковом, вони кружляють над містом або його околицями, а потім повертаються назад до російського міста Бєлгород, звідки їх запускають.  

За словами Чубенка, такі дрони не несуть небезпеки цивільному населенню, оскільки виготовлені з пінопласту та дерева, і не несуть бойового заряду. Падаючи, такий дрон розбивається, уламки з нього потім досліджують поліція, ДСНС та військові. Проте у разі падіння двигуна на людину потенційна небезпека існує, хоча подібні інциденти не зафіксовані.

‎«Вони просто падають на землю, фактів серйозних травмувань людей, чи пошкоджень не було, оскільки це шматки пінопласту. Якщо двигун впаде на людину, звичайно, нічого гарного не буде, але таких фактів не було і це прямо на людину має впасти, щоб це мало наслідки‎», – додав Дмитро Чубенко.

Замість тактики одночасних ударів по різних регіонах, російська армія з осені 2024 року запускає безпілотники хвилями, зосереджуючись на одному або декількох містах за одну атаку, що ускладнює роботу протиповітряної оборони. Крім того, Росія значно збільшила кількість дронових атак по Україні, зокрема по Харкову та області, який за останні два місяці потерпає від постійних масованих обстрілів дронами. Як і чому російські військові змінюють тактику дронових ударів по Україні, зокрема по Харківській області, дізнавалися журналісти Ґвара Медіа.

Читайте також

  • На Харківщині не зафіксовані нові дрони РФ, які розкидають вибухівку — прокуратура.