У Харкові 31 грудня стався інцидент між групою щедрівниць і представниками адміністрації та охорони в саду імені Тараса Шевченка.
За словами щедрівниць, вони йшли невеликою компанією центром міста, повз сад. Дівчата співали та збирали донати для 116 ОМБр. При собі вони мали посвідчення волонтерів та лист-звернення від бригади щодо необхідності закупівлі комплектуючих для дронів.
За словами пресслужби парку, представники адміністрації та охорони саду зупинили щедрівниць, щоб перевірити документи. Аргументували вони це тим, що збір коштів за співи є комерційною діяльністю.
На відео, яке опублікувала одна із щедрівниць, зафіксовано, як чоловіки відмовилися показати свої посвідчення. Зрештою дівчата викликали поліцію, правоохоронці прийняли показання сторін.
Після інциденту сторони опублікували дописи із роз’ясненням своїх позицій. Через місяць після цього поліція повідомила Ґварі, що конфлікт врегульовано. Проте щедрівниці заперечують відмову від претензій, про яке говорять правоохоронці.
Журналістка Ґвари поспілкувалася зі сторонами конфлікту та поліцією.
Що сталося у новорічну ніч
Ольга Толста́я, харківська активістка та одна із щедрівниць, опублікувала допис про ситуацію.
У новорічну ніч святково вбрані дівчата проходили повз сад Шевченка та співали щедрівки. Люди навколо підспівували, аплодували, знімали фото та відео, щоби привітати рідних.
Раптово до щедрівниць підійшли три чоловіки. Вони представилися охоронцями та вимагали припинити щедрування, аргументуючи тим, що таке дійство є комерційною діяльністю.
— Покажіть посвідчення, що ви дійсно начальник охорони. Можливо, ви просто невдоволена людина? — запитують щедрівниці.
— І шо? — відповідає чоловік, який представився Романом Молоковичем, начальником охорони. — Це моя гражданська позиція.
За словами щедрівниць, один з охоронців «хамив, “тикав”, поводився ганебно та принижував гідність дівчат». Далі конфлікт поглибився. На іншому відео зафіксовано ще один діалог, де один із чоловіків принципово відмовився говорити українською:
— Ви росіянин? — запитує Толста́я.
— Я росіянин. Яка вам різниця? Не треба мені вказувати, якою мовою говорити, — відповів чоловік російською.
Щедрівниці викликали поліцію. У дописі Толстóї зазначено, що через 40 хвилин прибули правоохоронці, з’ясували ситуацію, опитали дві сторони конфлікту, перевірили QR-код збору у щедрівниць, документи та допомогли написати заяву на охоронців. Вони також порадили зателефонувати на міську гарячу лінію 1562, та, пересвідчившись у прозорості дій дівчат, не перешкоджали подальшому щедруванню. За словами Толстóї, поліціянти не мали до щедрівниць жодних претензій.
«Шапочка»
У повідомленні від 2 січня комунального підприємства «Центральний парк» йдеться, що на запит служби безпеки саду щедрувальниці не змогли надати підтверджувальні документи (посвідчення волонтера, наказ або довіреність від благодійного фонду, витяг із Реєстру волонтерів ДПС) та копію листа чи повідомлення, яким вони мали заздалегідь поінформувати адміністрацію про проведення акції. Зазначено, що це необхідно, аби запобігти шахрайству та координації питань безпеки.
Водночас у публікації йдеться про те, що з працівниками служби безпеки саду проведуть додатковий інструктаж щодо правил спілкування з відвідувачами.
У коментарі для Ґвари Андрій Кравченко, речник КП «Центральний парк», розповів, що ініціатором конфлікту були щедрувальниці, але і поведінку охоронців він не вважає повністю коректною. Речник додає, що опубліковані відео у соціальних мережах є неповними, проте визнає, що охоронці не мають бодікамер і це є недоліком.
