«Україна програє війну» — головна теза російської пропаганди у війні з Україною, покликана змусити українців зневіритись. Люди щодня споживають інформацію з розмов із близькими, екранів телефонів або телевізора, проте інформаційні потоки варто «фільтрувати». Ми поспілкувалися з медіааналітикинею Ґвара Медіа Алєсею Ященко про інформацію, російські фейки та медіаграмотність.
Під час інтерв’ю Алєся сказала: «Якщо хтось вважає, що у Харківській області інформаційний простір формується сам — це неправда». То хто ж формує інформаційний простір у Харкові та як російська пропаганда змінює настрої мешканців?
Як працює російська пропаганда та яка її мета?
Пропаганда — це поширення політичних, релігійних, філософських, наукових або інших поглядів шляхом донесення до мас різних аргументів, правдивих чи напівправдивих фактів, чуток або відвертої брехні. Мета пропаганди — маніпуляція громадською свідомістю.
Ми регулярно досліджуємо наративи російської пропаганди, які постійно змінюються. Якщо в Україні відбуваються суспільно важливі процеси, то пропаганда створює або підтримує відповідний наратив, як-от фейки про мобілізацію або теза «Україна Заходу не потрібна». Для кожної ситуації «суміш» готується саме так, щоб в підсумку цей «рецепт» призводив до відчуття безвиході в українців.
Ми знайшли підтвердження цьому в телеграмі «Цифровая армия Росии». Вони у завданнях для фейкоробів прописують: «Ви маєте у коментарях або дописах викликати в українців враження, ніби все пропало і надії немає». Раніше росіяни працювали на емоцію злості, але злість не спонукає людину здатися. Проте розчарування, сум і пригнічення — навпаки. Фейки в інформаційному просторі спонукають українців зневіритися й скласти руки.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Іноді люди про фейк кажуть: «У це ж неможливо повірити! Це тупо».Чим небезпечний такий «тупий» фейк?
Є два ключових види неправдивої інформації: мізінформація (неправдива інформація, поширена без наміру нашкодити) та дезінформація (навмисно створена неправдива інформація). Коли ми говоримо про фейки, то це стосується саме дезінформації. Якщо, наприклад, у мережі з’явилась фейкова обкладинка журналу, це сталося не просто так, а з певним наміром і для певної авдиторії.
Ступінь впливу оцінюється для кожної людини окремо. Якщо вам простий фейк здається недолугим — дуже добре. Це означає, що ви розвинули навички критичного мислення
Насправді ключову загрозу несе навіть не конкретний фейк, а наратив, який він підтримує. Дрібні й нібито недолугі фейки підтримують інформаційний шум. Є припущення, що коли людина почує інформацію з трьох джерел, то вона в неї повірить. Наприклад, чуєш чутку в метро, по радіо й від колеги на роботі — і ця інформація залишається у твоїй пам’яті як правдива. Фейкороби створюють, здавалося б, недолугий фейк, у який ніхто не вірить; за тиждень вдруге пишуть фейк на ту саму тему, потім втретє, учетверте і вп’яте, при цьому посилаються на попередні фейки, доповнюючи словами: «А це вже було!».
Така довга брехня створює цілісний сюжет. Якщо ми не спростуємо перший фейк цього ланцюга, навіть читачам з високим рівнем критичного мислення буде складно відрізнити правду від брехні.
Як російська пропаганда впливає на різні райони Харківщини? Які фейки просувають в різних районах?
У нас є рубрика «Харківська деза», в рамках якої ми досліджуємо фейки Харківщини. За результатами аналітики ми з’ясували, що у російської пропаганди для кожного регіону є своє спрямування. Найбільше брешуть про ті регіони, які знаходяться в зоні бойових дій, близько до неї або на кордоні з Росією. Здебільшого це Куп’янський район, Вовчанська громада і до звільнення частини Харківщини у вересні 2022 року були Ізюм та Балаклія. Під час реінтеграції [процес відновлення інтеграції особи, групи або території в соціальне, економічне, політичне або культурне середовище після періоду відокремлення — ред.] мешканців деокупованих територій вплив російської пропаганди на ці громади зменшився, але проблема існує досі.
Теорема Томаса стверджує: якщо люди визначають ситуацію як реальну, то вона реальна і за своїми наслідками
Ми досліджуємо хвилі дезінформації всією територією України й от що ми помітили. У країні наратив «Україна програє війну» посідає друге або третє місце, проте в Харкові — перше. Тези, які входять у наратив: провальна мобілізація, окупація Харкова Росією тощо. Якщо люди в регіоні вважатимуть, що Росія скоро прийде, вони можуть діяти відповідно, тобто виїжджати з міста й не вкладати кошти в місцевий бізнес. Мешканці деокупованих територій навпаки можуть опустити руки й сидіти, чекаючи на окупацію. Другий наратив по Харківській області — це «В Україні безлад». Як приклад, фейк про мобілізацію собак або про те, що в магазинах міста можна безперешкодно купити Javelin. Також друге місце з «В Україні безлад» серед наративів посідає «Україна — країна хаосу, радикалів та нацистів». Російська пропаганда просуває фейки, нібито всі українці носять нацистську символіку, військові ЗСУ вживають наркотики або отримують нацистські нагороди.
