2 лютого в Україні відзначають День Бабака, у який прогнозують погоду за поведінкою тварини. Як зазначають організатори, традицію віщування весни започаткували, щоб привернути увагу до захисту гризунів. Бабаків степових внесли до Червоної книги як вид, що зникає.
Журналісти Ґвара Медіа звернулися до зоозахисників UAnimals, щоб з’ясувати, чи гуманно будити бабака заради традиції.
Що думають зоозахисники UAnimals про День Бабака
- Чи актуальна традиція?
Традиція справді виглядає дуже дивною у XXI столітті, коли людство намагається бути гуманнішим щодо тварин, має сучасні методи прогнозування погоди й задумується над таким питанням, як «критичне мислення».
- Чим можна замінити традицію «витягування» бабака?
Альтернативою витягуванню бабака, як не дивно, можуть бути прогнози професійних метеорологів. Ці люди присвячують життя дослідженню погоди, а їхню експертизу все одно намагаються підмінити архаїчною традицією.
- Чи шкодить ця традиція бабаку?
Так, бо тварина нічого не передбачає і не є метеорологом. Її просто будять, піддають стресу на публіці заради безглуздої події. Що не менш важливо, популярність цієї процедури може підштовхувати бізнеси й окремих людей до експлуатації тварин заради медійної уваги.
Що відомо про День Бабака
Цьогоріч на дослідницькій біостанції Каразінського університету в Гайдарах під Змієвом бабак Тимко III двадцятий раз віщував прихід весни. День бабака запровадили харківські науковці на чолі з професором Віктором Токарським у 2004 році. За цей час про прихід весни оповіщали три бабаки. Крім прогнозів погоди, у різні роки бабаки віщували надання Україні безвізового режиму з Європейським Союзом, кращу «страву-антистрес для українців» або перемогу у війні.
Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Якщо він бачить свою тінь і потім йде назад у нору, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий і бабак не бачить тіні — весна буде ранньою. Цьогоріч бабак Тимко «сповістив» про ранній прихід весни.
У Харківській області, за різними підрахунками, живе від 5 тисяч до 18 тисяч бабаків. Традицію віщування весни започаткували, щоб привернути увагу до захисту гризунів. Бабаків степових внесли до Червоної книги як вид, що зникає.
«Ідея цього свята залишається незмінною — привернення уваги до біорізноманіття та збереження українського степу», — прокоментувала традицію співорганізаторка заходу Людмила Доля для «Суспільне Харків».
З першого дня вторгнення РФ село Нестерівка, де живе бабак-віщун Тимко III та ще близько 30 бабаків, опинилося під окупацією. У вересні 2022 року село звільнили.
Читайте також
- Харківський бабак-віщун Тимко прогнозує тепло в середині березня — фото