Кравченко пояснює, що коли люди «ставлять шапочку», то це означає комерційну діяльність, адже йде збір коштів за виконання. На це охорона і реагує. Наприклад, до кришнаїтів, які інколи співають у парку, питань не виникає, адже вони не збирають кошти.
«Мене, як людину, яка до традицій ставиться з повагою, дуже ображає, коли ними підмінюють, прикривають інші речі. У цьому випадку фактично було не щедрування, а військовий збір коштів і волонтерська діяльність», — каже Кравченко.
Він не сумнівається, що це були справжні волонтерки, однак наголошує: усе має відбуватися в межах закону й за наявності всіх документів. Однак речник зазначає — щедрівниці їх не мали.
За його словами, через те, що охорона не змогла впоратися з конфліктом, на місце події викликали представників адміністрації, зокрема Романа Молоковича, начальника служби безпеки парку. Сказати точно, хто ще був на місці події, речник не зміг.
«Посвідчень як таких на підприємстві взагалі-то нема, тому що їх і не повинно бути. У нас є наші картки в кадровому відділі. Ми ж не силові органи чи військові», — коментує Кравченко відмову чоловіків показувати документи та зазначає, що, ймовірно, не володіє повною інформацією щодо цього питання.
На запитання, як відвідувачам відрізнити охоронця від пересічної людини, Кравченко відповів, що їх можна розпізнати за формою з логотипом саду Шевченка чи Центрального парку, а адміністративний персонал працює в офісі, тому форми не має.
Кравченко також відповів на запитання щодо громадянства чоловіка, який під час конфлікту вигукнув «я росіянин» на зауваження щедрівниць про спілкування російською:
«Російських паспортів жодних немає [у представників адміністрації, — ред.], бо це законодавством заборонено. А щодо національності, можливо вам не відомо, але п’ята стаття в паспорті винесена взагалі за дужки ще з радянських часів. Це конфіденційна інформація».
«Ситуації такого масштабу не було, якби не заява пресслужби»
Після публікації коментаря від Центрального парку, Ольга Толста́я, одна із щедрівниць, у відповідь зробила допис на своїй сторінці. Вона прикріпила фото заяви в поліцію, де вказано про надання правоохоронцям посвідчення волонтерів і листа-звернення.
Користувачі соцмереж підтримали щедрувальниць. У коментарях під дописом Толстóї люди навели чимало власних прикладів та згадали одні з найгучніших випадків. Наприклад, побиття студентів за сидіння на газоні у 2020 році та вигнання із саду літнього кобзаря у 2021-му.
«Виникає питання: а чи справді парк належить людям, чи він належить цій охороні та адміністрації? Незрозуміло», — каже в коментарі для Ґвари Толста́я.
Вона пояснює, що це щедрування не було акцією чи мітингом, а лише невеликою компанією подруг та дітей. У їхніх планах було пройти повз сад Шевченка та йти далі. Толста́я каже, що для цього погодження не потрібне.
«Якщо це було масовим скупченням, то можна сказати, що і люди, які збираються біля декорацій, які поставила міська влада, — це теж масові скупчення», — каже щедрівниця.
Сам обряд щедрування, додає Толста́я, передбачає винагороду, але, на її думку, привласнювати кошти зараз недоречно. Напередодні Щедрого вечора фонд «Бавовна хелп» звернувся до дівчини з проханням відкрити допоміжну банку, тож зібрану суму вирішили направити туди.
Толста́я розповіла, що до них підійшли троє чоловіків та принципово відмовилися показати документи, хамили. Один із них сказав, що є колишнім військовослужбовцем та був у полоні, і швидко показав й прибрав якісь документи. Однак при цьому чоловік насміхався з шевронів друга Толстóї.
«У воєнний стан, коли незрозуміло, які люди без документів до тебе підходять і щось від тебе вимагають, це насправді дуже страшно і шокує», — каже вона.