Якщо хтось вважає, що у Харківській області інформаційний простір формується сам — це неправда. Звісно, є й органічне формування, але часто нам «докидують» дані
Наступний наратив серед головних — дискредитація української армії. Росіяни створюють фейки про те, що українські військові заражаються ВІЛ після гомосексуальних статевих зв’язків, крадуть у населення дрова та танцюють бойовий гопак на полі бою. Цей наратив навіть не про «українських військових злочинців й радикалів», а про те, що ЗСУ нібито «нічого не варті».
У Харкові, ймовірно, поширюють цей наратив через територіальну близькість до лінії фронту та РФ. Тобто мешканцям Харківської області нав’язують ідею, що ЗСУ їх не захистять. Також у Харкові поширений наратив, що українська влада не переймається громадянами на тимчасово окупованих або деокупованих територіях. Буцімто українська влада після деокупації встановлює високі ціни на комунальні послуги, саджає у в’язниці мешканців, бо всіх вважає колаборантами, не надає гуманітарну й соціальну допомогу. Через викликану пропагандою недовіру виникають також реальні проблеми з евакуацією жителів з прифронтових районів. Люди бояться, що Україна несправедливо судитиме їх або залишить без допомоги.
Ці наративи російська пропаганда просуває на Харківщині, бо тут є авдиторія, яка під впливом може не лише інформаційно підтримати, а й вдатися до реальних дій, що підуть на користь Росії.
Чому сучасній людині важливо бути медіаграмотною і свідомо споживати інформацію?
Медіаграмотність в сучасному цифровому світі — це ніби техніка безпеки з користування суспільством. Зараз триває найзадокументованіша, найбільш цифрова війна, тому йде перенасичення інформації. Лише навички медіаграмотності й критичного мислення допоможуть захистити себе від цього щільного інформаційного потоку.
Як перевірити інформація на правдивість?
Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість. Фактчекери й медіааналітики Ґвара Медіа після перевірки надають інформації відповідний статус: правда, маніпуляція, фейк або бракує доказів.
У лютому 2022 року команда Ґвара Медіа створила бот «Перевірка» для того, щоб спростовувати дезінформацію. Відділ фактчеку виник тому, що редакція прагнула не лише відповідати на окремі запити, а й розповідати про фейки на ширшу авдиторію.
Якщо одна людина побачила фейк, ймовірно, його бачили й інші, але не знали, де перевірити інформацію на точність та правдивість. Оскільки однією з цінностей Ґвари є правда, у нас з’явився фактчек
На тренінгах люди постійно запитують: «Можете поділитися якимось механізмом або програмою, яка буде перевіряти фейки?». Основний метод перевірки інформації — це, як би примітивно не звучало, пошук в мережі. Якщо прочитали інформацію й сумніваєтесь у її правдивості, пошукайте, що про це писали інші джерела. Медіа з білого списку, ймовірно, дадуть посилання на першоджерело. Головне в пошуку інформації — дати собі відповідь на питання, що це за інформація і звідки її взяли.
У мережі поширюють й інформацію, яка містить лише певні ознаки неправдивої. Вона настільки закручена, що прямий доказ «фейковості» майже неможливо знайти. У цьому її небезпека, бо бездоказові дані ми не можемо назвати фейком. У такому випадку спробуйте пошукати про це дані від аналітиків, яким довіряєте.
Я бачу прогрес у тому, що зараз в активної авдиторії запит більше не на перевірку конкретного фейку, а на знання з медіаграмотності
Фактчекери різних організацій зазвичай прописують методи перевірки інформації у своїх спростуваннях. Зокрема, наші читачі можуть використовувати методи, про які ми пишемо в матеріалах. Також корисно дивитись та читати розслідування інших медіа не лише для того, аби дізнатися результати роботи розслідувачів, а й перейняти та використовувати їхні методи перевірки даних.
Але пам’ятайте: не вся інформація, яка нас оточує, брехлива
Правила критичного мислення варто застосовувати й для перевірки ресурсів, з яких ви щодня споживаєте інформацію. Стежте за якісними ЗМІ й перевіряйте, як вони подають інформацію: чи дають посилання на першоджерело, чи мають оціночне судження, як пояснюють чи коментують матеріали. Коли навчитеся бачити ознаки неправдивої інформації, працювати з менш респектабельними джерелами стане простіше. Як на мене, найбільш ефективний спосіб досягнути рівня якісної оцінки критичного мислення — це постійна робота над собою й проведення аналізу, коли споживаєш новини.
Читайте також
- «FPV-дрони на сьогодні найкрутіша зброя»: як працює рота ударних безпілотників «Ахіллес»
- «Куп’янський рай…»: як відбувається евакуація з Харківщини
- «Росіяни зруйнували нам два офіси»: власниця IT-компанії про розвиток бізнесу в Харкові під час війни
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