Щедрівниця зазначила, що заява, яку опублікувала пресслужба, є поверхневою і як наслідок неправдивою, адже адміністрація знехтувала доказами. На її думку, це дискредитує волонтерський рух у Харкові, а сама ситуація свідчить про антиукраїнські позиції керівництва парку.
Толста́я каже, що принципово опублікувала свій допис, адже прагне правосуддя. Вона вдячна людям, які на місці події просили щедрівниць продовжувати співати та допомогли інциденту набути розголосу в соціальних мережах.
«Скажемо так, простими словами, конфлікт улагоджений»
Журналістка Ґвари 6 січня звернулася за коментарем щодо ситуації до речниці харківської поліції Альони Соболевської. На той момент ще проводилася перевірка й речниця зазначила, що розгляд реєстрації матеріалів може тривати до 30 днів.
Повторно журналістка Ґвари звернулася до Соболевської 2 лютого. Речниця повідомила, що конфлікт був врегульований, а сторони відмовилися від претензій одне до одного. Вона поділилася повідомленням від дільничного:
«Тільки зараз подзвонили мені й пояснили, що із цією ситуацією. Протоколу не буде, усі опитані. Охорона саду Шевченко спростовує усі слова колядників. Скажемо так, простими словами, конфлікт улагоджений».
Однак Толста́я в коментарі для Ґвари висловила здивування щодо цього висновку, адже вперше чує про залагодження конфлікту.
Вона розповіла, як учасниці інциденту кілька разів відвідували дільничого. Правоохоронець казав, що через брак доказів суд може повернути протокол назад. Чоловіків не можна притягнути до відповідальності навіть за хуліганство, бо вони не використовували нецензурну лексику. Щедрувальниці у відповідь наголошували, що харківська спільнота вражена ситуацією та чекає правосуддя.
Зрештою дільничний пообіцяв, що зателефонує до пресслужби й, за можливості, поїде до них та опитає, а після передзвонить щедрувальницям. За словами Толстóї, на наступний день він зателефонував і переповів розмову з парком. Щедрувальниці зрозуміли, що інша сторона не проситиме вибачення.
Крайній контакт із дільничним був 7 січня. Вже місяць щедрувальниці не отримували жодних оновлень по ситуації.
Чи заступився хтось за щедрувальниць?
Після цього щедрівниці звернулися до мовної омбудсменки. Однак заяву повернули, посилаючись на те, що в листі не було вказано назву охоронної фірми та ПІБ людей, які представилися охороною. Толста́я каже, що вказати цю інформацію вони не змогли, адже чоловіки не представились та не показали документів, а пресслужба парку таку інформацію не розголошує. Тож суть звернення мовна омбудсменка перенаправила на Харківську обласну військову адміністрацію й Харківську міську раду.
Щедрівниці також надсилали заяву на Міністерство культури, але звернення перенаправили на мовну омбудсменку.
Толста́я розчарована та обурена. Вона також впевнена, що адміністрація міста та парку хоче, щоб суспільство забуло про цю ситуацію, як і про інші конфлікти, пов’язані із садом Шевченка.
«Наступного разу інші гурти, які цьогоріч щедрували, сто разів подумають, чи варто взагалі збиратися наступного року щедрувати на військо, якщо за них [групу щедрувальниць героїні, — ред.] не змогла заступитися ні поліція, ні, виходить, будь-хто інший, ні вони ж самі не змогли вибороти своє право там щедрувати», — каже Толста́я.
Привіт! Це Катя 9, авторка тексту. Якщо ви хочете читати більше незалежних текстів про події в Харкові, підтримайте нашу редакцію донатом!
Читайте також:
- «Годувати, спілкуватися, фотографуватися дозволено»: як проходить виставка тварин у торговельному центрі в Харкові
- Якою має бути Алея Слави у Харкові? Трансформаційний процес триває, а думки сімей загиблих військових розходяться
- Як святкують Різдво в Україні: вплив повномасштабної війни на традиції
